Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №160/15337/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

м. Київ

справа №160/15337/25

адміністративне провадження № К/990/21607/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 160/15337/25

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера при Міністерстві у справах ветеранів України (далі - Міжвідомча комісія) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025, ухвалене судом у складі головуючого судді Юркова Е.О.

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2026, ухвалену у складі колегії суддів: головуючої судді Ясенової Т.І., суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 26.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії від 03.04.2025 №3/ІІІ/1/1 щодо відмови в призначені та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю його дружини - ОСОБА_2 під час надання волонтерської допомоги;

зобов`язати Міністерство у справах ветеранів України повторно розглянути його заяву про виплату одноразової допомоги у зв`язку із загибеллю його дружини - ОСОБА_2 під час надання волонтерської допомоги та прийняти рішення відповідно до Порядку і умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №604 (далі - Порядок і умови №604).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що йому було протиправно відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю його дружини під час надання волонтерської допомоги на підставі абзацу 4 пункту 6 Порядку і умов №604 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 604» (далі - постанова №310), оскільки при розгляді його заяви про виплату одноразової допомоги відповідний суб`єкт владних повноважень повинен був керуватися положенням Порядку і умов №604 в редакції, чинній на ІНФОРМАЦІЯ_1 (дата смерті дружини), яка на той час не передбачала обов`язкового подання свідчення керівника одного з підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів чи органів державної влади, який безпосередньо перебував у районі проведення антитерористичної операції, щодо факту надання волонтером волонтерської допомоги як документа, необхідного для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого волонтера.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2026, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

3. 12.05.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

4. Верховний Суд ухвалою від 14.05.2026 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. 27.05.2026 до Верховного Суду від Міністерства у справах ветеранів України надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване позивачем судове рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_3 як учасники волонтерської організації Козацький благодійний фонд «Меморіал славетного кошового отамана Війська Запорозького Низового Івана Дмитровича Сірка» (далі - КБФ «Меморіал Івана Сірка») 18.11.2022 здійснювали доставку гуманітарної допомоги до міста Берислава Херсонської області.

На автодорозі Марянське-Берислав, поблизу повороту на село Зміївка, о 16:00 год. ІНФОРМАЦІЯ_1 водій ОСОБА_3 здійснив наїзд на вибуховий пристрій, внаслідок чого дружина позивача загинула.

Відповідно до норм Порядку і умов №604 позивач 31.12.2024 звернувся до Міністерства у справах ветеранів із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) волонтера.

До заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) волонтера було долучено, зокрема:

копію листа Департаменту цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської ОДА від 13.03.2024 №46-01-02-13-206/о/24/26;

копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження № 12023231090001915;

копію договору про надання волонтерської допомоги від 01.03.2022 НОМЕР_2;

копію маршрутного листа КБФ «Меморіал Сірка» від 18.11.2022 №18/11/22;

копію посвідчення волонтера на ім`я ОСОБА_2 НОМЕР_2;

копію листа Центрального юридичного управління Генерального штабу Збройних Сил України від 12.04.2024 №316/Вих ЗВГ/З;

довідку Виконавчого комітету Бериславської міської ради Херсонської області від 25.07.2024 №127.

Розглянувши подані позивачем документи, рішенням Міжвідомчої комісії від 03.04.2025 № 3/ІІІ/1/1 відмовлено у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 під час надання волонтерської допомоги.

Підставами для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у спірному в цій справі рішенні визначено: відсутність серед документів, доданих до заяви, свідчення командира (начальника) одного з підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань або правоохоронних органів про надання волонтером волонтерської допомоги, передбаченого пунктом 6 Порядку і умов № 604; відсутність документів, які б містили достатні докази того, що смерть ОСОБА_2 настала під час надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням чи правоохоронним органам у період дії особливого періоду, надзвичайного або воєнного стану, що відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу IV Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України від 26.02.2021 № 43 (далі - Положення №43), унеможливлює прийняття рішення про призначення такої допомоги.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на момент звернення позивача до Міністерства у справах ветеранів України із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та на момент прийняття оскаржуваного рішення діяла редакція пункту 6 Порядку і умов № 604, яка передбачала обов`язкове подання свідчення керівника (командира, начальника) одного з підрозділів Збройних Сил України, іншого військового формування чи правоохоронного органу, який безпосередньо перебуває в районі здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, про надання волонтером волонтерської допомоги, а оскільки такий документ позивачем поданий не був, Міжвідомча комісія дійшла обґрунтованого висновку про відсутність належних документальних підтверджень обставин, необхідних для призначення одноразової грошової допомоги. При цьому суди відхилили доводи позивача щодо необхідності застосування редакції Порядку і умов № 604, чинної на момент загибелі волонтера, зазначивши, що правомірність рішення суб`єкта владних повноважень підлягає оцінці з огляду на законодавство, чинне на час звернення особи із відповідною заявою та прийняття рішення за результатами її розгляду. За таких обставин суди дійшли висновку про правомірність рішення Міжвідомчої комісії від 03.04.2025 № 3/ІІІ/1/1 та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

IV. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що пунктом 6 Порядку і умов №604 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (ІНФОРМАЦІЯ_1 - дата смерті його дружини) свідчення керівника одного з підрозділів Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, органів державної влади, який перебуває безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції не були обов`язковим додатком до заяви про виплату одноразової грошової допомоги, а вимагалися виключно у разі необхідності. Позивач наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій не врахували той факт, що положеннями Порядку і умов №604 в зазначеній редакції була встановлена можливість додавати інші документи, які підтверджують факт надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройного конфлікту і такі документи ним були надані, зокрема, довідка Виконавчого комітету Бериславської міської ради Херсонської області від 25.07.2024 №127 та, помилково застосувавши правове регулювання в редакції чинні на момент розгляду поданої ним заяви, дійшли необґрунтованого висновку про законність спірного в цій справі рішення.

9. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на те, що суд апеляційної інстанції прийняв законне та вмотивоване судове рішення та зазначає, що касаційна скарга позивача є необґрунтованою, у зв`язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

11. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

13. Статтею 3 Основного Закону визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

14. Відповідно до частини першої статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

15. В умовах збройної агресії Російської Федерації проти України та запровадження правового режиму воєнного стану діяльність волонтерів набула особливого суспільного значення, оскільки спрямована як на забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів, так і на надання допомоги цивільному населенню, яке постраждало внаслідок бойових дій. Волонтери здійснюють доставку гуманітарної допомоги, медикаментів, засобів індивідуального захисту, технічного та матеріального забезпечення, виконуючи такі завдання в тому числі в районах ведення бойових дій в умовах підвищеної небезпеки для власного життя і здоров`я. З огляду на це держава, визнаючи значний внесок волонтерів у забезпечення обороноздатності країни та підтримку населення в умовах війни, встановила систему правових і соціальних гарантій для таких осіб, а також членів їхніх сімей, зокрема у випадках загибелі, смерті чи інвалідності, пов`язаних із здійсненням волонтерської діяльності.

16. Так, відносини, пов`язані з провадженням волонтерської діяльності в Україні врегульовані Законом України від 19.04.2011 № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» (далі - Закон № 3236-VI).

17. За змістом частин першої та другої статті 1 Закону № 3236-VI волонтерська діяльність - добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, яка ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності, неприбутковості та здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги.

18. Волонтерська діяльність здійснюється, зокрема, за такими напрямами:

надання волонтерської допомоги громадянам, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України та/або іншої країни проти України, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам кримінальних правопорушень, біженцям, внутрішньо переміщеним особам;

надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, дії правового режиму надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та/або іншої країни проти України (частина третя статті 1 Закону № 3236-VI).

19. Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону № 3236-VI Держава в особі її органів та посадових осіб підтримує громадську ініціативу щодо провадження волонтерської діяльності, гарантує і забезпечує захист передбачених Конституцією України та законами прав, свобод і законних інтересів волонтерів, отримувачів волонтерської допомоги, організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів.

Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи забезпечують сприятливі умови для здійснення волонтерської діяльності, підвищення суспільного престижу такої діяльності та створення передумов для її розвитку, підтримки та заохочення діяльності волонтерів в Україні.

20. Частиною першою статті 6 Закону № 3236-VI встановлено, що у разі загибелі (смерті) волонтера під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів сім`ї загиблого (померлого), його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 500 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб.

21. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3236-VI виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Одноразова грошова допомога виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України. Відповідний орган приймає зазначене рішення на підставі звернення набувачів цієї допомоги до нього, довідки судово-медичної експертизи про причини смерті або довідки про характер отриманих поранень в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та/або іншої країни проти України, а також, у разі необхідності, свідчень керівника одного з підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів, органів державної влади, який перебуває безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів. До звернення набувачів одноразової грошової допомоги також можуть додаватися інші документи, які підтверджують факт надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів.

22. На виконання вимог частини третьої статті 6 Закону № 3236-VI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок і умови №604, які визначають механізм виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів.

23. За змістом пункту 2 Порядку і умов № 604 одноразова грошова допомога виплачується у разі загибелі (смерті) волонтера - з дати смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

24. Згідно з пунктом 3 Порядку і умов № 604 (тут і надалі - в редакції чинній на момент смерті дружини позивача) одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), якщо смерть/поранення волонтера настали:

1) під час надання волонтерської допомоги громадянам в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій, збройного конфлікту, у тому числі в період здійснення догляду за хворими, особами з інвалідністю, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують підтримки та допомоги і проживають в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій, збройного конфлікту;

2) під час надання волонтерської допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правового режиму надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій, збройного конфлікту.

25. У разі загибелі (смерті) волонтера одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 500 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) волонтера у рівних частинах (пункт 4 Порядку і умов № 604).

26. За змістом пункту 6 Порядку і умов № 604 для отримання одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) (далі - заявники) подають Міжвідомчої комісії, такі документи:

заяву кожного заявника, а якщо в загиблого залишилася малолітня чи неповнолітня дитина, - заяву подає інший з батьків, опікун або піклувальник;

довідку судово-медичної експертизи про причини смерті або довідку про характер отриманих поранень у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також у разі необхідності свідчення керівника одного з підрозділів Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, органів державної влади, який перебуває безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройного конфлікту, про надання волонтером волонтерської допомоги. Також можуть додаватись інші документи, які підтверджують факт надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройного конфлікту.

27. Аналіз наведених положень Закону № 3236-VI та Порядку і умов № 604 свідчить про те, що одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною виплатою компенсаційного характеру, право на отримання якої у разі загибелі (смерті) волонтера виникає у членів його сім`ї, батьків та утриманців з дати смерті волонтера, зазначеної у свідоцтві про смерть.

28. При цьому як Законом № 3236-VI, так і Порядком і умовами № 604 (у редакції, чинній на момент смерті дружини позивача) було визначено перелік документів, якими підтверджується факт надання волонтерської допомоги та на підставі яких уповноважений орган приймає рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Серед таких документів законодавець передбачив, зокрема, довідку судово-медичної експертизи про причини смерті або довідку про характер отриманих поранень, а також інші документи, що підтверджують факт надання волонтерської допомоги у районі, зокрема, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони. Водночас свідчення керівника одного з підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів чи органів державної влади законодавець визначив як додатковий доказ, який може бути використаний уповноваженим органом у разі необхідності, а не як обов`язковий доказ, відсутність якого унеможливлює підтвердження факту надання волонтерської допомоги або прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

29. Разом з тим, 11.04.2023 набрала чинності постанова №310, якою внесено зміни, зокрема, до пункту 3 та 6 Порядку і умов № 604 в частині переліку документів, які додаються до заяви про виплату одноразової грошової допомоги.

30. Так пунктом 3 Порядку і умов № 604, в редакції постанови №310, визначено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), якщо смерть/поранення волонтера настали під час надання волонтерської допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам під час дії особливого періоду, правового режиму надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України.

31. За змістом пункту 6 Порядку і умов №604, в редакції постанови №310, до заяви про виплату одноразової грошової допомоги додаються, зокрема, такі документи:

копія паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України;

копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

копія висновку судово-медичної експертизи про причини смерті або про характер отриманих поранень у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України;

свідчення командира (начальника) одного з підрозділів Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, який перебуває безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів, про надання волонтером волонтерської допомоги;

копія договору про провадження волонтерської діяльності або договору про надання волонтерської допомоги (за наявності);

інші документи, які містять докази та підтверджують факт надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів (за наявності);

копія свідоцтва про смерть волонтера;

копія свідоцтва про народження волонтера - для батьків загиблого (померлого) волонтера;

копія свідоцтва про шлюб - для дружини (чоловіка) загиблого (померлого) волонтера;

копія свідоцтва про народження дитини - для дитини загиблого (померлого) волонтера;

копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення), сільської, селищної ради або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми загиблого (померлого) волонтера);

копія рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого), - для осіб, які не були членами сім`ї загиблого (померлого) волонтера, але перебували на його утриманні;

довідка з реквізитами рахунка, відкритого в банку на ім`я одержувача одноразової грошової допомоги.

32. Отже, починаючи з 11.04.2023, з набранням чинності постановою № 310, Уряд змінив правове регулювання порядку призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) волонтера, доповнивши та конкретизувавши перелік документів, які подаються заявником для її отримання. На відміну від попередньої редакції Закону №3236-VI та Порядку і умов № 604, якими свідчення керівника одного з підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів чи органів державної влади могли надаватися лише у разі необхідності як додатковий доказ факту надання волонтерської допомоги, у редакції Порядку і умов № 604, чинній з 11.04.2023, свідчення командира (начальника) одного з відповідних підрозділів прямо включено до переліку документів, що додаються до заяви про виплату одноразової грошової допомоги, тобто визначено як обов`язковий додаток до такої заяви.

33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач як чоловік волонтерки, яка загинула ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок поранення, отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, 31.12.2024 звернувся до Міністерства у справах ветеранів України із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги.

34. Спірне в цій справі рішення відповідача про відмову в при значенні та виплаті одноразової грошової допомоги було прийнято 03.04.2025 тобто в період дії нової редакції пункту 6 Порядку і умов № 604, яким свідчення керівника одного з підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів чи органів державної влади прямо визначено як обов`язковий додаток до переліку документів, що додаються до заяви про виплату одноразової грошової допомоги.

35. Зважаючи на те, що правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, зокрема, в частині визначення переліку обов`язкових додатків до заяви про виплату одноразової грошової допомоги, Верховний Суд має надати відповідь на питання стосовно того, у якій редакції має застосовуватися пункт 6 Порядку і умов № 604 у спірних правовідносинах у цій справі, які пов`язані із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги чоловіку волонтерки, яка загинула до набрання чинності постановою № 310, якою внесено зміни до зазначеної норми в частині визначення переліку документів, які мають бути додані до заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим колегія суддів зазначає таке.

36. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

37. Конституційний Суд України неодноразово висловлював правові позиції щодо офіційного тлумачення наведеної вище норми Основного Закону.

38. Так, Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 вказав на те, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

39. У рішенні Конституційного Суду України від 13.05.1997 року № 1-зп зазначено, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (Преамбула Конституції України).

Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).

40. Таким чином, виходячи з концепції безпосередньої (прямої) дії нормативно-правового акта в часі, новий нормативно-правовий акт поширюється на правовідносини, які виникли після набрання ним чинності, за винятком випадків, коли закон чи інший нормативно-правовий акт пом`якшує або скасовує відповідальність особи, а також коли в ньому прямо передбачено поширення його дії на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

41. Як було зазначено вище пунктом 2 Порядку і умов № 604 встановлено, що одноразова грошова допомога виплачується у разі загибелі (смерті) волонтера - з дати смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Тобто днем виникнення у членів сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого) волонтера права на отримання одноразової грошової допомоги є дата загибелі волонтера, що зазначена у свідоцтві про смерть.

42. Отже, колегія суддів зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) волонтера та виникає саме з моменту настання цієї події. Саме на цей момент повинні визначатися умови реалізації такого права, у тому числі перелік документів, якими підтверджується наявність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Тому подальша зміна нормативного регулювання щодо переліку документів, які подаються заявником, сама по собі не може впливати на обсяг прав особи, право якої на отримання відповідної соціальної виплати виникло до набрання чинності такими змінами.

43. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що зміни до законодавства, які набрали чинності після настання події, з якою закон пов`язує виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема щодо переліку документів, які подаються заявником разом із заявою про виплату одноразової грошової, не мають зворотної дії в часі та не підлягають застосуванню до правовідносин, у межах яких право на таку допомогу виникло до набрання чинності відповідними змінами.

44. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 58 Конституції України та правові позиції Конституційного Суду України щодо дії нормативно-правових актів у часі, колегія суддів дійшла висновку, що при вирішенні питання щодо наявності у особи права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) волонтера підлягає застосуванню законодавство, чинне на момент виникнення такого права, тобто на дату смерті волонтера.

Оскільки дружина позивача загинула ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Порядку і умов № 604 у редакції, чинній на зазначену дату. Відтак зміни, внесені постановою № 310, які були чинні на момент прийняття спірного в цій справі рішення та передбачили включення свідчення командира (начальника) одного з підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів до переліку документів, що додаються до заяви про виплату одноразової грошової допомоги, не підлягають застосуванню до правовідносин, у межах яких право на таку допомогу виникло до набрання чинності зазначеними змінами, а тому відсутність такого документа не могла бути самостійною підставою для відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим рішення Міжвідомчої комісії від 03.04.2025 №3/ІІІ/1/1 підлягає скасуванню.

45. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

46. Враховуючи зазначене, колегія суддів констатує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосувавши норми матеріального права, дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій справі, у зв`язку з чим касаційну скаргу слід задовольнити, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2026 - скасувати, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

47. Відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

48. ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подання позовної заяви - 1211,20 грн, апеляційної скарги - 1816,80 грн, касаційної скарги - 2422,40 грн.

49. Перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору суд касаційної інстанції враховує те, що позовна заява, апеляційна та касаційна скарги подавались позивачем через підсистему «Електронний суд», у зв`язку з чим відповідно до частини третьої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» до ставок судового збору за звернення до судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

50. Отже, ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір за подання позовної заяви на суму 968,96 грн, апеляційної скарги - 1453,44 грн, касаційної скарги - 1937,92 грн, на загальну суму - 4360,32 грн і саме в такому розмірі підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства у справах ветеранів України.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №160/15337/25 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера при Міністерстві у справах ветеранів України від 03.04.2025 №3/ІІІ/1/1 щодо відмови в призначені та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю дружини - ОСОБА_2 під час надання волонтерської допомоги;

Зобов`язати Міністерство у справах ветеранів України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової допомоги у зв`язку із загибеллю його дружини - ОСОБА_2 під час надання волонтерської допомоги та прийняти за результатом розгляду зазначеної заяви рішення відповідно до Порядку і умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №604.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства у справах ветеранів України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 34, код ЄДРПОУ 42657144) понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг на загальну суму 4360 (чотири тисячі триста шістдесят) гривень 32 копійки.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

судді А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко