Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №752/453/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/453/26

Провадження №: 3/752/1117/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП

відносноОСОБА_1 дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання – АДРЕСА_1

за участіОСОБА_1 , захисника Косьміна Д.В.,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 545799 від 20.12.2025 що складений з посиланням на порушення п. “а” п. 2.9 Правил дорожнього руху (надалі по тексту – протокол).

Відповідно до зазначеного протоколу 20.12.2025 о 02:55 водій ОСОБА_1 у м. Києві по просп. Академіка Глушкова, 139 керував транспортним засобом Cherry, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Також зазначено, що огляд на стан алкогольного спяніння проводився в установленому законодавством порядку зі згоди водія на місці зупинки, що підтверджується тестом приладу Alcotest Drager ARHK-0479. Результат огляду становить 1,27 проміле.

В якості доказу події та складу адміністративного правопорушення до протоколу приєднано чек приладу Drager mobile printer ARHH-0736 від 20.12.2025 з показником 1,27 проміле, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відомості щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія та про реєстрацію транспортного засобу з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України (АРМОР), компакт диск для лазерних систем зчитування, на якому вміщено відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції.

02.03.2026 в судовому засіданні ОСОБА_1 надав усні пояснення, за змістом яких у ніч з 19.12.2025 на 20.12.2025 він їхав додому з роботи втомлений, затримався, оскільки дороблював військову машину. Працює механіком на станції технічного обслуговування у с. Дмитрівка. Так як вже було пізно, зупинився неподалік блок посту, щоб пару годин поспати до закінчення комендантської години. Вийшов з машини покурити. Підійшли поліцейські та запідозрили, що він п`яний і сказали, що потрібно пройти огляд на стан сп`яніння. Дали розпакувати мундштук. Один з поліцейських вихватив мундштук і він ( ОСОБА_1 ) не пройшов процедуру задуття та сказав поліцейським: “поїхали у больницю”, але вони його відвезли у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Вранці він пройшов військово-лікарську комісію. У розшуку не перебував. Має вади здоров`я, а тому на військову службу не призивався.

Також ОСОБА_1 надав суду для вивчення та залучення до матеріалів справи письмові пояснення, за змістом яких провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях складу адміністративного правопорушення в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП. За змістом поданих пояснень ОСОБА_1 не був водієм у розумінні законодавства, адже не керував автомобілем, коли мало місце спілкування з працівниками поліції; працівники поліції радили йому відмовитися від проходження огляду, зазначали, що у нього не має жодних шансів; опинившись під тиском чотирьох поліцейських, змушений був пройти огляд на стан сп`яніння, під час якого у прилад не дув, а сам поліцейський вставив у прилад мундштук своїми руками, приховавши це від бодікамери; свідки для проходження огляду не залучалися; особисто просив відвезти його для проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря-нарколога у медичний заклад як до цього пояснювали поліцейські; сів у патрульний автомобіль, щоб проїхати з поліцією до спеціалізованого медичного закладу, натомість його привезли до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де у приміщенні склали протокол про адміністративне правопорушення ч. 1 ч. 1 ст. 130 КУпАП, де він залишився до наступної доби, а поліцейські поїхали; докази наявності складу адміністративного правопорушення відсутні; твердження про керування автомобілем є припущенням поліцейських; докази відсторонення від керування відсутні; поліцейськими допущено ряд грубих порушень процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння; до найближчого закладу охорони здоров`я його не було доставлено.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Косьмін Ю.М. такод клопотав перед судом про закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, звертав увагу суду (судді) на те, що поліцейський розпакував мундштук, а потім закрив нагрудку камеру, після чого на відео на відображено момент задуття ОСОБА_1 нагазоаналізатор, лише поліцейський називає неначебто результат огляду, який становить 1,27 проміле. На переконання захисника, процедура задуття на прилад “Драгер” взагалі не відбувалася. Також захисник зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем. Крім того, захисник просив врахувати, що до спеціалізованого медичного закладу ОСОБА_1 не було доставлено для проходження огляду у лікарня-нарколога, а також, що його не було відсторонено від керування автомобілем.

Проаналізувавши фактичні обставини за наслідками дослідження матеріалів справи, вивчивши заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, переглянувши в залі судового засідання на робочому комп`ютері відеозаписи з нагрудної камери співробітників поліції, керуючись завданнями КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 245 КУпАП (суддя) вважає наявними підстави для закриття провадження у цій справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на наступне.

Статтею 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Як унормовано у ч. 2-4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно з п. 2 розділу І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі по тексту Інструкція № 1452/735) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 3 розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

У п. 1-9 розділу ІІ Інструкції № 1452/375 закріплено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку № 1 до цієї Інструкції.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

З викладених положень зазначеної Інструкції № 1452/735, а також і відповідних положень ст. 266 КУпАП слідує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння водія проводиться на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних приладів, а задля забезпечення достовірності результатів огляду - у разі незгоди водія з результатами огляду, співробітники поліції зобов`язані забезпечити доставку такого водія до найближчого закладу охорони здоров`я для здійснення його огляду лікарем наркологом. У той же час на вимогу особи, працівники поліції мають доставити особу до медичної станови для проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря нарколога, склавши відповідне письмове направлення, завдяки якому такий огляд проводиться на безоплатній основі.

У п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 закріплено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати поясненняі зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Так, згідно з дослідженими відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, 20.12.2025 о 03:08 відбувається процедура огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, працівник патрульної поліції дає обрати ОСОБА_1 мундштук, з кількох, які запаковані у поліетиленові прозорі пакети, зазначає про наявність ознак алкогольного сп`яніння, розпаковує мундштук, колега запитує, що встав мундштук до кінця, проводиться контрольний забір повітря (о 03:10), відбувається задуття, оголошується про допустимий показник проміле 0,2, називається номер тесту 0496, вказується на результат 1,27 проміле, визначається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у ОСОБА_1 запитує поліцейський, чи погоджується він з результатами огляду (о 03:11), на що ОСОБА_1 надає негативну відповідь, йому роз`яснюють про місце розташування медичних закладів, де відбувається огляд на стан алкогольного сп`яніння водіїв за направленням та про необхідність відбуття до лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 відказує: “поїхали”. Надалі ОСОБА_1 роз`яснюють заходи забезпечення, а саме: відсторонення від керування, перераховують його ознаки алкогольного сп`яніння (уповільнена мова, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці). При цьому, поліцейський зазначає, що ОСОБА_1 пояснював, що втомився, проте працівник поліції роз`яснює, що вбачає у цьому ознаки алкогольного сп`яніння.

Також на відеозаписі о 03:14 зафіксовано спілкування працівників поліції між собою, де один пояснює іншому, що п`яний ухилянь каже, що поїде до врача. Надалі о 03:17 ОСОБА_1 зазначено, що його відсторонено від керування транспортним засобом. ОСОБА_1 пояснює, що їхав до Білої Церкви з роботи, працював у м. Києві. О 03:21 у ОСОБА_1 перепитують, чи дійсно він хоче поїхати до нарколога, зауважують, що 1,27 проміле нікуди не дінеться, на що ОСОБА_1 наполягає на відвідуванні лікаря-нарколога. ОСОБА_1 вказують на необхідність присісти у службовий автомобіль, де також пояснюють, що за наслідками відвідування лікаря-нарколога нічого позитивного не буде. У свою чергу ОСОБА_1 наполягає на направленні його до лікаря-нарколога. Відеозапис з нагрудних відеокамер зупиняється о 03:27 та відновлюється о 03:52 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , де працівник поліції надає ОСОБА_1 на підпис протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та зазначає наступне: “в ході перевірки висвітилась неприємна штука, виявилося, що Ви знаходитеся в розшуку у ТЦК. Так склалася ситуація, що ми з Вами зараз на території ТЦК”.

Досліджені відеозаписи дійсно не містять необхідної і логічної у таких ситуаціях послідовності дій, як-то моменту керування ОСОБА_1 автомобілем, його зупинки працівниками поліції, з`ясування ознак алкогольного сп`яніння, початку процедури огляду. Відеозапис розпочинається є обрання мундштуків.

Разом з тим, відсутність цих фрагментів не впиває на можливість ухвалення законного і обгрнутованого рішення у цій справі і суд (суддя) враховує, що автомобіль, вказаний у протоколі, на відеозаписах зафіксовано. ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками патрульної поліццї у жодний спосіб, жодного разу не заперечив обставини того, що він керував цим автомобілем, не заначив, що він спав, відпочивав тощо, а тому доводи захисту у цій частині відхиляються і суд (суддя) враховує, що приписи КУпАП не вимагають відеофіксації процедури зупинки транспортного засобу під керуванням будь-кого для подальшого проведення огляду водія на стан алкогольного чи іншого сп`яніння. Вимоги щодо відеофіксації стосуються самої процедури огляду водія чи військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, представлені відеозаписи доводять твердження ОСОБА_1 про те, що в дійсності його не було направлено до спеціалізованого медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння після того, як він не погодився з результатами огялду на газоаналізатор.

Розглядаючи цю справу, суд (суддя) дійшов висновку про те, що бланк направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який приєднано до протоколу про адміністративне праворушення, фактично був виписаний, проте водія ОСОБА_1 для проходження огляду до лікарня-нарколога так і не було направлено фізично.

Замість спеціалізованого медичного закладу водія було доставлено до одного зі столичних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що є грубим порушенням процедури огляду водія на стан сп`яніння, оскільки водій не погодився з результатом огляду, що був виявлений на місці зупинки та мав бути доставлений для огляду лікарем-наркологом.

Обставини того, що ОСОБА_1 не було направлено для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до спеціалізованого медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння свідчить про недотримання процедури оформлення протоколу за ст. 130 КУпАП та, відповідно, порушення його права і інтересів, фундаментального права на захист.

З огляду на встановлені обставини, складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 видається безпідставним через відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та з огляду на наявність описаних порушень процедури огляду водія.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

У ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

За приписами п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженимина те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі “Кобець проти України” (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі “Авшар проти Туреччини” (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа “Коробов проти України” № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип “in dubio pro reo”, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Враховуючи викладене, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не відповідатиме засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 245 цього Кодексу.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За наведених обґрунтувань, провадження у справі підлягає закриттю в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП.

Закриваючи провадження у справі, суд (суддя) відхиляє доводи захисту про те, що ОСОБА_1 не проходив огляд на газоаналізаторі, оскільки це повністю спростовується переглянутими відеозаписами.

Посилання на відсутність свідків також відхиляються як безпідставні, оскільки на мала місце відеофіксація і залучення свідків не потребується у такому разі.

Щодо можливих непроаналізованих заперечень, суд (суддя) посилається на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема його усталену практику, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, § 58, рішення від 10.02.2010).

Керуючись ст. 9, 23, 130, 247, 266, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Бушеленко