Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №340/6616/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

м. Київ

справа № 340/6616/24

адміністративне провадження № К/990/24816/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №340/6616/24

за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Божко Л.А., суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 11.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:

визнати протиправними дії Господарського суду Кіровоградської області щодо відмови їй у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці, відповідно до Порядку подання документів для призначення /перерахунку/ і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.08.2008 №3-1 (далі - Порядок №3-1), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 3028,00 грн;

зобов`язати Господарський суд Кіровоградської області видати їй довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Порядку №3-1, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що Законом України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) встановлено, що для визначення розміру суддівської винагороди застосовуватись може лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, у зв`язку з чим, на її думку, відповідач в довідці про суддівську винагороду станом на 01.01.2024 для визначення базового розміру посадового окладу судді протиправно застосував прожитковий мінімум в розмірі 2102,00 грн, а не в розмірі 3028,00 грн, який визначений Законом України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон № 3460-IX).

2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 позов задоволено.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026 апеляційну скаргу Господарського суду Кіровоградської області задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. 26.05.2026 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026 та залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.12.2024.

5. Верховний Суд ухвалою від 04.06.2026 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6. 15.06.2026 від Господарського суду Кіровоградської області до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану позивачкою постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та з 04.09.2017 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

14.05.2024 позивачка звернулась до Господарського суду Кіровоградської області із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.

Листом від 17.05.2024 Господарський суд Кіровоградської області відмовив позивачці у видачі довідки про суддівську винагороду, пославшись на те, що розмір складових суддівської винагороди працюючих суддів не зазнавав змін з 01.01.2021 і станом на 01.01.2024 відповідно до статті 7 Закону № 3460-IX посадовий оклад судді розраховується із застосуванням фіксованої величини в розмірі 2102,00 грн.

Позивачка, не погодившись з відмовою у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, звернулась до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в Законі №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди як розрахункова величина може застосовуватись лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Суд першої інстанції дійшов висновку, що суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII, у зв`язку з чим застосування відповідачем прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн є протиправним.

9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд, пославшись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в її постанові від 04.04.2025 у справі №240/9028/24, зазначив, що статтею 7 Закону № 3460-IX (яка не визнавалась неконституційною та є чинною) встановлено, що прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102,00 грн, тому нема підстав для застосування іншої розрахункової величини для визначення розміру посадового окладу під час перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку з чим відмова позивачеві у здійсненні такого перерахунку є правомірною.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

10. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 135 Закону №1402-VIII та статті 7 Закону №3460-IX, оскільки не врахував, що статтею 130 Конституції України визначено, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій, а тому відповідач зобов`язаний при визначенні розміру посадового окладу судді застосовувати як розрахункову величину прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року як це передбачено пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII.

11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що починаючи з 2021 року законодавець відповідними законами про Державний бюджет України встановлював прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн і в 2024 році цей показник залишався незмінним, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для видачі позивачці довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшов таких висновків.

13. Ключовим питанням у цій справі є наявність правових підстав для видачі позивачці довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01.01.2024.

14. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

16. Частиною першою статті 4 Закону №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

17. Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

18. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

19. Статтею 7 Закону № 3460-IX установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років - 2563 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;

працездатних осіб - 3028 гривень;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

20. Таким чином Законом № 3460-IX для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102,00 грн.

21. Правовідносини подібні до тих, що склалися у справі, яка розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

22. Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №200/2309/25, у постанові від 17.02.2025 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 року у справі № 520/32171/24, щодо застосування окремого показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн, встановленого відповідним законом про Державний бюджет України, при визначенні базового розміру посадового окладу судді, який враховується під час обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і сформував правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік, і в разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 1 січня виникають правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

23. Таким чином, Верховний Суд вкотре наголосив на неприпустимості звуження гарантії незалежності суддів, закріплених статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII, шляхом запровадження окремої розрахункової величини для визначення базового розміру посадового окладу судді.

24. Отже, Верховний Суд констатує, що Господарський суд Кіровоградської області, відмовляючи позивачці як судді у відставці у виготовленні та направленні до ГУ ПФУ довідки про суддівську винагороду станом на 01.01.2024 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб, який складає 3028,00 грн, на тій підставі, що станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для обрахунку посадового окладу судді відповідного суду не змінювався, діяв необґрунтовано та всупереч вимог частини другої статті 130 Конституції України і частини третьою статті 135 Закону №1402-VIII.

25. При цьому колегія суддів вважає за необхідне вказати не безпідставність посилань суду апеляційної інстанції на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в її постанові від 04.04.2025 у справі №240/9028/24, під час розгляду цієї справи, з огляду на таке.

26. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

27. Зважаючи на наведені приписи процесуального закону, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд (зокрема, і Велика Палата Верховного Суду) висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

28. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі.

29. Встановлюючи обов`язковим врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування норм права саме у подібних правовідносинах.

30. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

31. У постанові від 19.05.2020 (справа № 910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

32. Так, у справі №240/9028/24 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у якій суд апеляційної інстанції посилався на підтвердження своєї позиції щодо застосування положень статті 135 Закону №1402-VIII та статті 7 Закону №3460-IX, спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема, обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді.

33. Натомість, у справі, яка розглядається, предмет спору стосується видачі позивачці довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зокрема, наявності підстав для видачі такої довідки, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024.

34. Отже, відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі №240/9028/24 та у справі, що розглядається виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 24.04.2025 у зазначеній справі, під час розгляду цього спору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у вказаній постанові, без оцінки її релевантності до встановлених обставин цієї справи, дійшов помилкового висновку щодо правомірності відмови у видачі позивачці довідки про суддівську винагороду для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

35. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, тоді як судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

36. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

37. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

38. Оскільки за наслідками касаційного перегляду цієї справи колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених позивачкою у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

39. Позивачкою було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2422,40 грн. Отже, зазначена сума підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Господарського суду Кіровоградської області.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 352, 355, 356 КАС України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026 у справі №340/6616/24 скасувати.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі №340/6616/24 залишити в силі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Господарського суду Кіровоградської області (25006, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, код ЄДРПОУ 03499951) понесені нею витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на суму 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

судді А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко