Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №460/3870/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

м. Київ

справа № 460/3870/25

адміністративне провадження № К/990/23675/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №460/3870/25

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Територіального управління БЕБ у Вінницькій області

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.04.2025, ухвалене судом у складі головуючого судді Зозулі Д.П.

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючої судді - Обрізка І.М., суддів: Глушка І.В., Пліша М.А.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. В березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив суд:

визнати протиправними дій Територіального управління БЕБ у Вінницькій області щодо відмови у підготовці і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025, що враховуються для перерахунку пенсії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), з урахуванням Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068 (далі - Умови №1068), з визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4059-IX), який становить 3028,00 грн, на відповідний коефіцієнт, із зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення;

зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Вінницькій області підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025, що враховуються для перерахунку його пенсії з 01.02.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням Умов №1068 з визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 4059-IX - 3028,00 грн, на відповідний коефіцієнт, із зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку зі зміною у 2025 році розміру прожиткового мінімуму, який застосовується як розрахункова величина для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, Територіальне управління БЕБ у Вінницькій області зобов`язане направити до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 для перерахунку його пенсії, однак відповідач, всупереч вимог статей 43, 63 Закону №2262-XII та приписів Умов №1068, протиправно відмовив у видачі та направленні до пенсійного органу такої довідки.

2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.04.2025, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026, позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

3. 17.11.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, скаржник просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Верховний Суд ухвалою від 01.06.2026 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-XII.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 06.02.2025, в якій просив видати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням Умов №1068 з визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 4059-IX - 3028,00 грн, на відповідний коефіцієнт, із зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, для перерахунку його пенсії з 01.02.2025.

Територіальне управління БЕБ у Вінницькій області листом від 14.02.2025 № 23.1/07-29/301-25 відмовило позивачу у виготовленні оновленої довідки на тій підставі, що у 2025 році не відбулось підвищення грошового забезпечення в частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючим працівникам територіальних органів Бюро економічної безпеки України, оскільки в силу приписів статті 7 Закону №4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів залишився незмінним і становить - 2102,00 грн.

Вважаючи протиправними дії Територіального управління БЕБ у Вінницькій області щодо відмови у видачі оновленої довідки про складові грошового забезпечення станом на 01.01.2025, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Закон № 4059-IX фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальне звання БЕБ, що порушує гарантії незалежності вказаної категорії осіб, які визначені частиною 1 статті 5 Закону України від 28.01.2021 № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» (далі - Закон № 1150-ІХ).

Суд першої інстанції вказав на те, що Закон № 4059-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Касаційна скарга відповідача обґрунтована посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми статті 43 Закону № 2262-ХІІ та статті 7 Закону № 4059-IX, оскільки не врахували, що підставою для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення осіб, які отримують таку пенсію, а враховуючи, що таких змін не було, підстави для перерахунку пенсії позивача та, відповідно, для видачі йому оновленої довідки про складові грошового забезпечення відсутні.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.

9. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Згідно із частиною п`ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

11. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

12. За змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

13. Таким чином, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

14. Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбачених цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

15. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

16. Пунктом 3 Порядку № 45, зокрема, передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

17. Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку свідчить про те, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

18. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , виходили з того, що зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01.01.2025, є підставою для перерахунку пенсії позивача як колишнього працівника територіального органу Бюро економічної безпеки України та, відповідно, підставою для видачі відповідачем оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення.

19. Разом з тим, як видно з наявного в матеріалах справи подання Територіального управління БЕБ у Вінницькій області про призначення пенсії ОСОБА_1 від 07.01.2025 № 1 останнього звільнено зі служби 03.01.2025, що в будь-якому випадку свідчить про те, що пенсію позивачеві було призначено після цієї дати.

20. В контексті наведеного, колегія суддів звертає увагу на конструкцію норми частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до якої перерахунку підлягають усі призначені за цим Законом пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Отже, законодавець пов`язує можливість проведення перерахунку саме з наявністю вже призначеної пенсії, яка є об`єктом такого перерахунку. Відтак підвищення грошового забезпечення, що відбулося до моменту призначення особі пенсії, саме по собі не породжує права на її перерахунок, оскільки на час виникнення відповідних підстав пенсійні правовідносини ще не існували, а тому відсутня й пенсія, яка могла б бути перерахована. У такому випадку спір може стосуватись дій територіального органу Бюро економічної безпеки України щодо формування документів, необхідних для призначення пенсії або дій відповідного територіального органу Пенсійного фонду України щодо визначення розміру пенсії під час її призначення.

21. Разом з тим, суди попередніх інстанцій не з`ясували підстав позову та не встановили обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тобто не з`ясували, яке саме право позивач вважає порушеним і які фактичні обставини, на його переконання, свідчать про наявність такого порушення.

22. Не встановивши зазначених обставин, суди попередніх інстанцій фактично не з`ясували дійсного характеру спірних правовідносин та дійшли передчасних висновків щодо наявності підстав для задоволення позову.

23. Верховний Суд зауважує, що за змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

24. Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що суд, керуючись принципом «ex-officio», демонструє активність у провадженні, оскільки процесуальним законом його уповноважено самостійно, без отримання на те згоди заінтересованих осіб вчиняти такі дії, які гарантуватимуть, що ухвалені ним рішення повністю відповідатимуть вимогам принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

25. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

26. Отже, Верховний Суд вважає, що судами попередніх інстанцій не було дотримано норм процесуального права в частині належного з`ясування всіх обставин справи, зокрема, шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

27. Встановлені частиною другою статті 341 КАС України межі касаційного перегляду справи позбавляють суд касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

29. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

30. Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

31. Оскільки Верховний Суд направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Територіального управління БЕБ у Вінницькій області задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі №460/3870/25 скасувати.

Справу №460/3870/25 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

судді А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко