Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №367/7539/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/7539/25

Провадження №2/367/1649/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі головуючого судді Білогруд О.О.,

за участі секретаря судового засідання Гончаренко Н.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

установив:

І. Стислий виклад позиції позивача.

адвокат Алтухов Андрій Васильович від імені ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.03.1987 між нею та ОСОБА_2 . Таврійською міською радою Новокаховського міськвиконкому Херсонської області зареєстрований шлюб, про що у Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №13. Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15.11.2024 у справі №728/2585/24 шлюб між ними розірвано. Позивачу та Відповідачу не вдалося досягти домовленості щодо порядку поділу майна, тому Позивач вимушена звернутися до суду. Так, за час шлюбу подружжям придбано нерухоме майно, яке належить, в тому числі позивачу на праві спільної сумісної власності, однак право власності зареєстровано на Відповідача, а саме: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 39,3 кв.м., житловою площею 15,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1227113432108; квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 25,9 кв.м., житловою площею 13,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 810670832109; квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 25,2 кв.м., житловою - 13,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 810674032108; приміщення АДРЕСА_4 , загальною площею 2,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 813768132108; приміщення АДРЕСА_5 , загальною площею 2,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 818056432108; автомобіль Suzuki New sx4, 2020 року, сірого кольору, дата реєстрації 03.12.2020, об`єм двигуна 1586, МРЕО ТСЦ 8043, № куз. НОМЕР_1 . Покликаючись на положення Сімейного та Цивільного кодексів України, правові висновки, викладені у рішеннях Верховного Суду у конкретних справах, Позивачка просила позовні вимоги задовольнити та визнати за нею 1/2 указаного майна спільну власність подружжя, звільнити її від сплати судового збору як людину з інвалідністю ІІ групи, судові витрати покласти на відповідача.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 09.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 13.08.2025.

29.09.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява у якій він зазначав, що життя з позивачкою на початку їх складалося не погано, однак потім вона захворіла, це трапилося в дуже важкий час, були затримки по заробітній платі, які сягали понад дев`ять місяців. Також на той час в сторін було двоє малолітніх дітей. ОСОБА_1 не могла працювати і відповідач залишився єдиним годувальником в сім`ї. Відповідач ОСОБА_2 робив все можливе щоб вони були усім забезпечені. Крім основної роботи, відповідач почав займатися підробітком, а саме ремонтував людям різну побутову техніку. Найголовніше, як зазначає відповідач, він робив усе можливе щоб вилікувати позивачку. Наголошує, на тому що все що він має: квартири, ремонт квартир, техніка – зроблене його довголітньою працею. Відповідач, також зазначив, що пропонував позивачці одну квартиру а йому іншу, однак її це не влаштувало.

Також, 29.09.2025 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_2 , подано ще одну заяву, в якій він поставив під сумнів правомірність використання результатів оцінки вартості майна, також просив врахувати, що при проведенні оцінки колісного транспортного засобу, оцінювач використовував ціни автомобілів на ринку з малими пробігами, однак конкретний транспортний засіб вже пройшов 126 тис.км. та потребує ремонту, заміни деяких вузлів та деталей. Також, спірний транспортний засіб був двічі побитий крупним градом, внаслідок чого отримав дуже багато помітних пошкоджень.

19.11.2025 від представника позивача надійшли заперечення на заяви відповідача у яких він звертав увагу, що строк для подання заяв по суті справи завершено, відповідач своєчасно отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, однак правом на подання відзиву не скористався. Зазначив правові позиції Верховного Суду щодо того, що перебування сторони за межами держави не може бути підставою для відкладення розгляду справи, а у випадку якщо відповідач не погоджується з оцінкою вартості майна, що ним може бути самостійно ініційовано проведення відповідних експертних досліджень.

Ухвалою від 27.04.2026 закрито підготовне провадження у справі, призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засідання представник позивача Алтухов А.В. позовні вимоги ОСОБА_1 просив задовольнити у повному обсязі з підстав наведених у ньому. Зауважив, що перелічене у позові майно придбано позивачем та відповідачем під час шлюбу, однак титульним власником є ОСОБА_2 . Ураховуючи презумпцію спільності майна, полодення Сімейного кодексу України, усталену судову практику у справах такої категорії, з урахуванням, що відповідачем доказів на підтвердження, що воно придбане за його особисті кошти, суду не надано, відтак це майно є спільною сумісною власністю подружжя, 1/2 з якого належить позивач ОСОБА_1 .

У судове засідання під час розгляду по суті, а також у підготовчі засідання відповідач не з`явився, про час, дату та місце кожного судового засідання повідомлений належним чином, про свідчать довідки про доставку судових повісток до його особистого кабінету у підсистемі «Електронний суд». При цьому, через підсистему «Електронний суд» ним подавалися заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому, просив суд урахувати його заяви від 29.09.2025 та від 24.11.2025.

У судовому засіданні 11.06.2026 суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

14.03.1987 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Таврійською міською радою Новокаховського міськвиконкому Херсонської області зареєстрований шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 . Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15.11.2024 у справі №728/2585/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Відповідачу ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , належить таке нерухоме майно: 1) квартиру АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 1227113432108, підстава набуття права власності – договір купівлі-продажу від 08.07.2017, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також договором купівлі-продажу, укладеного 08.07.2017, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Луб`яніченко А.В.; 2) нежитлове приміщення №74, загальною площею 2,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 818056432108, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.12.2015 серії НОМЕР_4 ; 3) нежитлове приміщення № 73, загальною площею 2,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 813768132108, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.12.2015 серії СТА915966; 4) квартиру АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 810674032108, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, також копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2015 серії СТВ 137318; 5) квартиру АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 810670832109, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2015, серії НОМЕР_5 .

03.12.2020 за ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб, марки Suzuki New sx4, 2020 року випуску, об`єм двигуна 1586, номер кузова № НОМЕР_1 , реєстрація у ТСЦ 8043, примітка – первинна реєстрація нового ТЗ придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону.

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 60 Сімейного Кодексу України (далі – СК України) установлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №372/504/17.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, - є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України). В разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 Сімейного Кодексу України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Частинами першою та другою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 № 11).

Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №161/14048/19, якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Під час розгляду справи установлено, що відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить рухоме та нерухоме майно, яке зареєстроване за ним під час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 , яке за презумпцією спільності права власності подружжя належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу у подальшому.

Відомостей щодо укладення між Позивачем та Відповідачем шлюбного договору жодна зі сторін не повідомила, домовленостей щодо поділу спільного майна досягнуто не було. Також жодна зі сторін не спростовувала презумпцію спільності майна подружжя на спірне майно.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, який неодноразово мав відображення у постановах Верховного Суду у різних справах, зокрема від 05.02.2025 у справі №641/2211/23, презумпцію спільності майна подружжя спростовує той із подружжя, який заперечує, що майно, набуте у період шлюбу, є спільним сумісним майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17, постанова Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №595/324/17). Якщо ж заява одного з подружжя про те, що річ була куплена за його особисті кошти, не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною. Тобто тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідач у заявах, надісланих суду, зазначав, що протягом тривалого часу у родині був єдиним годувальником, позивачка унаслідок хвороби не працювала, він же забезпечував родину, а також лікування дружини, тобто на його думку спірне майно отримано ним унаслідок його трудової діяльності. Водночас, ОСОБА_2 будь-яких доказів на підтвердження своїх слів, а також того, що спірне майно придбано за його особисті кошти суду не надав, презумпцію спільності права власності подружжя не спростував.

Інші доводи та заперечення відповідача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. З цього приводу судом зауважується, що згідно практики ЄСПЛ, зокрема, викладеної у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, судом повторено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, п. 29).

Ураховуючи викладене та відсутність у цьому випадку визначених у статті 70 СК України підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя, суд дійшов висновку про те, що наявні правові підстави для поділу спірного майна подружжя, шляхом визнання за позивачкою права власності на 1/2 його частини. Тобто позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

VI. Щодо вирішення процесуальних питань.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, що підтверджено копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого 27.02.2015, відповідно до якого вона має І групу інвалідності довічно.

У цьому судовому провадження ціна позову складає 2 213 550,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2025 становив 3028,00 грн (на момент звернення до суду).

Відповідачем ОСОБА_2 будь-яких документів на підтвердження наявності у нього пільг зі сплати судового збору суду не надано, відтак з урахуванням ціни позову у цій справі підлягає сплаті судовий збір у розмірі 15 140,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 76, 81, 88, 95, 133, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності на 1/ 2 частину такого майна:

- квартиру АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 1227113432108;

- нежитлове приміщення №74, загальною площею 2,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 818056432108;

- нежитлове приміщення № 73, загальною площею 2,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 813768132108;

- квартиру АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 810674032108;

- квартиру АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 810670832109, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2015, серії СТВ 137317;

- транспортний засіб, автомобіль марки Suzuki New sx4, 2020 року випуску, об`єм двигуна 1586, номер кузова № НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 15 140,00 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 13.07.2026.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_10 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_10 .

Суддя О.О. Білогруд