Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №463/4094/26 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №463/4094/26

Суддя: Гончарук Л. Я.

Справа № 463/4094/26 Головуючий у 1 інстанції: Мармаш В.Я.

Провадження № 33/811/1018/26 Доповідач в 2-й інстанції: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я, з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Козловського Андрія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2026 року,

встановив:

цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі 170 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Відповідно до постанови, директор ЛМКП «Львівводоканал» ОСОБА_1 допустив порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, чим порушено вимоги п.44.1, п.44.6. ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), по взаємовідносинах з ТзОВ "СПЕЦ-ТЕХІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 42294587) за жовтень 2020 року, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2020 у сумі ПДВ 122328,40 грн, що призвело до завищення суми від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за звітний період жовтень 2020 року на суму ПДВ 122328,40 грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивного значення), яке сплачується до державного бюджету.

На вказану постанову особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2026 року, оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі.

В обгрунтування вказує про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим така підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Зауважує, що станом на дату винесення оскаржуваного рішення і на дату підписання заяви, ДПСУ рішення щодо скарги не винесно, податкове зобов`язання не узгоджене.

Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Зазначає, що за наявності неузгодженого податкового зобов`язання, склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП в його діях відсутній.

Крім того зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу та наклав стягнення 11 травня 2026 року, тобто через 5,5 років після виникнення події, тому вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог статті 38 КУпАП.

Зауважує, що розгляд справи відбувся без його участі та без належного сповіщення, він був позбавлений процесуальної можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме надати суду заперечення та долучити письмові докази, які повністю спростовують вину та доводять відсутність складу правопорушення.

Щодо строку на апеляційне оскарження постанови судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2026 року зазначає, що копію оскаржуваної постанови він отримав засобами поштового зв`язку лише 30 травня 2026 року, що підтверджується супровідним листом Личаківського районного суду м. Львова, копією поштового конверта, а також роздруківкою трекінгу поштового відправлення, відтак вважає такий пропущено з поважних причин.

У судове засідання апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання не з`явився. Натомість, захисник адвокат Козловський А.В. не заперечив про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши виступ захисника адвоката Козловського А.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з таких підстав.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи вирішуючи дану справу, суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги зазначених вище норм, та положень ст.ст. 245, 252 КУПАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.

Окрім цього, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283-284 КУпАП.

Зокрема, постанова суду першої інстанції повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Крім цього, у постанові необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення доказів, на які посилається правопорушник.

Відтак, апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи судом першої інстанції не дотримано вищенаведених вимог закону, що призвело до неповного з`ясування обставин справи.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, місцевим судом взагалі не були досліджені докази, які містяться у матеріалах справи, лише перелічено законодавство.

Крім того, судом першої інстанції у постанові зазначено, що вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення, витягом з акту перевірки, актом неявки та актом про неможливість вручення примірника протоколу.

Поряд з цим, судом першої інстанції не надано жодної оцінки вищезазначеним доказам.

Наведене, на думку апеляційного суду, свідчить про те, що суд першої інстанції не дотримався принципів повноти та об`єктивності судового розгляду, тим самим позбавивши апеляційний суд можливості дати оцінку доводам, наведеним у апеляційній скарзі.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи здійснювався за відсутності ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як слідує з матеріалів справи, судом першої інстанції не було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про судове засідання призначене на 11.05.2026, розгляд даної справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , не заслухано пояснення останнього.

За таких обставин ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема права давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо.

На думку суду апеляційної інстанції, вищенаведене є порушенням не тільки процесуального закону, а й вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини ( Рішення у справах «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03),«Гурепка проти України» від 08 липня2010 року (заява № 38789/04) «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року (заява №16347/02) та ін.) Зокрема, у справі «Гурепка проти України», заявник за аналогічних обставин стверджував, що його було позбавлено можливості особисто брати участь у розгляді своєї справи. Суд у цій справі нагадував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені порушення та постановити законне, обґрунтоване та належним чином мотивоване рішення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – задоволити частково.

Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати та направити матеріали справи на новий судовий розгляд..

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua