Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №420/13364/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/13364/26

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 про визнання дій протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А :

07 травня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.08.2025 у виконавчому провадженні № 78936297 про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначив, що у даному випадку відповідач повинен був застосувати абзац 15 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII щодо заборони вжиття заходів примусового виконання рішень на території місцезнаходження ІНФОРМАЦІЯ_1 , як боржника у виконавчому провадженні та не стягувати з позивача виконавчий збір.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що положеннями пункту 10-2 Розділу XIII Закону №1404-VІІІ, зокрема, передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень – (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій. Відтак в рамках виконавчого провадження № 78936297 здійснюється виконання вимог виконавчого листа щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , що не підпадає під заборону на вчинення виконавчих дій.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, апелянт зазначає, що тримісячний строк пред`явлення постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 32 000,00 грн від 25.08.2025 ВП № 78936297 сплинув 25.11.2025 року та відповідачем був пропущений. З посиланням на відсутність правового висновку ВС зі спірних правовідносин, та на сталу чисельну правову позицію апеляційних судів, позивач наголосив, що на спірні правовідносини розповсюджується дія абзацу 15 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII щодо заборони вжиття заходів примусового виконання рішень на території місцезнаходження ІНФОРМАЦІЯ_1 , як боржника у виконавчому провадженні. Апелянт зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на території Херсонської ОТГ з активними бойовими діями, отже на нього поширюється зазначена заборона.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду КП «ДСС» документ в електронному вигляді – рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №420/33921/24, серед іншого, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення за весь час затримки виплати, починаючи з 29.01.2020.

25.08.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кузьменком І.М. розглянуто заяву стягувача про примусове виконання виконавчого листа №420/33921/24, виданого 06.08.2025 Одеським окружним адміністративним судом, постановлено відкрити виконавче провадження № 78936297. Пунктом 2 постанови боржника повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

25.08.2025 в межах ВП №78936297 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кузьменком Ігорем Миколайовичем при примусовому виконанні виконавчого листа №420/33921/24, виданого 06.08.2025 Одеським окружними адміністративним судом, визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження:

Плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 69 грн Винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 138.1 грн Винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) 100.06 грн Винесення постанови про стягнення виконавчого збору 37.32 грн Винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження 5.52 грн. Загальна сума мінімальних витрат: 350,00 грн.

Того ж дня, 25.08.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кузьменком І.М. в межах ВП №78936297 винесено оскаржувану постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн.

Вважаючи протиправною постанову про стягнення виконавчого збору, Херсонський зональний відділ ВСП звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що норми абз.22 п.10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, на які посилався позивач, не застосовуються до спірних правовідносин.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Спірні правовідносини у цій справі регулюються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження”, який визначає правові та організаційні засади примусового виконання судових рішень, повноваження органів державної виконавчої служби та порядок здійснення виконавчого провадження.

Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно приписів ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно ч.1 ст.13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 3, 4 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до вимог Закону №1404-VIII Міністерством юстиції України 02 квітня 2012 року прийнято наказ №512/5, яким затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень.

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 визначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону №1404-VIII.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

За обставинами справи, 25.08.2025 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 78936297 з виконання виконавчого листа №420/33921/24 виданого 06.08.2025 Одеським окружним адміністративним судом, разом із який винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у виконавчому провадженні № 778936297 у розмірі 32000 грн.

Згідно з вимогами абз.22 п.10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що у період дії воєнного стану в Україні не зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом, боржниками за якими є, зокрема, військові частини.

При цьому, колегія суддів зазначає, що виконавчим листом у справі №420/33921/24, який видано 06.08.2025 року, зобов`язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення за весь час затримки виплати, починаючи з 29.01.2020, тобто. Фактично рішенням суду зобов`язано виплатити позивачу компенсацію недоотриманого грошового забезпечення, а тому відсутні підстави для застосування положень абз.22 п.10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII.

Що стосується посилань апелянта про заборону здійснення виконавчих дій на території району бойових дій, колегія суддів зазначає таке.

Абзацом п`ятим підпункту 5 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, що у період дії воєнного стану в Україні забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

Колегія суддів акцентує, що вказана норма Закону стосується саме заборони органам державної виконавчої служби (державним виконавцям) та у передбачених цим Законом випадках приватним виконавцям, здійснювати покладені державою на них функції з примусового виконання рішень судів та інших органів безпосередньо на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій.

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на час відкриття виконавчого провадження знаходився за адресою: вул. Богдана Хмельницького, буд. 34, м. Одеса, Одеська область, 65007.

Законодавство не містить заборони вчиняти виконавчі дії щодо юридичної особи, місцезнаходженням (реєстрацією) якої є територія територіальної громади, яка включена до Переліку поза межами такої територій. Відповідна заборона стосується виключно території проведення виконавчих дій (відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень).

Враховуючи, що стягувач пред`явив до виконання виконавчий лист до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яким відкрито виконавче провадження у місті Одеса, а не на території територіальної Херсонської громади, яка перебуває у зоні активних бойових дій, то на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження не поширюється заборона, передбачена абзацом п`ятнадцятим п.10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, колегія суддів наголошує, що абзацом 15 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що забороняється у період дії воєнного стану в Україні саме відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

З цього приводу варто наголосити, що предметом розгляду у цій справі є постанова головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Херсонській обл. Кузьменка І.М. про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн, а не постанова про відкриття виконавчого провадження, тому такі доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо доводів апеляційної скарги, що строк пред`явлення постанови про стягнення виконавчого збору пропущений відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженню №78936297 винесена при відкритті ВП, а саме 25.08.2025 року, тобто з дотримання норм Закону №1404-VIII.

Крім того, варто врахувати, що ч.1 ст. 12 цього Закону дійсно передбачає тримісячний строк, у межах якого виконавчий документ, за якими стягувачем є держава або державний орган, може бути пред`явлений до примусового виконання.

Однак у період дії воєнного стану було встановлено особливості примусового виконання рішень. Так, пункт 10-2 розділу ХІІІ Закону передбачає переривання строків, визначених цим Законом, на період воєнного стану.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові по справі № 496/2814/25 від 09 червня 2026 року.

З викладеного вбачається, що доводи апеляційної скарги в частині пропущення відповідачем строків пред`явлення до виконання постанови про стягнення виконавчого збору не знайшли підтвердження.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко