Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №452/2036/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/2036/26

Провадження №3/452/931/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

26 травня 2026 року до суду від відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області після доопрацювання повторно надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 ..

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 08 квітня 2026 року об 11 год. 29 хв. ОСОБА_1 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, по вул. Ярослава Мудрого в с. Бісковичі Самбірського району Львівської області, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , чим порушив п.2.1 (а) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).

За цим фактом 08 квітня 2026 року о 12 год. 18 хв. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, яке передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

Розгляд справи вперше було призначено на 09 червня 2026 року о 17 год. 30 хв., який було відкладено на 09 липня 2026 року о 17 год. 00 хв. у зв`язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, котрий в свою чергу не відбувся у зв`язку із перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті по кримінальній справі. В подальшому, розгляд був призначений на 17 липня 2026 року о 14 год. 20 хв..

В судове засідання, призначене на 17 липня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, а саме, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України», при цьому судом було застосовано аналогію права, а саме, ч.11 ст.128 ЦПК України, про причини своєї неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань до суду від нього не надійшло.

Також слід зазначити, що інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак ОСОБА_1 мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами. До того ж, ОСОБА_1 знав про те, що відносно

нього складено протокол про адміністративне правопорушення, як і про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в Самбірському міськрайонному суді Львівської області.

Крім того, у своєму рішенні у справі «Смірнов проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Також, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

До того ж, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово констатував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в суд не з`явився, тому суд оцінює таку поведінку останнього як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Враховуюче наведене, а також відсутність клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити постанову без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідає положенням статті 268 КУпАП.

Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, вирішуючи питання про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, дійшов такого висновку.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз`яснень, наданих у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року (далі – Постанова), при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, тощо.

Із роз`яснень, що містяться у абз.3 п.27 Постанови, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника, в даному конкретному випадку щодо ОСОБА_1 , і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.9 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06 листопада

2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі – Інструкція з оформлення матеріалів), вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №635108 від 08 квітня 2026 року зафіксовано день, час та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, у зв`язку із порушенням останнім п.2.1 (а) ПДР України. Вказаний протокол складений уповноваженою посадовою особою та містить певну інформацію відповідно до вимог ст.256 КУпАП.

Відповідно до п.12 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.

Згідно змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , підписавши такий протокол, від надання письмових пояснень відмовився.

Пунктом 2.1 (а) ПДР України, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за цією частиною, у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених другою-четвертою цієї статті, тобто за керування транспортним засобом особою, зокрема, яка не має права керування таким транспортним засобом, або особою, позбавленою права керування транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Тобто, для правомірного притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП до матеріалів справи має бути долучений доказ його притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за частинами другою-четвертою статті 126 КУпАП.

Згідно постанови Самбірського міськрайонного суду від 29 квітня 2026 року протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 разом з іншими матеріалами було повернуто до відділення №2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області для належного оформлення з підстав відсутності в матеріалах справи належним чином завіреної копії постанови правоохоронного органу, яка набрала законної сили, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року саме за частинами другою-четвертою статті 126 КУпАП.

Разом із цим, відомостей про вчинення ОСОБА_1 протягом року, тобто з 08 квітня 2025 року, порушень, передбачених частинами другою-четвертою статті 126 КУпАП, уповноваженою особою відділення №2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області суду не було надано.

При цьому, суд звертає увагу на те, що протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №635108 від 08 квітня 2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 , додано лише копію постанови відділення поліції №1 (м.Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області серії ЕПР1 №246892 від 21 грудня 2025 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП, котра належним чином не завірена посадовою особою відповідного органу, а відтак викликає обґрунтований сумнів у її достовірності.

Крім того, слід зауважити, що при розгляді даної справи у суду виник обгрунтований сумнів щодо законності вищенаведеної постанови серії ЕПР1 №246892 від 21 грудня 2025 року, оскільки відповідно до ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення,

зокрема, передбачені частинами першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП. Справи ж про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126 КУпАП, мають право розглядати лише судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (ст.221 КУпАП).

Відтак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували, що ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії.

Між тим, згідно із положеннями ст.279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно конкретної особи, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд не зобов`язаний та не має права в будь-який спосіб конкретизувати пред`явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати самостійно, а також відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та сам особисто звинувачувати особу у вчиненні неправомірних дій, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст.129 Конституції України. Крім того, суд не має права виходити за межі викладених в протоколі обставин та притягнути особу до адміністративної відповідальності, навівши інші обставини правопорушення, які не були викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та не підтверджуються відповідними доказами. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Компетенція суду полягає в тому, щоб перевірити обґрунтованість складеного протоколу про адміністративне правопорушення шляхом дослідження доказів та надання їм оцінки.

При цьому, висновки суду про фактичні обставини вчиненого правопорушення не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Таким чином, оцінюючи зібрані докази, зважаючи на відсутність даних, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та, з огляду на вищевикладене, в його діях відсутні ознаки зазначеного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, - у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги, що в силу вимог ст.251 КУпАП обов`язок доказування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, покладено на особу, яка уповноважена складати такий протокол, та враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази кваліфікуючої ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, вважаю, що провадження в справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.126, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283,284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч.5 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції – Самбірський міськрайонний суд Львівської області.

Суддя Т.М. Кущ