Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №465/2043/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 465/2043/26 Головуючий у 1 інстанції: Коліщук З.М.

Провадження № 33/811/1010/26 Доповідач: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Детинича Петра Івановича, представника адвоката Колодій Любомири Богданівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 18 травня 2026 року,

встановив:

цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривню в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 02.03.2026 о 17 год 30 хв на АДРЕСА_1 , в загальному коридорі будинку виражалась грубою нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , погрожувала її фізичною розправою, чим своїми діями вчинила дрібне хуліганство, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

На вказану постанову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі.

В обгрунтування вказує, що викладені обставини в оскаржуваній постанові є неправдивими, а всі факти є такими, що не відповідають дійсності.

Вказує, що ОСОБА_2 в судовому засіданні першої інстанції підтвердила, що ОСОБА_1 їй не погрожувала фізичною розправою.

Зазначає, що в той день ОСОБА_2 почала сваритись, а вона не витримала й відповіла їй словесно, не вживаючи нецензурної лайки, не погрожуючи фізичною розправою.

Стверджує, що свідок ОСОБА_3 є зацікавленою особою, оскільки вона перебуває в дружніх стосунках з ОСОБА_2 .

У поданих запереченнях представник адвокат Колодій Л.Б. просить залишити оскаржувану постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зазначає, що постанова суду першої інстанції є законною, оскільки судом надано належно оцінку показам учасників справи, свідкам, досліджено протокол про адміністративне правопорушення та всі долучені до нього письмові докази, а відтак суд повно, всебічно та об`єктивно провів розгляд справи і підставно прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

У судове засідання апеляційного суду потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце проведення апеляційного розгляду не з`явилася. Натомість подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши виступ захисника адвоката Детинича П.І., пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку представника адвоката Колодій Л.Б., яка заперечила проти апеляційних вимог, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, а саме за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22 грудня 2006 року, при розгляді адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясувати чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 215042 від 04 березня 2026 року, ОСОБА_1 , 02.03.2026 о 17 год 30 хв на АДРЕСА_1 , в загальному коридорі будинку виражалась грубою нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , погрожувала її фізичною розправою, чим своїми діями вчинила дрібне хуліганство, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП (а.с.1).

Судом було досліджено письмові матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серія ВБА № 215042 від 04.03.2026, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.03.2026, пояснення ОСОБА_1 від 04.03.2026, пояснення ОСОБА_3 від 03.03.2026, пояснення ОСОБА_2 від 03.03.2026.

Крім того, суду надано колективну заяву від мешканців гуртожитку, які просять вжити заходів до ОСОБА_1 .

Так, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 215042 від 04.03.2026, пояснення ОСОБА_1 від 04.03.2026, пояснення ОСОБА_3 від 03.03.2026, пояснення ОСОБА_2 від 03.03.2026 та інші матеріали, суд дійшов обґрунтованого висновку, що вживання ОСОБА_1 нецензурної лайки в загальному коридорі будинку, є зневагою до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві і свідчать про хуліганський характер дій останньої.

Відповідно до змісту письмових пояснень ОСОБА_1 , така зазначила, що 02.03.2026 о 17 год 30 хв знаходилася на загальній кухні, через деякий час виникло непорозуміння, під час якого вона ображала ОСОБА_2 нецензурними словами. Також зазначила, що обіцяє більше хуліганських дій не вчиняти, та не конфліктувати з мешканцями.

З врахуванням вищезазначеного, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги апелянта щодо незаконності постанови.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.

Твердження апелянта про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Суддя місцевого суду відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП повно, всебічно та об`єктивно з`ясував всі обставини справи, надав належну оцінку наявним в матеріалах справи доказам та зробив обґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Приймаючи рішення про доцільність накладення адміністративного стягнення, суддя врахував характер вчиненого правопорушення, зважив на дані про особу правопорушниці, її майновий та сімейний стан, врахував обставини, за яких було вчинене адміністративне правопорушення, відтак прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність накладення штрафу в межах санкції статті, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 18 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення – залишити без змін.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук