Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №240/20803/24 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/20803/24

категорія 103000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та нечинним рішення про перейменування вулиці Маликова на вулицю Захисників України (вилучити з розпорядження житомирського міського міського голови від 26.04.2024 №349 "Про перейменування топонімичних об`єктів м. Житомира" пункт 1 додатку до цього розпорядження) та зобов`язати Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради провести з питання перейменування вулиці Маликова громадське обговорення у формі електронної консультації на офіційному сайті Житомирської міської ради, в якому запропонувати громадськості розглянути чотири пропозиції щодо перейменування вулиці Маликова (на Князя Мала, на Сурина гора, на Захисників України, на Хмельова), та за результатами проведеного громадського обговорення підготувати на розгляд Житомирської міської ради проєкт рішення щодо перейменування вулиці Маликова.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначила, що розпорядженням міського голови від 19.02.2016 № 112 «Про перейменування топонімічних об`єктів та демонтаж пам`ятних знаків у м. Житомирі» вулиці Маликова було присвоєно назву Сурина гора. 16.03.2016 на розгляд сесії Житомирської міської ради було винесено питання скасування Розпорядження № 112 у частині перейменування вулиці Маликова. Розпорядженням міського голови від 19.04.2016 № 303 «Про внесення змін до Розпорядження № 112» з додатка 1 до Розпорядження № 112 було виключено пункт 26 (щодо перейменування вулиці Маликова на Сурина гора). Таким чином, фактично було скасовано рішення про присвоєння вулиці Маликова нової назви. Вважаючи протиправним та нечинним рішення про перейменування вулиці Маликова на вулицю Захисників України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, зазначив, що позивачем не надано жодного обґрунтованого доводу того, що питання повторного перейменування вулиці Захисників України (стара назва-Малика ) в м. Житомирі є волевиявленням більшої частини громади, а не її суб`єктивним інтересом, не надано жодного підтвердного документу уповноваженого та компетентного органу щодо можливості найменування вулиці саме «Сурина Гора», а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про залучення її до участі у справі № 240/20803/24 в якості третьої особи на стороні позивача відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що розпорядженням міського голови від 19.02.2016 № 112 «Про перейменування топонімічних об`єктів та демонтаж пам`ятних знаків у м. Житомирі» вулиці Маликова було присвоєно назву Сурина гора.

16.03.2016 на розгляд сесії Житомирської міської ради було винесено питання скасування Розпорядження № 112 у частині перейменування вулиці Маликова. Розпорядженням міського голови від 19.04.2016 № 303 «Про внесення змін до Розпорядження № 112» з додатка 1 до Розпорядження № 112 було виключено пункт 26 (щодо перейменування вулиці Маликова на Сурина гора).

Як зазначає позивач, фактично було скасовано рішення про присвоєння вулиці Маликова нової назви.

Вважаючи протиправним та нечинним рішення про перейменування вулиці Маликова на вулицю Захисників України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.41 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільских, селищних рад належить прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами;

Статтею 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені повноваження щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження:

1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, повідомлення про прийняті рішення з таких питань адміністратора інформаційної системи Міністерства юстиції України, з питань найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ тощо - національного оператора поштового зв`язку, органу ведення Державного реєстру виборців.

У відповідності до п.5.43 Положення про Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, затвердженого рішенням сесії міської ради 08.11.2018 №1215, Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради розглядає та готує пропозиції щодо присвоєння (впорядкування) адрес об`єктам нерухомого майна, розташованим на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади; в межах діючого законодавства вносить на розгляд міської ради пропозиції щодо найменувань (перейменувань) вулиць, провулків, проспектів, майданів, інших топонімічних об`єктів, розташованих на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади.

Наказом директора Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 05.03.2024 №1 «Про проведення громадського обговорення» визначено проведення громадського обговорення у формі електронної консультації з приводу перейменування топонімічних об`єктів у місті Житомирі на офіційному веб-сайті Житомирської міської ради http://zt-rada.gov.ua/ у підрубриці «Електронні консультації з громадськістю», Громадські обговорення, слухання, місцеві ініціативи».

27 липня 2023 року набув чинності Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Оскільки Український інститут національної пам`яті є центральним органом виконавчої влади, законодавець зобов`язав його супроводжувати процес очищення символічного простору населених пунктів України від маркерів російської імперської політики, зокрема надавати роз`яснення та рекомендації щодо того, як реалізувати норми ухваленого Закону. Із цією метою фахівці Інституту підготували збірник матеріалів, рекомендацій і документів.

Так, статтею 8 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» визначено суб`єктів, алгоритми й терміни усунення з публічного простору символів російської колоніальної політики.

Заміну топонімів у межах населених пунктів, а також демонтаж пам`ятників і пам`ятних знаків (за умови, що останні не підпадають під дію пам`яткоохоронного законодавства) здійснюють органи місцевого самоврядування населених пунктів, місцеві адміністрації (сільські, селищні, міські ради або військово-цивільні адміністрації). Упродовж 27.07.2023- 27.01.2024 ці органи мали ухвалити відповідні рішення.

Якщо на вказаному етапі рішення не ухвалено, повноваження на період з 27.01.2024 – 27.04.2024 отримали сільські, селищні, міські голови або особи, які здійснюють їхні повноваження.

В період з 27.04.2024 – 27.07.2024 – голови обласних державних адміністрацій або особи, які здійснюють їхні повноваження.

Важливим моментом є те, що під час перейменування топонімів необхідно враховувати закони «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) (фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», «Про географічні назви» та ухвалюватися такі рішення мають з урахуванням пропозицій науковців, думки громади, рекомендацій Українського інституту національної пам`яті (УІНП).

Так, якщо прослідкувати хронологію, засідання міської комісії з топоніміки відбулося 23.02.2024 року, розміщення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення у формі електронної консультації на офіційному сайті Житомирської міської ради (лист від 11.03.24 №66/191/155-24) – розміщення звіту на офіційному сайті 18.04.24 – прийняття розпорядження Житомирського міського Голови 26.04.24, можливо дійти висновку, що вимоги строків розміщення документів виконавчими органами Житомирської міської ради та прийняття відповідного розпорядження міським Головою дотримані.

Постанова Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 року №989 «Про затвердження порядку проведення громадського обговорення під час вирішення питань присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».

Цей Порядок визначає механізм проведення громадського обговорення та основні вимоги до його організації та розгляду узагальнених пропозицій (зауважень) під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій).

Громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення.

Організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.

Громадське обговорення передбачає:

1) оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про:

найменування організатора громадського обговорення;

найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім`я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події;

ім`я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції;

суб`єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події;

строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників;

поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень);

місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення;

прізвище та ім`я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення;

строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення;

2) опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень);

3) узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.

Рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України “Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій”, і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.

Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.

Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті.

Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення іншими суб`єктами оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті або в інший прийнятний спосіб.

Пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення.

Пропозиції (зауваження) реєструються організатором громадського обговорення.

У ході проведення конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю у рамках громадського обговорення ведеться протокол, у якому фіксуються всі пропозиції (зауваження).

Для проведення громадського обговорення у формі електронної консультації використовується офіційний веб-сайт, на якому розміщуються відомості, передбачені абзацами другим - п`ятим, сьомим - десятим підпункту 1 пункту 4 Порядку.

Організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) узагальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення.

Пропозиції (зауваження), отримані в ході проведення громадського обговорення, оприлюднюються у спосіб, за допомогою якого було оприлюднене інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення.

Так, на офіційному сайті Житомирської міської ради можливо отримати вичерпну інформацію щодо проведеного громадського обговорення у формі електронної консультації з громадськістю питання перейменування об`єктів топонімії міста Житомира, зокрема по вул. Маликова в м. Житомир, уповноваженим виконавчим органом міської ради, який є організатором обговорення.

На офіційній сторінці Житомирської міської ради, перейшовши до вікна - Громадська участь - Електронні консультації з громадськістю – Громадське обговорення у формі електронної консультації міститься інформація з приводу надання назв топонімічних назв топонімічних об`єктів в м. Житомирі. Ввійшовши по вказаному алгоритму можливо ознайомитися із розміщеним інформаційним повідомленням та звітом про проведення громадського обговорення.

З метою ознайомлення з протоколом №1 від 23.02.2024, в якому простежуються пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення необхідно знову ж на сайті Житомирської міської ради ввійти згідно наступного алгоритму – Документи- Містобудівна документація міста Житомира – комісія з топоніміки – протоколи – 2024.

Зауваження позивача щодо того, що зі змісту оголошення не є очевидним, що фізичні особи можуть здійснити голосування у письмовій формі, тобто подати відповідне паперове звернення до управління звернень та діловодства Житомирської міської ради не спростовують можливості звернення будь-якої особи до організатора громадського обговорення, що міститься у змісті оголошення та загалом не містить положень щодо заборони участі фізичних осіб в процесі обговорення.

Твердження позивача: «Як вбачається із зазначених положень Порядку, громадське обговорення у формі електронної консультації є окремою формою організації громадського обговорення, тобто Порядком не передбачено одночасне проведення громадського обговорення у формі електронної консультації та у формі електронної, коли пропозиції (зауваження) учасників такого обговорення подаються у письмовій чи усній формі та/або надсилаються електронною поштою» не відповідають наведеному в позовній заяві ж п. 6 Порядку, де визначено я усну, письмову форму, надсилання ел. поштою, але з тією вимогою, що надаються вони не менше як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення.

Твердження ж «З огляду на те, що Житомирською міською радою, її Виконкомом не приймалися рішення про затвердження порядку проведення громадських обговорень, яким встановлено правила поєднання різних форм проведення громадських обговорень (шляхом подання пропозицій письмових, усних та у формі електронної консультації тощо), вважаємо, що організатор громадського обговорення (Департамент) діяв на власний розсуд, що суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України.» не відповідають твердженням вміщених в позові самого позивача, так і вимогам Порядку, затвердженого ПКМУ №989 від 24.10.2012, що передбачає таку можливість та не містить заборони такого обговорення.

Окрім невдоволення позивача результатом проведеного обговорення, жодного документально підтвердженого доводу про те, що громадське обговорення було організоване та проведене з порушенням встановленого законодавством порядку та тим паче щодо умисності створення сприятливих умов для голосування за назву «Захисників України» до матеріалів цього позову не надано.

Як прослідковується зі змісту протоколу, звернень, доданих до позову, позивач приймала активну участь у засіданні міської комісії з топоніміки, її пропозиції розглядались, розглядались звернення позивачки по питанню перейменування вулиці Маликова в м. Житомирі, тому твердження позивачки щодо неможливості прийняття участі в місцевому самоврядуванні, вчиненні перешкод щодо такої участі позивачки у вигляді відхилення її пропозиції щодо присвоєння назви вулиці як «Сурина гора» не відповідає реальним обставинам даного питання, цієї справи. Такі твердження спростовуються навіть тими ж документами, що надані позивачкою до позовної заяви.

Окрім того, слід зазначити, що громадські обговорення проводяться на платформі електронної демократії «Е-ДЕМ», результати якого, в подальшому, розміщуються на офіційному сайті Житомирської міської ради.

Неучасть в такому громадському обговоренні позивачки не спростовує факту виявлення волі громади щодо вже здійсненого перейменування вулиці Маликова в м. Житомир на Захисників України.

Крім того, вже майже рік часу як, у відповідності до розпорядження міського голови від 26.04.2024 №349 «Про перейменування топонімічних об`єктів м. Житомира» вказана назва вулиці як «Захисників України» без зміни нумерації будівель була внесена до національної інформаційної системи.

На сьогодні, у відповідності до вимог законодавства при зміні назви вулиці, змінюється назва топонімічного об`єкту, та оскільки назва об`єкта «Захисників України» внесена у всі відповідні державні реєстри та словники, що є основою при реєстрації речових прав та що, в свою чергу, зумовлює необхідність нового громадського обговорення для нової, іншої назви вулиці «Захисників України».

Наразі у відповідності до вимог законодавчої процедури позивач може ініціювати внесення питання перейменування вулиці «Захисників України» на засідання міської комісії з топоніміки, з наданням рекомендацій Українського інституту національної пам`яті (в разі наявності), для проведення громадського обговорення питання перейменування на будь-яку з назв: Князя Мала, на Сурина гора, на Захисників України, на Хмельова, та подальшого прийняття рішення органу місцевого самоврядування.

Однак, звертається до суду та всупереч визначеній чинним законодавством процедурі, позивач просить скасувати п.1 розпорядження міського голови №349, прийняте на виконання ЗУ «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», з дотриманням вимог встановлених цим законом, ст.3 ЗУ «»Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», що не призводить до автоматичних змін в державних реєстрах та словниках.

Позивачем не вжито заходів досудового врегулювання спору, оскільки позивачем не надано до органу місцевого самоврядування жодного звернення щодо розгляду питання на комісії з топоніміки про перейменування вулиці «Захисників України», або звернень щодо проведення нових громадських обговорень вже після прийнятого розпорядження міського голови №349. Помилковим є судження щодо того, що додані до позову листи до ЖОДА, якимось чином врегульовують спірні правовідносини даної справи.

З огляду на те, що позивачем не надано жодного обґрунтованого доводу того, що питання повторного перейменування вулиці Захисників України (стара назва - Малика) в м. Житомирі є волевиявленням більшої частини громади, а не її суб`єктивним інтересом, не надано жодного підтвердного документу уповноваженого та компетентного органу щодо можливості найменування вулиці саме «Сурина Гора», доводів вчинення супротиву з боку уповноважених осіб органу місцевого самоврядування до позову не надано, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 229, 242-246, 250, 255, 257- 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради (вул. Покровська, 6, м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ 02498429) про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 липня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович