Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №340/7787/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/7787/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року (суддя Казанчук Г.П.) в адміністративній справі №340/7787/24

за позовом ОСОБА_1 до Обласної МСЕК №2 про визнання протиправною та скасування довідки, а також зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Обласної МСЕК №2, в якому просив:

- зобов`язати відповідача провести повторний огляд і винести нове рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв`язку із отриманим пораненням під час виконання обов`язку пов`язаного із захистом Батьківщини, ОСОБА_1 отримав вогнепальне поранення черевної стінки з пошкодженням тонкої кішки, в результаті яких МСЕК було встановлено ІІІ групу інвалідності. Вважає, що під час прийняття рішення МСЕК не були враховані всі діагнози ОСОБА_1 та його фізичний стан, наявність яких свідчить про можливість встановлення іншої групи інвалідності, хоча б ІІ групи.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у задоволені позову відмовлено.

Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга обґрунтована аналогічними доводами що і позовна заява.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач під час проходження військової служби отримав мінно-вибухову травму, множинні вогнепальні уламкові поранення лівої бічної поверхні живота, проникаюче в черевну порожнину, гемоперетонеум, перфорація порожнистого органа, що вказано у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 27.11.2023 року №708.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.05.2024 року №156 ОСОБА_1 звільнений з військової служби за станом здоров`я.

З метою встановлення інвалідності ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до обласної МСЕК №2 Комунального закладу ''Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи'' та був оглянутий 16.09.2024 року обласною МСЕК.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ №842680 ОСОБА_1 визначено третя група інвалідності з 24.07.2024 року.

Не погоджуючись із визначенням групи інвалідності, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

На час проведення медичного огляду, спірні правовідносини були врегульовані Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, якою затверджено Положення про медико-соціальну експертизу (надалі – Положення про медико-соціальну експертизу, у редакцій чинній станом на день виникнення спірних правовідносин), яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

В абзаці першому пункту 3 Положення №1317 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (абз. 1 п.4 Положення №1317).

Відповідно до пункту 11 Положення №1317 міські, міжрайонні, районні комісії, зокрема: визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 також затверджено Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, яке визначає порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями (далі - комісії).

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Пунктом 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії згідно з цим Положенням.

Відповідно до пункту 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п`яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.

За наявності підстав для заочного проведення медико-соціальної експертизи, визначених у пункті 5 цього Положення, комісія проводить експертизу протягом трьох робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії.

Якщо комісія не прийняла рішення про продовження строку тимчасової непрацездатності, листок непрацездатності закривається датою проведення огляду.

Отже, медичний огляд позивача був проведений з метою визначення придатності до військової служби у воєнний час.

На виконання вказаних обов`язків відповідачем 16.09.2024 року проведений огляд позивача.

На час виникнення спірних правовідносин, процедура та підстави встановлення груп інвалідності була визначена в Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я 05.09.2011 N 561 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 року за N 1295/20033 (надалі – Інструкція№561).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №561 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно пункту 1.10 Інструкції №561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Тобто, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактиіним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

У пункті 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі…

Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі…

Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Позивач зазначає, що відповідачем не було враховано його діагнози, протея який саме діагноз позивача не був врахований при визначенні ступеня інвалідності не зазначено.

Так, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 зобов`язано ОСОБА_1 в термін до 20.11.2025 р. надати суду довідку обласної МСЕК №2 від 24.07.2024 р.

Вказана ухвала була надіслана на адресу позивача, зазначену у позові, рекомендованим поштовим відправленням, проте до суду повернувся конверт в якому була надіслана така ухвала із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

На час розгляду справи по суті вимоги вказаної ухвали позивачем не виконано, при цьому суд зазначає про належне повідомлення позивача щодо такої ухвали.

Підставою для винесення вказаної ухвали стало те, що апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні суду не відповідають обставинам справи. Як вбачається з матеріалів справи, позивач, прохаючи суд визнати протиправним та скасувати довідку обласної МСЕК №2 від 24.07.2024 р., проте не надав суду копію даної довідки.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність порушення процедури проходження медичного огляду, з огляду на відсутність доводів позивача щодо таких порушень.

Згідно пунктів 23-24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Інформації про те, чи скористався позивач правом на оскарження довідки МСЕК про визначення третьої групи інвалідності до ДЗ ''Центральна медико-соціальної експертної комісія МОЗ'', матеріали справи не містять.

Тобто, неврахування, як на думку позивача усих діазгнозів та його фізичного стану тощо у фаховій площині можлива лише лікарями Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

Верховний Суд у постановах від 29.12.2021 року у справі №638/2723/16-а та від 12.10.2021 року у справі № 280/4820/19, у яких спір виник у зв`язку із незгодою позивачів із висновками МСЕК щодо встановлення таким групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

У вказаних постановах Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки не є спеціалізованою установою в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

З огляду на викладене, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

При цьому вирішення питання щодо надання оцінки діагнозам та фізичного стану позивача, суд не може перебирати на себе, оскільки це, з поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

З огляду на викладене відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення позивачу інвалідності є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією.

Спірне рішення МСЕК прийняте після повного медичного обстеження позивача, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії. При цьому, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень МСЕК, суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка на час спірних правовідносин визначена Положенням про порядок, умови та критерії встановлення. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30.04.2021 у справі № 160/12235/19, а також від 12.06.2020 у справі № 810/5009/1855.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова