Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №460/15648/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/15648/24 пров. № А/857/12470/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Матковської З.М., Шевчук С.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду (суддя – Поліщук О.В., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення – м. Рівне, дата складання повного тексту – 27.01.2026),

в адміністративній справі №460/15648/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,

про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій,

встановив:

У грудні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ПФУ в Рівненській області, в якому просив: 1) визнати визнання протиправною відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу за період з 01.07.2021 державної пенсії в передбаченому законом розмірі як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов`язане з Чорнобильською катастрофою; 2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком щомісячно на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 № 230/96-ВР, починаючи з 01.07.2021.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.06.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 19.06.2024 основної пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 06.06.1996 № 230/96-ВР, у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 з 19.06.2024 перерахунок та виплату основної пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 06.06.1996 № 230/96-ВР, в розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік", щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів.

Вказане рішення суду набрало законної сили 02.10.2025.

29.12.2025 до суду першої інстанції в порядку статті 383 КАС України надійшла заява позивача про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду від 13.06.2025 у цій справі щодо умисного ухилення пенсійного органу від виконання рішення суду. Вважає заявник, що виплата пенсії в меншому розмірі стверджується долученою до заяви випискою з його банківського рахунку. Просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду по справі № 460/15648/24 від 13.06.2025, щодо проведення ОСОБА_1 з 19.06.2024 перерахунок та виплату основної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік) щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 в задоволенні заяви, поданої ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України, відмовлено повністю.

З цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що пенсійному органу слід було забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування у строк до 01.09.2025. Станом на дату розгляду заяви відповідачем не надано суду доказів виконання судовою рішення чи доказів наявності поважних причин, які унеможливлюють його виконання. Вказане свідчить про протиправну бездіяльності відповідача щодо виконання судового рішення у цій справі, чим порушуються вимоги статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 КАС України.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржену ухвалу суду від 27.01.2026 скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі №460/15648/24.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.06.2025, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 з 19.06.2024 перерахунок та виплату основної пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 06.06.1996 № 230/96-ВР, в розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік", щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів.

Згідно відповіді Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.11.2025 за № 22142-21778/Н-02/8-1700/25 на звернення позивача від 22.10.2025, пенсійний орган зазначив, що на виконання рішення суду від 13.06.2025 у справі №460/15648/24 проведено перерахунок ОСОБА_1 основної пенсії з 19.06.2024 відповідно до етапі 54 Закону України "Про статус і соціальним захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР. у розмірі шести мінімальних пенсій за віком. Після вищезазначеного перерахунку розмір пенсії становить з 19.06.2024 - 14336,82 грн, в тому числі 14166,00 грн (2361.00 грн \ 6) розмір пенсії по інвалідності, встановлений на виконання судового рішення. Виплата пенсії, нарахованої на виконання вищезазначеного судового рішення буде проводитися з урахуванням норм Порядку здійснення з бюджету Пенсійною фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячною довічного грошового утримання суддям у відставні), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, в межах бюджетних асигнувань (а.с. 96).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача при виконанні рішення суду від 13.06.2025 у справі №460/15648/24, виходячи з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 14 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду, серед іншого має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження, у випадку, коли таке відкрито (ч.2 ст.383 КАС України).

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом (ч.3 ст.383 КАС України).

У розглядуваній справі судом встановлено, що позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України у зв`язку з тим, що на виконання вказаного вище рішення суду відповідачем вчинені дії з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, шляхом виплати позивачу основної пенсії по інвалідності в меншому розмірі, ніж шість мінімальних пенсій за віком.

При цьому, в поданій заяві позивач обґрунтовуючи суть та правову природу такого обмеження при виплаті пенсії вказує на застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про порядок здійснення з бюджету пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених на виконання судових рішень".

Так, як встановлено з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.11.2025 за № 22142-21778/Н-02/8-1700/25 та підтверджується випискою по банківському рахунку ОСОБА_1 від 19.12.2025 № UJFOD2TTHAA7GSE6, позивачу здійснюється виплата пенсії.

Вирішуючи заяву позивача, подану в порядку статті 383 КАС України, суд першої інстанції вірно врахував, що в даному випадку оскаржувані позивачем дії відповідача стосуються виплати пенсії в меншому розмірі, аніж визначено рішенням про перерахунок пенсії від 05.11.2025 №956140154140, що зумовлено виконанням пенсійним органом положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Отже, такі дії пенсійного органу породжують нові правовідносини та, відповідно, можуть бути предметом окремого судового оскарження.

Правильного наголосив суд першої інстанції, що предметом спору у справі №460/15648/24, відносно якого судом ухвалено рішення від 13.06.2025, було незастосування відповідачем до пенсії позивача приписів статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 06.06.1996 № 230/96-ВР.

У свою чергу, правомірність виплати позивачу пенсії в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, з огляду на момент прийняття такого підзаконного нормативно-правового акту, не була та не могла бути предметом судового розгляду в межах адміністративної справи №460/15648/24.

Тобто, ключовим для розмежування нового спору від питань, що підлягають вирішенню виключно в порядку статті 383 КАС України, є те, що позивач оскаржує не сам факт невиконання чи арифметичну помилку при виконанні рішення суду у справі № 460/15648/24, а законність та правильність застосування відповідачем нових норм матеріального права, які не існували ні на момент виникнення спірних правовідносин, ні на момент їх вирішення судом.

Отже, таким діям відповідача при виконанні рішення суду у цій справі може бути надано нову юридичну оцінку в ініційованому іншому судовому провадженні, оскільки сформовані судом у справі №460/15648/24 висновки проведені без врахованих наступних змін нормативних актів, що регулюють порядок нарахування пенсії у спірній ситуації та, відповідно, об`єктивно не могли були охоплені попереднім судовим рішенням.

З врахуванням наведено вище, зумовлюється висновок про те, що між сторонами виникли нові спірні правовідносини і новий предмет спору, який стосується питання щодо правомірності дій і рішень Пенсійного органу при здійсненні перерахунку пенсії позивача із застосуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

Оскільки в справі №460/15648/24 рішення суду від 13.06.2025 не містило вирішення питання щодо спірних правовідносин із застосуванням Порядку №821, тому правомірність дій і рішень Пенсійного органу при здійсненні перерахунку пенсії позивача в частині виплат у меншому розмірі може бути перевірена судом в окремому (іншому) позовному провадженні, а не в порядку приписів статті 383 КАС України.

В такій ситуації відсутні правові та фактичні підстави для застосування механізму, визначеного статтею 383 КАС України, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Приймаючи до уваги встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обставин, які б підтверджували доводи заявника про наявність підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України, оскільки така є необґрунтованою.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, ухвалу судом першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 383 КАС України, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі №460/15648/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді З. М. Матковська

С. М. Шевчук