Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №925/624/26 — Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 925/624/26

за позовом за позовом Фізичної особи-підприємця Блажчук Людмили Петрівни

до Фізичної особи-підприємця Тітенка Івана Сергійовича

про стягнення 258668,78 грн.

Представники учасників справи:

Позивач - Целіков В.В., адвокат;

Відповідач - не з`явився.

Секретар судового засідання Сидоренко О.А.

Суддя Гладун А.І.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.

1. 04.05.2026 Фізична особа-підприємець Блажчук Людмила Петрівна звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Тітенка Івана Сергійовича.

2. Змістом позову є майнова вимога стягнути з відповідача на користь позивача 166000,00 грн боргу за поставлений товар, 51055,23 грн пені за період з 29.04.2025 до 28.04.2026, 32651,34 грн інфляційних втрат за період з 01.08.2024 до 31.03.2026, 8978,20 грн 3% річних за період з 28.07.2024 до 28.04.2026 за прострочення виконання грошового зобов`язання.

3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що належно виконав своє зобов`язання та поставив відповідачу товар. Відповідач не виконав зобов`язання з оплати за поставлений товар. За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просив стягнути з відповідача інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

4. 08.05.2026 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі. Суд ухвалив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

5. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та його представнику адвокату Целікову В.В, яку 11.05.2026 доставлено до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с. 36), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який не вручений відповідачу та повернутий на адресу суду. (а. с. 37, 70-72)

6. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

7. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

8. 25.05.2026 з метою забезпечення прав відповідача Фізичної особи-підприємця Тітенка Івана Сергійовича бути проінформованим про розгляд справи за його участю суд оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет. (а.с. 39)

9. 28.05.2026 адвокат Борзов Я.Е. від імені відповідача подав до суду відзив на позов, у якому просив позовні вимоги позивача задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 166000,00 грн боргу. Просив перерахувати розмір інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу. В іншій частині позовних вимог відмовити. Просив зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до розумного та співмірного розміру. (а.с. 41-43)

Відзив на позовну заяву підписав та подав до суду адвокат Борзов Ярослав Едуардович. На підтвердження повноважень представника відповідача адвокат Борзов Я.Е. подав ордер про надання правничої (правової) допомоги, сформований у підсистемі "Електронний суд".

10. 28.05.2026 суд ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи ухвалив призначити у судовому засіданні о 12:20 24.06.2026.

11. 03.06.2026 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві. Позивач просив відзив на позов ФОП Тітенка Івана Сергійовича повернути відповідачу без розгляду, як такий що поданий без додержання вимог частини четвертої статті 170 ГПК України. (а.с. 73-79)

12. 24.06.2026 у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів взяли участь представник позивача адвоката Целіков Владілен Володимирович та адвокат Борзов Ярослав Едуардович.

13. 24.06.2026 у судовому засіданні суд ухвалив розглянути клопотання позивача про повернення відзиву на позовну заяву відповідачу без розгляду. Суд з`ясував у адвоката Борзова Я.Е. про можливість подання суду копії ордеру №СА1160186 від 13.05.2026 про надання правничої допомоги відповідачу, на підставі якого адвокат сформував електронний ордер у підсистемі "Електронний суд". Суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 12:30 25.06.2026. Суд зобов`язав представника відповідача адвоката Борзова Ярослава Едуардовича подати до суду копію ордеру №СА1160186 від 13.05.2026 про надання правничої допомоги відповідачу ФОП Тітенку Івану Сергійовичу, на підставі якого адвокат Борзов Я.Е. сформував електронний ордер у підсистемі "Електронний суд". Зміст ухвали суду суд виклав у протоколі судового засідання від 24.06.2026.

14. 25.06.2026 адвокат Борзов Я.Е. подав до суду додаткові пояснення, у яких вказав, що електронний ордер, який міститься у матеріалах справи, сформований засобами підсистеми "Електронний суд" та підписаний кваліфікованим електронним підписом адвоката. Електронний ордер, на думку адвоката, є належним і достатнім документом, що підтверджує повноваження представника відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення про ЄСІТС. Адвокат ствердив, що електронний ордер не потребує дублювання у паперовій формі або подання окремого ордера, якщо інше не передбачено законом. (а.с. 100-101)

15. 25.06.2026 у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів взяли участь представник позивача адвоката Целіков Владілен Володимирович та адвокат Борзов Ярослав Едуардович.

16. 25.06.2026 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 09:30 26.06.2026. Суд повторно зобов`язав адвоката Борзова Ярослава Едуардовича подати до суду копію ордеру №СА1160186 від 13.05.2026 про надання правничої допомоги відповідачу ФОП Тітенку Івану Сергійовичу, на підставі якого адвокат Борзов Я.Е. сформував електронний ордер у підсистемі "Електронний суд". Зміст ухвали суду суд виклав у протоколі судового засідання від 25.06.2026.

17. 26.06.2026 у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів взяли участь представник позивача адвоката Целіков Владілен Володимирович та адвокат Борзов Ярослав Едуардович.

18. Адвокат Борзов Я.Е. у судовому засіданні пояснив, що підстави для подання копії ордеру, сформованого у особистому електронному кабінеті адвоката відсутні, оскільки він сформував та подав суду електронний ордер у підсистемі "Електронний суд". Адвокат пояснив, що вважає вимогу суду про подання копії ордеру незаконною. Зазначив, що якщо суд визнає електронний ордер неналежним доказом на підтвердження повноважень адвоката, просив суд постановити з цього питання ухвалу суду, яку надіслати відповідачу.

19. Представник позивача адвокат Целіков В.В. у судовому засіданні просив повернути відповідачу відзив на позов без розгляду, оскільки адвокат Борзов Я.Е. не надав суду доказів на підтвердження його повноважень, зокрема на підписання та подання відзиву на позовну заяву. Також представник позивача просив суд обмежити доступ адвокату Борзову Я.Е. у здійсненні представництва інтересів відповідача.

20. 26.06.2026 суд ухвалив відзив на позовну заяву повернути відповідачу Фізичній особі-підприємцю Тітенку Івану Сергійовичу без розгляду. По завершенню судового засідання суд оформив ухвалу суду окремим документом (а.с. 114-122). З метою повідомлення відповідача про зміст ухвали суд ухвалив відкласти розгляд справи у судовому засіданні до 10:00 07.07.2026.

21. 07.07.2026 у судовому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Целіков В.В. Відповідач у судове засідання не з`явився.

22. Представник позивача адвокат Целіков В.В. у судовому засіданні вважав за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та його представника.

23. Враховуючи відсутність у суду інформації про повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, а також інформації про виконання адвокатом Борзовим Я.Е. його професійного обов`язку щодо повідомлення відповідача про повернення відзиву без розгляду та відкладення розгляду справи, 07.07.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи у судовому засіданні до 12:00 14.07.2026.

24. 14.07.2026 представник відповідача адвокат Борзов Я.Е. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з його участю у розгляді іншої справи № 562/387/26 в іншому суді об 11:30 14.07.2026. У підтвердження Борзов Я.Е. подав технологічний документ у справі №562/387/26 внесення дат слухання - Призначення до судового розгляду від 22.06.2026, у якому зазначено: дата та час призначення: 11:30 14.07.2026, прізвище виконавця Петрига. Крім того, Борзов Я. Е. ствердив, що не зможе забезпечити належну участь у справі №925/624/26, оскільки судове засідання у справі №562/387/26 розпочинається лише за 30 хвилин до засідання у цій справі. Адвокат Борзов Я.Е. вказав про відсутність належного повідомлення відповідача про судове засідання у справі, оскільки відповідач не отримував ухвалу суду від 07.07.2026 про призначення судового засідання о 12:00 14.07.2026, дізнався про призначене судове засідання 12.07.2026 (неділя) з інформаційного сповіщення у застосунку "Дія". (а.с. 131-132, 136)

У клопотанні представник відповідача адвокат Борзов Я.Е. також просив визнати його причини неявки у судове засідання о 12:00 14.07.2026 поважними та надіслати відповідачу ухвалу суду про наступну дату та час розгляду справи, врахувавши час для доставки поштової кореспонденції.

До клопотання адвокат Борзов Я.Е. подав копію ордеру №СА1160186 від 13.05.2026 про надання правничої допомоги відповідачу ФОП Тітенку Івану Сергійовичу. (а.с. 133)

25. 14.07.2026 у судовому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Целіков В.В. Відповідач та його представник адвокат Борзов Я.Е. у судове засідання не з`явилися.

26. Представник позивача адвокат Целіков В.В. у судовому засіданні вважав, що дії представника відповідача адвоката Борзова Я.Е. спрямовані на затягування розгляду справи, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, а відповідач ознайомлений з ухвалами суду про призначенням судових засідань через застосунок "Дія". Адвокат Целіков В.В. просив розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача та його представника, оскільки представник відповідача адвокат Борзов Я.Е. не подав суду доказів на підтвердження прийняття ним участі у розгляді іншої справи в іншому суді, зокрема не вказав справу у якій прийматиме участь, якій стороні надає правову допомогу, що, на думку представника позивача, є проявом зловживання процесуальними правами.

27. Розглянувши клопотання представника відповідача адвоката Борзова Я.Е. про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку визнати причини його неявки у судове засідання неповажними з огляду на таке.

28. Підстави відкладення розгляду справи в судовому засіданні у межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку встановлені частиною 2 статті 202 цього кодексу, зокрема суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

29. 08.05.2026 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

30. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яка відповідачу не вручена та 22.06.2026 повернута на адресу суду з довідкою пошти про причини невручення: "за відсутністю адреса".

31. Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

32. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

33. Ухвали суду від 08.05.2026 та від 26.06.2026 суд надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Ухвали суду відповідачу не вручені та повернуті на адресу суду у зв`язку з відсутністю відповідача за адресою місцезнаходження. (а.с. 70-72, 129-130)

34. 24, 25 та 26 червня 2026 року суд ухвалив відкласти розгляд справи, оскільки представник відповідача адвокат Борзов Я.Е. не подав суду докази на підтвердження його повноважень як представника відповідача у суді - ордеру складеного відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та який би відповідав типовій формі, затвердженій Радою адвокатів України. 07 липня 2026 року суд ухвалив відкласти розгляд справи у зв`язку з відсутністю у суду інформації про вручення відповідачу копії ухвали суду з інформацією про час та місце розгляду справи за його участю.

35. 07.07.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи у судовому засіданні до 12:00 14.07.2026, у зв`язку з відсутністю у суду інформації про вручення відповідачу копії ухвали суду з інформацією про час та місце розгляду справи за його участю, а також інформації про виконання адвокатом Борзовим Я.Е. його професійного обов`язку щодо повідомлення відповідача про повернення відзиву без розгляду та відкладення розгляду справи.

36. Отже, відповідач не з`явився у судові засідання 24, 25 та 26 червня 2026 року, а а також 07.07.2026 та 14.07.2026 та не повідомив суду причини його неявки. 24, 25 та 26 червня 2026 року адвокат Борзов Я.Е. взяв участь у судових засідання, проте не надав доказів на підтвердження його повноважень.

37. 14.07.2026 адвокат Борозов Я.Е. надав суду належні докази надання правової допомоги відповідачу. Одночасно адвокат Борозов Я.Е. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату. У клопотанні адвокат ствердив, що не має можливості взяти участь у судовому засіданні оскільки приймає участь в іншому судовому засіданні у розгляді іншої справи в іншому суді об 11:30 14.07.2026. У підтвердження чого подав технологічну картку про призначення судового розгляду у справі №562/387/26. Проте доказів на підтвердження його участі у розгляді справи №562/38726 адвокат Борзов Я.Е. не надав і не обґрунтував чи є учасником цієї справи особисто чи надає правову допомогу будь-кому з учасників цієї справи.

38. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку визнати неявку представника відповідача адвоката Борзова Я.Е. неповажною. Суд ухвалив відмовити представнику відповідача адвокату Борзову Я.Е. у клопотанні про відкладення розгляду справи.

39. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення судового періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

40. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

41. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

42. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

43. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

44. Суд враховує встановлений законом строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження. Суд бере до уваги, що представник позивача адвокат Целіков В.В. брав участь у всіх судових засіданнях у цій справі. Звертаючись до суду за захистом свого права, позивач має право розраховувати на своєчасний розгляд суд справи за його позовом у встановлений законом строк.

45. 14.07.2026 суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті.

46. Представник позивача адвокат Целіков В.В. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю, також просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, зокрема зі сплати судового збору та професійної правничої допомоги у розмірі 55000,00 грн.

47. 14.07.2026 суд завершив розгляд справи по суті та оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

48. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 14.07.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/624/26.

Вислухавши пояснення представника учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

49. Предметом позову є майнова вимога стягнути борг, пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

50. Підставами позову є обставини, яким позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлений товар.

51. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

52. Предметом доказування у справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання з поставки товару; виконання позивачем свого обов`язку у зобов`язанні та поставки відповідачу товару; неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлений товар; строк виконання зобов`язання з поставки товару; розмір невиконаного грошового зобов`язання; підстави та порядок для нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

53. 28.06.2024 позивач (продавець) та відповідач (покупець) склали та підписали накладну №5, згідно з якою продавець відвантажив, а покупець прийняв товар - сірники ReD МaC, Індія у кількості 500 ящиків за ціною 470,00 грн за один ящик загальною вартістю 235000,00 грн. У накладній сторони встановили термін сплати товару до 28.07.2024(а.с. 13)

54. 18.07.2024, 19.07.2024, 20.08.2024, 24.08.2024, 04.09.2024, 10.10.2024, 10.01.2025 відповідач сплатив позивачу 69000,00 грн за поставлений товар, у підтвердження чого позивач подав платіжні інструкції від 18.07.2024 №@2PL228902 на суму 15000,00 грн, від 19.07.2024 №@2PL486635 на суму 5000,00 грн, від 20.08.2024 №@2PL823118 на суму 10000,00 грн, від 24.08.2024 №@2PL827857 на суму 10000,00 грн, від 04.09.2024 №@2PL898217 на суму 10000,00 грн, від 10.10.2024 №648893976 на суму 5000,00 грн, від 10.01.2025 №P1АС00ZIQ7 на суму 14000,00 грн. (а.с. 14-17)

55. 28.04.2026 позивач надіслав відповідачу претензію №20260428001 з вимогою негайно не пізніше дня наступного за днем отримання претензії сплатити 166000,00 грн боргу за поставлений товар, 92684,81 грн, зокрема 51055,23 грн пені за період з 29.04.2025 до 28.04.2026, 8978,20 грн 3% річних за період з 28.07.2024 до 28.04.2026, 32651,34 грн інфляційних втрат за період з 01.08.2024 до 31.03.2026 за прострочення виконання грошового зобов`язання. (а.с. 18-24)

56. За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 166000,00 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просив стягнути з відповідача на його користь 51055,23 грн пені за період з 29.04.2025 до 28.04.2026, 8978,20 грн 3% річних за період з 28.07.2024 до 28.04.2026, 32651,34 грн інфляційних втрат за період з 01.08.2024 до 31.03.2026.

57. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

58. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

59. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

60. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

61. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

62. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

63. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

64. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

65. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

66. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

67. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

68. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

69. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

70. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

71. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

72. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

73. між сторонами виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договору поставки укладеного шляхом вчинення дій, що підтверджують виконання зобов`язання;

74. 28.06.2024 позивач поставив відповідачу товар вартістю 235000,00 грн;

75. відповідач виконав своє зобов`язання з оплати за поставлений товар частково та сплатив позивачу 69000,00 грн;

76. розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 166000,00 грн;

77. строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати закінчився 28.07.2024;

78. прострочення виконання грошового зобов`язання розпочалося з 29.07.2024.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

79. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

80. Дослідивши зміст та характер правовідносин, що виникли між сторонами, дії сторін, суд дійшов висновку, що сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб.

81. Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

82. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

83. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

84. Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

85. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар (частина 2 статті 692 Цивільного кодексу України).

86. Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

87. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частини 2 статі 693 Цивільного кодексу України).

88. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).

89. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

90. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

91. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

92. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

93. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

94. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

95. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

96. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

97. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

98. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

99. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

100. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

101. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

102. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

103. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки.

104. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання зі сплати за поставлений товар у погоджений сторонами строк.

105. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати оплату за поставлений товар.

106. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

107. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

108. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

109. 28.06.2024 позивач та відповідач склали та підписали накладну №5, згідно з якою продавець (позивач) відвантажив, а покупець (відповідач) прийняв товар - сірники ReD МaC, Індія у кількості 500 ящиків за ціною 470,00 грн за один ящик загальною вартістю 235000,00 грн.

110. У накладній сторони погодили термін сплати до 28.07.2024.

111. Відповідач виконав зобов`язання з оплати за поставлений товар частково та сплатив позивачу 69000,00 грн.

112. Відповідач не виконав зобов`язання з оплати за поставлений позивачем товар у термін до 28.07.2024 в повному обсязі.

113. Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 166000,00 грн

114. 28.04.2026 позивач надіслав відповідачу вимогу негайно сплатити борг у розмірі 166000,00 грн за поставлений товар.

115. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

116. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

117. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

118. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

119. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

120. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

121. Внаслідок невиконання відповідачем свого обов`язку у зобов`язанні позивач вправі вимагати виконання обов`язку відповідача в натурі та сплати за поставлений товар. Невиконання відповідачем обов`язку зі сплати за поставлений товар порушує право позивача, яке підлягає судовому захисту.

122. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 166000,00 грн боргу за поставлений товар суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

123. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

124. Грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

125. Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

126. За розрахунком позивача розмір інфляційних втрат становить 32651,34 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.08.2024 до 31.03.2026 (а.с. 4 на звороті -7)

127. Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, наведеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

128. За розрахунком позивача розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 28.07.2024 до 28.04.2026 становить 8978,20 грн. (а.с. 4 на звороті -7)

129. Сторони у накладній погодили, що покупець сплачує за товар до 28.07.2024.

130. 09.06.2020 року у справі №419/1965/18 Верховний Суд звернув увагу на те, що прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

131. Такі ж висновки наведені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17, у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15 та від 08.10.2018 у справі № 927/490/18).

132. Прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. У межах цього спільного часового значення розрізняються лише сферами свого використання: «до» вживають в офіційно-діловому стилі, передусім у текстах ділових документів - накази, заяви, розпорядження тощо, «по» закріплений за розмовним стилем.

133. Отже, прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлений товар розпочалося з 29.07.2024, а не з 28.07.2024 як визначив позивач у розрахунку розміру 3% річних.

134. За розрахунком суду розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 29.07.2024 до 28.04.2026 становить 8946,22 грн, зокрема: 591,39 грн за період з 29.07.2024 до 03.09.2024 за 37 днів (195000,00 (сума боргу) x 3 % x 37 : 366 : 100), 545,90 грн за період з за період з 04.09.2024 до 09.10.2024 за 36 днів (185000,00 (сума боргу) x 3 % x 36 : 366 : 100), 1224,59 грн за період з 10.10.2024 до 31.12.2024 за 83 дні (180000,00 (сума боргу) x 3 % x 83 : 366 : 100), 133,15 грн за період з 01.01.2025 до 09.01.2025 за 9 днів (180000,00 (сума боргу) x 3 % x 9 : 365 : 100), 6467,18 грн за період з 10.01.2025 до 28.04.2026 за 474 дні (166000,00 (сума боргу) x 3 % x 474 : 365 : 100).

135. Прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати за поставлений товар порушує право позивача на отримання виконання зобов`язання іншою стороною у погоджений сторонами строк та надає право вимагати стягнення суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

136. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 32651,34 грн інфляційних втрат за період з 01.08.2024 до 31.03.2026 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

137. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 8978,20 грн 3% річних за період з 28.07.2024 до 28.04.2026 за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку наявності підстав для задоволення позову у цій частині частково у розмірі 8946,22 грн за період з 29.07.2024 до 28.04.2026.

138. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

139. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

140. У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

141. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

142. Звертаючись з позовом, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати за поставлений товар.

143. За розрахунком позивача розмір пені становить 51055,23 грн за період з 29.04.2025 до 28.04.2026. (а.с. 3)

144. Суд дійшов висновку, що сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб шляхом прийняття виконання, у підтвердження чого склали та підписали видаткову накладну. Інших умов договору, окрім кількості та вартості товару, а також строку виконання зобов`язання зі сплати сторони не погодили. Сторони не погодили виду, розміру та порядку нарахування штрафних санкцій. Зміст видаткової накладної складеної сторонами не містить умови, яка б надавала позивачу право вимагати у відповідача сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

145. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

146. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на нарахування та стягнення з відповідача пені за порушення виконання грошового зобов`язання, яке підлягало б судовому захисту.

147. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 51055,23 грн пені за період з 29.04.2025 до 28.04.2026 суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

Розподіл судових витрат.

148. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

149. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3104,02 грн на підставі квитанції від 02.05.2026 №5840-2948-3421-0490. (а. с. 11)

150. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

151. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, судовий збір у розмірі 3104,02 грн, сплачений позивачем за подання позову, суд покладає на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2491,29 грн (80,26%).

152. Позивач також просив суд стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 55000,00 грн.

153. Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

154. Відповідно до статей 16, 58 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

155. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).

156. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

157. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

158. Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

159. Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

160. На виконання вимог статей 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України позивач у попередньому (орієнтовному) розрахунку вказав розмір витрат на правову допомогу, які поніс або очікує понести у зв`язку з розглядом справи у розмірі 115000,00 грн.

161. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подав витяг з договору про надання правничої допомоги від 02.05.2026 №260502-1, додаток №1 від 02.05.2026 до договору, ордер №2192792 від 02.05.2026 про надання правничої допомоги ФОП Блажчук Людмилі Петрівні адвокатом Целіковим Владіленом Володимировичем. (а.с.12, 25-28)

162. Дослідивши додані позивачем докази, суд установив, що 02.05.2026 ФОП Блажчук Людмила Петрівна (клієнт) та Адвокатське бюро "Владілена Целікова "Фабула Юстиції" (Бюро) уклали договір про надання правничої допомоги №260502-1, згідно з яким клієнт доручає, а Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. (а.с. 25-26)

163. У додатку №1 від 02.05.2026 до договору - Узгоджений перелік послуг сторони у пункті 2 визначили перелік та вартість послуг, зокрема за підготовку позовної заяви - 20000,00 грн. (а.с. 27-28)

164. Відповідно до пункту 6 додатку №1 до договору за участь адвоката у судовому (та/або будь-якому засіданні) у разі надання клієнтом Бюро розпорядження щодо участі Бюро в судовому засіданні, клієнт сплачує 7000,00 грн за одне судове засідання.

165. За розрахунком позивача розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу за участь у 5 (п`яти) судових засіданнях становить 35000,00 грн (7000,00 грн х 5 судових засідань).

166. Суд встановив, що у цій справі 24.06.2026, 25.06.2026, 26.06.2026, 07.07.2026 та 14.07.2026 представник позивача адвокат Целіков В.В. взяв участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

167. Водночас, позивач не надав суду доказів надання Бюро розпорядження щодо участі у судових засіданнях, відповідно до умов пункту 6 додатку №1 до договору, як передумови понесення таких витрат позивачем. З огляду на вказане суд дійшов висновку, що клієнт та адовокат витрати у зв`язку з участю адвоката у судових засідань не погодили.

168. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

169. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

170. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

171. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

172. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

173. З урахуванням поданих позивачем доказів понесення витрат на правову допомогу, умов договору укладеного позивачем та Адвокатським бюро "Владілена Целікова "Фабула Юстиції" доведений розмір витрат позивача на правову допомогу адвоката становить 20000,00 грн за підготовку позовної заяви.

174. Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

175. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

176. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

177. Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

178. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.

179. Суд враховує висновок Європейського суду з прав людини, відповідно до якого заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

180. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

181. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

182. На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

183. Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

184. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

185. Отже, за змістом частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

186. Відповідач клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги суду не подав.

187. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

188. З урахуванням конкретних обставин цієї справи, зокрема ціни позову, суд дійшов висновку обмежити розмір витрат позивача на правову допомогу з огляду на розумну необхідність таких витрат для цієї справи.

189. Суд визнає фактичними та необхідними витрати позивача, а їх розмір розумним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, у розмірі 10000,00 грн. При цьому суду бере до уваги предмет спору - стягненян боргу у зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання зі сплати за поставлений товар, ціну позову 258668,78 грн та обсяг доказів, які підверджують вимоги позивача і проаналізовані адвокатом - одна накладна та п`ять платіжних інструкцій.

190. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

191. Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

192. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн суд покладає на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог, який становить 80,26%, у розмірі 8026,00 грн.

Керуючись статтями 14, 129, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця Блажчук Людмили Петрівни до Фізичної особи-підприємця Тітенка Івана Сергійовича задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тітенка Івана Сергійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Блажчук Людмили Петрівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) 166000,00 грн (сто шістдесят шість тисяч гривень 00 копійок) боргу, 32651,34 грн (тридцять дві тисячі шістсот п`ятдесят одну гривню 34 копійки) інфляційних втрат, 8946,22 грн (вісім тисяч дев`ятсот сорок шість гривень 22 копійки) 3% річних, 2491,29 грн (дві тисячі чотириста дев`яносто одну гривню 29 копійок) судових витрат зі сплати судового збору, 8026,00 грн (вісім тисяч двадцять шість гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

У решті вимог про стягнення 51055,23 грн пені, 15,99 грн 3% річних у позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 17.07.2026.

Суддя А.І. Гладун