Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №240/14791/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/14791/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

17 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 29.05.2024 року позивач, після досягнення 55-річного віку та за наявності необхідного страхового стажу, звернулася із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 05.06.2024 року у призначенні пенсії відмовлено з підстав недостатнього строку проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю (менше 4 років).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі-Закон N 1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

За приписами статті 8 Закону N 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною першою статті 26 Закону N 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 рік.

Одночасно слід враховувати, що відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (надалі - Закон № 796-XII) особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Згідно примітки до вказаної правової норми початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Саме у відповідності до вказаних правових норм було зумовлено звернення позивача від 29.05.2024 року до Відповідача щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до Закону № 796-XII.

Як встановлено та визнається представниками Відповідачів, що Позивачем на підтвердження права на таке призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років були надані, окрім інших, слідуючі документи:

- копія посвідчення громадянина, який потерпів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 4) серії НОМЕР_1 , виданого Житомирською обласною державною адміністрацією 07.05.2008 року;

- копія довідки Гранітненського страстинського округу Малинської міської територіальної громади Житомирської області від 25.04.2024 року №77 про те, що Позивач з 26.04.1986 року по 31.08.1986 року, з 19.07.1987 року по 16.08.1987 року та з 21.10.1989 року по даний час постійно проживала та була прописана в с.Федорівка Малинського району Житомирської області;

- копія довідки Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 28.05.2024 року №1500 про те, що Позивач в період з 19.08.1987 року по 20.10.1989 року постійно проживала та була прописана в с.Грозине Коростенського району Житомирської області;

- копія трудової книжки.

Згідно до постанови КМ Української РСР від 23 липня 1991 р. №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" ( в редакції постанови КМ України № 914 (914-2008-п ) від 16.10.2008 ) с.Федорівка Малинського району Житомирської області відносилося до зони посиленого радіологічного контролю, а с.Грозине Коростенського району Житомирської області - до зони добровільного (гарантованого) відселення.

Тобто, Позивач станом на день аварії на ЧАЕС та в період з 26.04.1986 року по 31.08.1986 року, з 19.07.1987 року по 16.08.1987 року та з 21.10.1989 року по даний час постійно проживала та була прописана в с.Федорівка Малинського району Житомирської області, яке віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.

Одночасно Позивач в період з 19.08.1987 року по 20.10.1989 року постійно проживала та була прописана в с.Грозине Коростенського району Житомирської області, яке віднесено до зони добровільного (гарантованого) відселення.

Разом з тим, як зазначено в ч.2 ст.55 Закону № 796-XII, пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею.

В зв`язку з цим період проживання Позивача в селі Грозине Коростенського району Житомирської області з 19.08.1987 року по 20.10.1989 року не підлягає врахуванню для зменшення пенсійного віку Позивачу на призначення пенсії за віком.

Водночас слід враховувати, що позивач проживала в с. Федорівка Малинського району Житомирської області, віднесеному до зони посиленого радіоекологічного контролю, у періоди: з 26.04.1986 по 31.08.1986, з 19.07.1987 по 16.08.1987 та з 21.10.1989 по 01.01.1993. Крім того, наявність у позивача посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) підтверджує відповідність вимогам статті 14 Закону № 796-XII щодо проживання, роботи або навчання в зазначеній зоні станом на 01.01.1993 не менше чотирьох років.

Отже, факт проживання Позивача в період в період з 26.04.1986 року по 31.08.1986 року, з 19.07.1987 року по 16.08.1987 року та з 21.10.1989 року по 01.01.1993 року в селі Федорівка Малинського району Житомирської області, яке віднесено до зони посиленого радіологічного контролю, та статус особи, яка потерпіла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 4), надає додатково право Позивачу на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку ще на один рік (із розрахунку 1 рік за три роки проживання).

Зазначене свідчить, що проживання Позивача на день аварії на ЧАЕС в селі Федорівка Малинського району Житомирської області, яке віднесено до зони посиленого радіологічного контролю, та наявне у Позивача посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 4) надає підстави для віднесення Позивача до категорії осіб, які відповідно до частини другої статті 55 Закону № 796-XII мають право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на три роки ( 2 роки + 1 рік за кожні три роки проживання).

Разом з тим, слід вважати помилковими та безпідставними доводи, наведені у позові, про наявність у Позивача права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного із врахуванням періоду проживання Позивача в селі Грозине Коростенського району Житомирської області, що віднесено до зони гарантованого (добровільного відселення), з 19.08.1987 року по 20.10.1989 року.

Як вже зазначалося, приписи частини другої статті 55 Закону №796-XII прямо передбачають, що пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею.

Тобто, вказані правові норми не передбачають прав осіб, які в період з дня аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 року проживали (навчалися, працювали) на території, що відносилися до зони добровільного (гарантованого) відселення і на території, що відносилася до зони посиленого радіологічного контролю, на зниження пенсійного віку при призначення пенсії за віком із врахуванням періодів одночасно за різними підставами.

Зазначене свідчить про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку лише на 3 роки, а не на 5 років, що при досягненні 55 річного віку не надає право на призначення пенсії за віком з часу досягнення такого віку (09.05.2024 року).

Отже, щодо визнання за позивачем права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років, починаючи з 09.05.2024, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також щодо визнання протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні такої пенсії, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, у зв`язку з чим є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.