Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №160/22100/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/22100/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року (суддя Бухтіярова М.М.) в адміністративній справі №160/22100/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду Україні Дніпропетровській області, щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії з 01 березня 2025 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням індексації: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року, “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року, “Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”;

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексацій пенсії: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року “Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року “Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням проведених виплат;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 березня 2025 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з рахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., відповідно до постанови Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ. Позивач вказує, що неодноразово звертався до суду із позовами щодо неналежного пенсійного забезпечення. Відповідач здійснює перерахунки пенсії на виконання рішень суду, однак виплата пенсії не здійснюється у повному обсязі, оскільки не виплачується індексація за 2022 рік, 2023 рік та щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн., крім того відповідачем застосовано обмеженням пенсії максимальним розміром.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану”, без обмеження максимальним розміром, у розмірі фактично нарахованих сум та з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що оскільки Законом №2262-ХІІ встановлено, що розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, то відповідачем правомірно обмежувався розмір пенсії максимальним її розміром.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 01.12.2005, призначеної у розмірі 90% сум грошового забезпечення (вислуга – 32 роки).

Позивач неодноразово звертався до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неналежного пенсійного забезпечення.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного від 20.11.2023 по справі №160/21527/23 позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 нарахування та виплати щомісячної доплати в сумі 2000 грн., передбаченою Постановою КМУ “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14.07.2021 року №713.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою КМУ “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14.07.2021 року №713, у розмірі 2 000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, починаючи з 01.07.2021р. та з урахуванням виплачених сум.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 по справі №160/21527/23 набрало законної сили 29.01.2024.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного від 17.07.2024 по справі №160/10525/24 позовну заяву ОСОБА_1 – задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з урахуванням її індексації з 01 березня 2024 року максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01 березня 2024 року нарахуванням та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) призначеної йому пенсії з урахуванням індексації, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням фактично проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 17.07.2024 по справі №160/10525/24 набрало законної сили 06.12.2024.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного від 03.10.2024 по справі №160/17642/24 позовну заяву ОСОБА_1 – задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.08.2024, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 03.10.2024 по справі №160/17642/24 набрало законної сили 05.11.2024.

В подальшому, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного від 18.12.2024 по справі №160/23855/24 позовну заяву ОСОБА_1 – задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2023 року, на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/1850 від 04.07.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/1850 від 04.07.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 18.12.2024 по справі №160/23855/24 набрало законної сили 05.02.2025.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 у розмірі 90% від грошового забезпечення 30745,56 грн., яке зазначено в довідці, яка надана Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/1850 від 04.07.2024, та з 01.03.2025 пенсія позивача проіндексована.

За розрахунком від 01.04.2025 за пенсійною справою №N/А6830 розмір пенсії позивача складається з наступних складових, підвищень та доплат, а саме: основний розмір пенсії – 27671,00 грн. (90% грошового забезпечення від 30745,56 грн.), індексація базового ОСНП 2024 (27671*0,0796) – 1500,00 грн., індексація базового ОСНП 2025 (29171*0,1150) – 1500,00 грн., підсумок пенсії (з надбавками) становить 30671,00 грн., з урахуванням максимального розміру – 29738,99 грн. До пенсії застосовано коефіцієнти до сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану”. До виплати – 26297 грн.

23.05.2025 позивач звернувся до відповідача з питань пенсійного забезпечення.

Листом від 19.06.2025 №27731-19509/О-01/8-0400/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу, що оскільки на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі № 160/23855/24 розмір пенсії перераховано з 01.02.2023 у зв`язку зі зміною 01.01.2023 складових грошового забезпечення, тому для встановлення до пенсії індексації відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (далі - Постанова № 118) та від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (далі - Постанова № 168) немає законних підстав. Оскільки розмір пенсії обчислено на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі № 160/23855/24 з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2023, а не на 01.03.2018, як визначено постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” (далі - Постанова № 713), тому для встановлення до розміру пенсії щомісячної доплати в сумі 2000,00 гри підстави відсутні. Одночасно повідомлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі № 160/23855/24 не було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести обчислення пенсії з урахуванням індексації відповідно до Постанов № 118, № 168 та з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713. Таким чином, покладені судом зобов`язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати індексації за 2022 рік, 2023 рік та щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., а також щодо нарахування та виплати пенсії з обмеженням максимальним розміром з 01.03.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” від 19.11.2024 № 4059-IX (далі – Закон №4059-ІХ) установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про державну службу”, “;Про прокуратуру”, “;Про статус народного депутата України”, “;Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України” (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Статтею 7 цього Закону з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” (далі – Постанова №1) установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про державну службу”, “;Про прокуратуру”, “;Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “;Про дипломатичну службу”, “;Про службу в органах місцевого самоврядування”, “;Про судову експертизу”, “;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “;Про наукову і науково-технічну діяльність”, “;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України” (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Пунктом 2 Постанови № 1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

Таким чином, Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ.

Закон № 4059-ІХ та Постанова № 1 фактично змінили умови та норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, без унесення відповідних змін до Закону № 2262-ХІІ.

Суд зазначає, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ, які у часі прийняті раніше та мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону № 4059-ІХ.

У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Тож, у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Частина третя статті 1-1 Закону України № 2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Таким чином, оскільки Законом №2262-ХІІ і Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану”.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону..

У постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Тож, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану”, є протиправним.

Крім цього, що стосується обмеження пенсії максимальним розміром (встановлення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення), то Верховний Суд в ухвалі від 06.02.2025 по справі №520/909/25 звернув увагу на те, що Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII.

Зокрема, у постанові від 16.12.2021 по справі №400/2085/19, у постанові від 20.07.2022 по справі №340/2476/21, у постанові від 25.07.2022 по справі №580/3451/21, у постанові від 30.08.2022 по справі №440/994/20, у постанові від 17.03.2023 по справі №340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України “обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України” (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини 1 статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану”.

Аналогічну позицію щодо протиправності застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 викладено у постанові Верховного Суду від 11.09.2025 у справі №120/1081/25, де Суд виснував, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та Постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Що ж стосується відсоткового розмірі пенсії 90%, то таке право вже встановлено рішеннями суду, які набрали законної сили.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому не є предметом розгляду у суді апеляційної інстанції відповідно до ст. 308 КАС України.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова