Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №523/1235/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 523/1235/26

Перша інстанція суддя Кремер І.О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 04 березня 2026 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому заявлено вимоги Головному управлінню Національної поліції у м. Києві про скасування постанови серії ЕГА № 1953367 від 09 січня 2026 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.

Рішенням Пересипського районного суду міста Одеси від 04 березня 2026 року частково задоволено адміністративний позов, а саме:

- змінено постанову серії ЕГА № 1953367 від 09 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 170,00 грн;

- звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивача у межах спірних правовідносин правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, за наслідком виявлення факту вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.

При цьому, апелянт зазначає, що ним належним чином обрано вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією статті, співрозмірний із вчиненим позивачем правопорушенням.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що старшим сержантом УПП в метрополітені ГУНП в м. Києві Теплюком В.С. винесено постанову серії ЕГА № 1953367 від 09 січня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, а також накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, розміром 170,00 грн.

Не погоджуючись з фактом притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 22 КУпАП, так як діяння позивача не завдало жодної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб, що свідчить про малозначність вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 2 та ч. 7 ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров`я; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів; 4) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; 5) у приміщеннях закладів ресторанного господарства; 6) у приміщеннях об`єктів культурного призначення; 7) у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування; 8) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; 9) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; 10) у приміщеннях гуртожитків; 11) на дитячих майданчиках; 12) у місцях загального користування житлових будинків; 13) у підземних переходах; 14) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі; 15) на вокзалах та станціях; 16) на зупинках громадського транспорту.

Сільські, селищні та міські ради у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть постійно або тимчасово заборонити куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, тютюнових виробів без їх згоряння та кальянів у додатково визначених ними місцях.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Між тим, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В свою чергу, згідно ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Колегією суддів встановлено, що предметом позову у даній справі є постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1953367 від 09 січня 2026 року, винесена старшим сержантом УПП в метрополітені ГУНП в м. Києві Теплюком В.С.

Зазначеною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, розміром 170,00 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.

В даному випадку, суб`єктом владних повноважень встановлено, що позивач у Печерському районі м. Києва, біля станції метро «Хрещатик», палив тютюновий виріб, а саме сигарету, в місці, де куріння заборонено, відповідно до ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливий вплив на здоров`я населення».

В свою чергу, частково задовольняючи позовні вимоги у даній справі, а саме звільняючи ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, застосовуючи ст. 22 КУпАП, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що в даному випадку є можливим, відповідно до положень даної статті, визнання адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , малозначним, обмежившись щодо позивача усним зауваженням.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити особу від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Проте, суд першої інстанції, застосовуючи положення ст. 22 КУпАП, фактично обмежився формальним посиланням на зазначену норму, не навівши переконливих мотивів, з яких дійшов висновку про необхідність звільнення позивача від адміністративної відповідальності, та не встановивши обставин, які б істотно зменшували ступінь суспільної шкідливості вчиненого діяння.

В свою чергу, колегією суддів досліджено відеозапис з нагрудної камери (боді-камери) поліцейського, який міститься в матеріалах справи, та встановлено, що позивач курив біля зупинки спеціалізованого громадського транспорту у денний час. При цьому, як вбачається з наданого відеозапису, у вказаному місці правопорушення встановлено дві таблички з графічним знаком про заборону куріння і одну табличку, яка містить текст про заборону куріння, що свідчить про свідоме та очевидне ігнорування ОСОБА_1 встановленої заборони на паління.

Тому, враховуючи час, місце та обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 175-1 КУпАП, яке посягає на встановлений порядок дотримання заборони куріння тютюнових виробів, електронних сигарет та інших виробів у визначених законом місцях і спрямоване на охорону здоров`я населення, підстав для визнання такого правопорушення малозначним за встановлених у справі обставин не вбачається.

Отже, суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування ст. 22 КУпАП, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за доцільне скасувати оскаржуване рішення та прийняти у справі нове рішення, яким залишити без задоволення позовні вимоги у даній справі.

Керуючись ст.ст. 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Задовольнити апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Скасувати рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 04 березня 2026 року, прийнявши у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді С.В. Дегтярьова А.В. Крусян