Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №333/3189/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2026 року м. Дніпросправа № 333/3189/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2026 року (головуючий суддя Круглікова А.В..)

в адміністративній справі №333/3189/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 23.03.2026 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , просив:

-скасувати постанову R422503 від 13.03.2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою від 13.03.2026 № R422503 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. З вказаною постановою та викладеними у постанові обставинами позивач не погоджується в повному обсязі, оскільки жодних доказів на підтвердження викладених у постанові обставин відповідачем не надано. Крім того, заявою за вих. № 36/02-26 на обліку якого перебуває Позивач подав на адресу Відповідача заяву в якій він вказав, що не отримував жодної повістки та належним чином про необхідність прибуття до Відповідача щодо необхідності взяття на військовий облік. Позивач у даній заяві вказав, що не визнає жодного порушення. На подану заяву наразі Відповідач відповіді не надав, відповідну постанову про закриття провадження у справі, яку би Відповідач мав прийняти у зв`язку із пропуском 3-х місячного строку притягнення до відповідальності, не склав. Таким чином, Відповідач згідно п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП мав би прийняти постанову про закриття провадження у справі чого протиправно не зробив, а з пропуском строку притягнення до відповідальності наклав на Позивача штраф у розмірі 17 000 грн. Також, позивач не отримував жодної повістки про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на військовий облік. Отже, позивача не було повідомлено про необхідність прибуття з цих підстав до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підстави щодо необхідності постановлення на військовий облік також відсутні, оскільки позивач наразі має зареєстровану адресу місця проживання: АДРЕСА_1 та перебуваю на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач зауважує на тому, щов оскаржуваній постанові не вказано, на яку дату та час і місце саме Позивач не прибув за повісткою. Відповідач в описовій частині не вніс жодних даних коли та за яких обставин та чи взагалі був належним чином проінформований Позивач про необхідність прибуття до Відповідача, не вказав в оскаржуваній постанові відповідні докази та номер поштового відправлення яким було надіслано та вручено або не вручено поштове відправлення про виклик до Відповідача. З огляду на викладене, позивач просить суд позов задовольнити, скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити провадження у справі.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що в ході розгляду цієї справи ІНФОРМАЦІЯ_4 довів правомірність прийняття постанови про адміністративне правопорушення від 13.03.2026 №R422503. При цьому позивачем не надано жодних доказів на підтвердження протиправності дій/рішень ІНФОРМАЦІЯ_5 при прийнятті постанови R422503 від 13.03.2026 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Зазначає, що згідно ч. 9 ст. 38 КУпАП вказано, що адміністративне стягнення правопорушення передбаченого ст.ст. 210, 210-1 можу бути накладено протягом 3-х місяців, тобто не визнаючи інкримінованого правопорушення строк притягнення Позивача до відповідальності вийшов 18.09.2025 року. Судом першої інстанції взагалі не надано правового аналізу притягнення до відповідальності Позивача після пропуску відповідного строку на притягнення, Судом не було надано правової оцінки того, що в матеріалах справи відсутні докази внутрішнього переміщення Позивача за іншою адресою. Позивач вказав, що не отримував жодної повістки про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на військовий облік на якому і так перебуває, обов`язок виклику для постановки на військовий облік відповідною повісткою передбачений п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року за №560 (Порядок №560).

Відповідачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу, відповідач не згодний з апеляційною скаргою повністю, вважає її такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що має бути залишеним без змін. Посилається на те, що ОСОБА_1 згідно інформації зазначеної в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», змінив місце проживання: АДРЕСА_2 , і не став на військовий облік за місцем проживання у ТЦК та СП протягом 7 днів, чим порушили ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з чим через Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» 17.06.2025р. було подано звернення №Е2497207 до Відділення поліції № 2 (сел. Врадіївка) Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївський області про оголошення ОСОБА_3 в розшук для подальшого доставлення ОСОБА_3 до ТЦК та СП для складання протоколу про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення. 13.03.2026р. ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста подав заяву про його згоду у вчиненні ним зазначеного вище адміністративного правопорушення (завірена копія є в матеріалах справи), на підставі ст.279-9 КУпАП. На підставі заяви ОСОБА_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесена постанова № R422503 від 13.03.2026р. (завірена копія є в матеріалах справи). Копія постанови по справі отримана ОСОБА_1 в його електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, про що свідчить копія постанови, яка надана до суду представником ОСОБА_1 у додатку до позовної заяви. Щодо направлення повістки, про що наполягає представник Казачанського О.М. у апеляційній скарзі, то в даному випадку повістка не направляється, при зміні місця проживання, згідно вище зазначених норм, ОСОБА_1 був зобов`язаний самостійно у продовж семі днів стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 згідно інформації зазначеної в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», змінив своє місце проживання, а саме на: АДРЕСА_2 , та в порушення вимог ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не став на військовий облік за місцем проживання у ТЦК та СП протягом 7 днів.

13.03.2026р. ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста подав начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву, якій повідомляє, що ним було допущено порушення правил військового обліку. А саме: у семиденний строк після зміни місця проживання ОСОБА_1 не став на військовий облік та не повідомив ТЦК та СП про зміну своїх персональних даних, чим порушив вимоги законодавства, відповідальність за що передбачена статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Факт вчинення адміністративного правопорушення визнає та надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Підписанням цієї заяви підтверджує, що ознайомлений зі статтею 65 Конституції України та попереджений керівником ТЦК та СП про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 336, 337 Кримінального кодексу України.

На підставі заяви ОСОБА_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесена постанова № R422503 від 13.03.2026р., якою встановлено порушення ОСОБА_1 правила військового обліку та накладено на останнього штраф у розмірі 17 000 грн.

Копія постанови № R422503 від 13.03.2026р. отримана ОСОБА_1 в його електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Позивач вважає протиправною постанову R422503 від 13.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Законом України «Про оборону України» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ведення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшим продовженням, станом на сьогодні.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентуються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

взяття громадян на військовий облік;

прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;

проходження військової служби;

виконання військового обов`язку в запасі;

проходження служби у військовому резерві;

дотримання правил військового обліку (ч. 3).

Згідно з ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у

період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 р. №560, передбачено, що резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження.

Відповідно до п. 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487, взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий обліку районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів за місцем фактичного проживання.

Згідно з п.п. 7 п. 1 Додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022р. № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військовообліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, ОСОБА_1 , згідно інформації зазначеної в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», змінив своє місце проживання на АДРЕСА_2 .

Позивачем не спростовано цю інформацію.

Водночас, позивач, в порушення вимог ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не став на військовий облік за місцем проживання у ТЦК та СП протягом 7 днів.

Згідно з абз. 5 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що 13.03.2026р ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста подав начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву, якій повідомляє, що ним було допущено порушення правил військового обліку, а саме: у семиденний строк після зміни місця проживання ОСОБА_1 не став на військовий облік та не повідомив ТЦК та СП про зміну своїх персональних даних, чим порушив вимоги законодавства, відповідальність за що передбачена статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Факт вчинення адміністративного правопорушення визнає та надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Підписанням цієї заяви підтверджує, що ознайомлений зі статтею 65 Конституції України та попереджений керівником ТЦК та СП про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 336, 337 Кримінального кодексу України.

Позивач не спростовує інформацію щодо надання вказаної заяви.

Матеріали справи містять відповідь відповідача в якому зазначено, що на заяву позивача від 01.03.2026 відповідачем надана відповідь від 18.03.2026, згідно якої зазначено, що на підставі заяви позивача від 13.03.2026 відповідачем винесена постанова R422503 від 13.03.2026 року у справі F2763629, накладено штраф 17000грн. строк сплати штрафу до 22.04.2026р. Зазначено, що пільговий період сплати штрафу до 02.04.2026 у розмірі 8500 грн. (а.с. 47).

Відповідно до ст. 279-9 КУпАП, уразі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 13.03.2026, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесена постанова № R422503 від 13.03.2026р., якою встановлено порушення ОСОБА_1 правила військового обліку та накладено на останнього штраф у розмірі 17 000 грн.

Копія постанови № R422503 від 13.03.2026р. отримана ОСОБА_1 в його електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

В даному позові позивач безпосередньо оскаржує постанову R422503 від 13.03.2026 року, при цьому, позивач не оскаржує дії відповідача щодо не розгляду/розгляду його заяви від 01.03.2026 року, тому спростовуються доводи позивача щодо цієї заяви.

Суд першої інстанції зазначив, що з матеріалів справи слідує, що 19.03.2026р. на поштову адресу ОСОБА_1 , яка була зазначена у заяві, а саме: АДРЕСА_3 , було надіслано відповідь (лист № 1407 від 18.03.2025р.) засобами поштового зв`язку звичайним листом.

Суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності повістки про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки в даному випадку у відповідача відсутній обов`язок щодо направлення такої повістки та згідно з вище наведених норм чинного законодавства України, ОСОБА_1 був зобов`язаний самостійно у продовж семі днів стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання, з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи не містять адреси позивача (позивачем в позові та в апеляційній скарзі зазначено лише адреса для листування - зазначена а/с№88 м.Київ, 01019).

Вказане порушує вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме, в позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

Позивач не виконав вимоги вказаної вище норми.

Невиконання вимог ст. 160 КАС України щодо форми та змісту позову тягне за собою його повернення (якщо недоліки не усунуто після залишення без руху) або залишення без розгляду (якщо порушення виявлено судом пізніше, під час розгляду справи по суті).

Згідно п.3 ч.2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються:

повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Отже, позовна заява має відповідати вимогам ст. 160 КАС України, а апеляційна скарга вимогам ст.296 КАС України.

В силу ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Стаття 169 КАС України встановлює залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви, в разі, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу.

Враховуючи, що апеляційне провадження у справі відкрито, суд апеляційної інстанції розглянув справу по суті.

Згідно з ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1).

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (ч. 2).

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В ході розгляду цієї справи ІНФОРМАЦІЯ_4 довів правомірність свого рішення - постанови за справою про адміністративне правопорушення від 13.03.2026 №R422503.

Доказів на підтвердження протиправності постанови R422503 від 13.03.2026 року матеріали справи не містять.

Отже, вимоги позивача про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення від 13.03.2026 № R422503 та закриття провадження у справі – не підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись 241-245, 250, 286, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова