Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №140/13144/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 16 липня 2026 р.

Справа: №140/13144/25

Суддя: Матковська Зоряна Мирославівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/13144/25 пров. № А/857/10141/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гуляка В. В.

Заверухи О. Б.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 140/13144/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції Каленюк Ж.В., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення 13 січня 2026 року),-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року, з 01 лютого 2024 року, з 01 березня 2025 року, з 01 листопада 2025 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 березня 2025 року №12/1/1793ХГ16611, від 06 березня 2025 року №12/1/1794ХГ16611, від 25 березня 2025 року №12/1/2526ХГ16611, від 06 березня 2025 року №12/1/1796ХГ16611 без обмеження пенсії максимальним розміром; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року, з 01 березня 2024 року, з 01 березня 2025 року, з 01 листопада 2025 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 березня 2025 року №12/1/1793ХГ16611, від 06 березня 2025 року №12/1/1794ХГ16611, від 25 березня 2025 року №12/1/2526ХГ16611, від 06 березня 2025 року №12/1/1796ХГ16611 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-ХІІ) з 29 вересня 2017 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 підготував та надіслав до ГУ ПФУ в Рівненській області довідки від 06 березня 2025 року №12/1/1793ХГ16611, від 06 березня 2025 року №12/1/1794ХГ16611, від 25 березня 2025 року №12/1/2526ХГ16611, від 06 березня 2025 року №12/1/1796ХГ16611 про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня календарного року для перерахунку пенсії. За результатами вирішення спору у судовому порядку (справа №140/4355/25) зобов`язано ГУ ПФУ у Рівненській області на підставі таких довідок здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року. Позивач вважає, що нарахування та виплата пенсії має здійснюватися у повному розмірі нарахованих сум, без обмеження максимальним розміром, оскільки приписи статті 43 Закону №2262-ХІІ, якими такі обмеження було встановлено до пенсій військовослужбовців та інших осіб, пенсійне забезпечення яких здійснюється за нормами вказаного Закону, Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2026 року №7рп/2016 визнано неконституційними.

Позивач вважає, що йому протиправно не виплачується пенсія у повному розмірі після її перерахунку на виконання рішення суду у справі №140/4355/25 та з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2025 року, з 01 листопада 2025 року пенсійну виплату обмежено максимальним розміром. З урахуванням наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 140/13144/25 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії з урахуванням довідок від 06 березня 2025 року №12/1/1793ХГ16611, від 06 березня 2025 року №12/1/1794ХГ16611, від 25 березня 2025 року №12/1/2526ХГ16611, від 06 березня 2025 року №12/1/1796ХГ16611 про розмір грошового забезпечення з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року, з 01 березня 2024 року, з 01 березня 2025 року, з 01 листопада 2025 року із обмеженням максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) без обмеження максимальним розміром з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року, з 01 березня 2024 року, з 01 березня 2025 року, з 01 листопада 2025 року з урахуванням довідок від 06 березня 2025 року №12/1/1793ХГ16611, від 06 березня 2025 року №12/1/1794ХГ16611, від 25 березня 2025 року №12/1/2526ХГ16611, від 06 березня 2025 року №12/1/1796ХГ16611 про розмір грошового забезпечення.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт покликається на те, що 23 лютого 2024 р. набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” передбачено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

25.02.2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” № 209.

Пунктами 1 та 2 частини 2 Постанови 209 було установлено, що з 1 березня 2025 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Враховуючи те, що Постановою 209 встановлено, що розміри пенсій збільшення у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, а обмеження виплати пенсії встановлено частиною 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи вище зазначене відсутні підстави для виплати пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру оскільки, на законодавчому рівні дане питання врегульоване та встановлено максимальний розмір пенсії, що підлягає до виплати.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, що не є спірною обставиною та підтверджено пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі №140/4355/25, яке набрало законної сили 30 жовтня 2025 року, зобов`язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 березня 2025 року №12/1/1793ХГ16611, від 06 березня 2025 року №12/1/1794ХГ16611, від 25 березня 2025 року №12/1/2526ХГ16611, від 06 березня 2025 року №12/1/1796ХГ16611 про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з врахуванням раніше виплачених грошових сум.

На звернення позивача щодо перерахунку пенсії на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 без обмеження пенсії максимальним розміром (а.с.9, 9 зворот) відповідач листами від 21 листопада 2025 року №1700-0203-8/89469 та від 03 грудня 2025 року №23165-22344/М-02/8-1700/25 (а.с.26, 29) повідомив, що рішення суду від 04 липня 2025 року у справі №140/4355/25 виконано відповідно до покладених зобов`язань в установленому чинним законодавством порядку. Оскільки резолютивна частина рішення суду у справі №140/4355/25 не містить зобов`язань щодо проведення виплати пенсії з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року , 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року без обмеження граничного розміру, то виплата пенсії проводиться в раніше установленому розмірі пенсії (після перерахунку пенсії з 01 листопада 2025 року розмір пенсії становить 24393,75 грн).

Із наданих на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі №140/4355/25 розрахунків пенсії за пенсійною справою №1701012082-Міноборони (а.с.30-32) вбачається, що розмір пенсійної виплати позивача обмежено. Так при нарахованому розмірі пенсії (з надбавками) 17981,59 грн з 01 лютого 2020 року пенсійна виплата становить 16989,59 грн; з 01 лютого 2021 року нараховано 18532,37 грн, а до виплати - 17690,00 грн; з 01 лютого 2022 року нараховано 25280,80 грн, до виплати - 19340,00 грн; з 01 лютого 2023 року нараховано 27351,16 грн, до виплати - 20930,00 грн; з 01 березня 2024 року нараховано 34130,94 грн, до виплати 23610,00 грн, з 01 березня 2025 року нараховано 35630,94 грн, до виплати - 24393,75 грн. Виконання рішення суду у вказаній справі відбулося 01 листопада 2025 року та розмір поточної виплати з цієї дати з урахуванням максимального розміру також становить 24393,75 грн.

Цей спір виник у зв`язку із невиплатою пенсії у повному розмірі після виконання рішення суду від 04 липня 2025 року у справі №140/4355/25 через застосування обмеження пенсії максимальним розміром.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що дії відповідача суперечать Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо. Відносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб врегульовані Законом №2262-ХІІ.

Відповідно до преамбули Закону №2262-ХІІ цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно з частинами першою та третьою статті 11 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону №1058-IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону №1058-IV.

«Обчислення пенсії» особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ визначено розділом V (статті 43- 47) Закону №2262-ХІІ, а «Виплата пенсій» та «Порядок перерахунку пенсій» - розділами VII (статті 52- 62) та VIII (статті 63- 66) Закону №2262-ХІІ відповідно.

Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI) частину п`яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також за змістом статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п`яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12 квітня 2016 року №1080-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей», частина п`ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-ХІІ зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.

Приписами частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»; далі – Закон №1774-VIII), який набрав чинності з 01 січня 2017 року, знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII визнано Конституційним Судом України неконституційними, вони втратили чинність з дня ухвалення такого Рішення 20 грудня 2016 року. Тому внесені Законом №1774-VIII зміни до частини сьомої зазначеної статті, яка внаслідок Рішення Конституційного Суду України з 20 грудня 2016 року відсутня, є нереалізованими. Крім цього, вказані зміни по своїй суті є повторним запровадженням правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому такі зміни не створюють підстав для обмеження пенсії максимальним розміром.

Положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.

При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тож була наявна колізія між Законом №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії.

Апеляційний суд звертає увагу, що рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі №460/8399/24, Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі №140/7200/25, які набрали законної сили, визнано право позивача на перерахунок та виплату пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та видно з матеріалів справи, виплата пенсії після проведеного на виконання рішення суду у справі №140/4355/25 перерахунку проводиться з урахуванням максимального розміру пенсії; загальний розмір (з надбавки) обмежений з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року, з 01 березня 2024 року, з 01 березня 2025 року, з 01 листопада 2025 року, що також підтверджено відповідачем у листах від 21 листопада 2025 року №1700-02003-8/89469, від 03 грудня 2025 року №23165-22344/М-02/8-1700/25.

При цьому на дату виконання рішення суду (01 листопада 2025 року) розмір пенсії становить з урахуванням максимального розміру 24393,75 грн, хоч нараховано 35630,94 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача суперечать Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 140/13144/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді В. В. Гуляк

О. Б. Заверуха

Оригінал: reyestr.court.gov.ua