Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №160/4177/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: праці

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №160/4177/25

Суддя: Божко Л.А.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/4177/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року (суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі №160/4177/25 за позовом Державно промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Південно- Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Сергія Бланка від 21.01.2025р. № ПС/ДН/38473/0351/CВ-ФС.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що підстави притягнення Підприємства до відповідальності у вигляді штрафу є безпідставними, оскільки в строк на усунення виявлених порушень під час позапланової перевірки контролюючим органом, тобто до 18.11.2024 року порушення були усунуті, при цьому під час розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю представником Держапраці не прийняті доводи сторони позивача про обставини непереборної сили, які виникли внаслідок руйнування Каховської ГЕС та як наслідок втрати основного джерела доходу. Вказані обставини доводять зміну матеріального стану Підприємства в умовах війни, при цьому представник Держпраці вважає їх не достатніми та не суттєвими, що лише вказує на байдуже ставлення до господарської діяльності стратегічного підприємства, яке постійно шукає шляхи фінансових надходжень, з метою недопущення заборгованості із заробітної плати перед працівниками. Враховуючи вищевказане, вважає висновки викладені оскаржуваному рішенні, такими що не відповідають наявним обставинам, а тому просить суд скасувати постанову заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Сергія Бланка від 21.01.2025р. № ПС/ДН/38473/0351/CВ-ФС.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що виявлені під час перевірки порушення підтверджені належними доказами та не спростовані позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, зазначаючи що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V, п. 1, 9 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (із змінами), п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (із змінами), пп. 5 п. 4 Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 №167, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану”, наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 №5782 “Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану” зі змінами, внесеними наказом Міністерства економіки України від 07.03.2024 №6233 “Про внесення зміни до наказу Міністерства економіки України від 16 червня 2023 року №5782”, з метою перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), згідно наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 05.12.2024 №834/ПС-ЗК “Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)”, направленням на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 06.12.2024 №ПС/1/21806-24 головним державним інспектором відділу з питань праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Гварамія Діною Давидівною, головним державним інспектором відділу з питань праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Сафоновою Тетяною Вячеславівною у період з 09.12.2024 по 20.12.2024 проведено позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки у Державному промисловому підприємстві “Кривбаспромводопостачання”, код ЄДРПОУ 00191017, з питань виконання Припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 19.07.2024 №ПС/ДН/22041/0351/П.

За результатами проведено позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідачем складено акт від 19.07.2024 №ПС/ДН/22041/0351.

Відповідно до вказаного акту від 19.07.2024 №ПС/ДН/22041/0351 посадовими особами відповідача встановлено порушення вимог частини першої ст. 10 Закону №2136, ч. 1 та 3 ст. 115 КЗпП України (несвоєчасна та не в повному обсязі виплата заробітної плати).

За результатами попереднього заходу державного нагляду (контролю) винесено Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 19.07.2024 №ПС/ДН/22041/0351/П.

Відповідно до винесеного Припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 19.07.2024 №ПС/ДН/22041/0351/П ДПП “Кривбаспромводопостачання”, код ЄДРПОУ 00191017, встановлено строк на усунення порушень законодавства про працю та недопущення їх у подальшому у термін до 18.10.2024.

В ході повторної перевірки у ДПП “Кривбаспромводопостачання” встановлено, що за даними статистичної звітності за формою 3-борг на 01.12.2024 заборгованість з виплати заробітної плати за вересень-жовтень 2024 року перед 197 працівниками склала 5 074,4 тис. грн.

Відповідно до наданої інформації ДПП “Кривбаспромводопостачання”, що підтверджується випискою банку, платіжними інструкціями, відомостями виплат заробітної плати та поясненнями керівництва заборгованість, що склалась на Підприємстві має тенденцію на зменшення, а саме: - станом на 09.12.2024 заборгованість з виплати заробітної плати складала 4 778,5 тис. грн перед 197 працівниками, в т.ч. 1182,6 тис. грн (31 жінка), перед звільненими заборгованість відсутня; - станом на 16.12.2024 заборгованість з виплати заробітної плати складала 1926,1 тис. грн перед 190 працівниками, в т.ч. 523,4 тис. грн (52 жінки), перед звільненими заборгованість відсутня.

Таким чином, заробітна плата працівникам ДПП “Кривбаспромводопостачання” виплачується з порушенням вимог частини першої ст. 115 КЗпП України, частини першої ст. 24 Закону №108 та частини першої ст. 10 Закону №2136, якою передбачено, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Отже, вимоги раніше виданого Припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 19.07.2024 №ПС/ДН/22041/0351/П у встановлений термін до 18.10.2024 не виконано, що було зафіксовано у Акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 20.12.2024 №ПС/ ДН/38473/0351.

26.12.2024 заступником начальника Міжрегіонального управлінням прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ПС/ДН/38473/0351/СВ.

Згідно даного рішення вирішено розглянути справу про накладення штрафу згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на ДПП “Кривбаспромводопостачання”, розгляд провести о 13 год. 00 хв. 21.01.2025. Міжрегіональним управлінням повідомлено ДПП “Кривбаспромводопостачання” листом від 27.12.2024 про отримання Акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 20.12.2024 №ПС/ДН/38473/0351 та запрошено керівника Позивача взяти участь 21.01.2025 о 13 год. 00 хв. у розгляді справи про застосування санкцій відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (поштове відправлення №0600997783392). Дане відправлення отримано позивачем 05.01.2025.

21.01.2025 за результатами розгляду справи заступником начальника Міжрегіонального управління вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 24000,00 грн на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Вищевказану постанову 22.01.2025 направлено рекомендованим поштовим відправленням ДПП “Кривбаспромводопостачання” (50069, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 15А) (поштове відправлення №0601104072660, що підтверджується списком №22.01.2025 за формою 103).

Не погоджуючись з постановою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 6 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення №96 передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними і відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України “Про зайнятість населення” визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (далі - Порядок 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 509, справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Приписами п.4 Порядку № 509 встановлено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Статтею 265 КЗпП України встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

А згідно з вимогами абзацу 4 ч.2 ст.265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

В той же час, у відповідності до вимог приписів частин 1,2,3 та 4 статті 10 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” передбачено наступне.

Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на отримання заробітної плати.

Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

Обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди, тощо) обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами ч.1 ст.617 ЦК України.

Обставини непереборної сили (форс-мажору) мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Сертифікат ТПП не є єдиним доказом форс-мажорних обставин (постанова Верховного Суду від 07.06.2023р. у справі №906/540/22, постанова Верховного Суду від 13.09.2023р. у справі №910/7679/22.

Так, факти невиплати позивачем працівникам за грудень 2024р. заробітної плати у встановлені трудовим законодавством строки підтверджено матеріалами справи та не оспорюється позивачем.

У листі №16/32 заступнику начальника Південно – Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ДП “Кривбаспромводопостачання” повідомлено, що заборгованість із заробітної плати виникла внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС окупаційними військами, внаслідок якого підприємство зупинило свій оснований вид діяльності з перекидання технічної напірної води. Після зупинення роботи каналу Дніпро – Кривий Ріг підприємство лишилось основного джерела доходу.

Листом від 15.08.2023 року № 6/х-2323/2 Головним слідчим управлінням Служби Безпеки України повідомлено Державне промислове підприємство “Кривбаспромводопостачання” про розгляд їх заяви про залучення у якості потерпілого до кримінального провадження № 22023230000000307 від 06.06.2023 з ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 438, ст. 441 КК України та надіслано пам`ятку потерпілого, а також витяг з ЄДР досудових розслідувань.

Проте, наявність статусу потерпілого в кримінальному провадженні, внаслідок бойових дій було проігноровано Південно – Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці при прийнятті оскаржуваної постанови.

Отже, із аналізу встановлених вище наведених обставин, слідує, що несвоєчасна виплата працівникам позивача заробітної плати мала місце через обставини непереборної сили, які не залежали ні від волі позивача, ні його керівника Державного промислового підприємства “Кривбаспромводопостачання”, а саме: через дефіцит та недостатність коштів (бюджетних асигнувань) на рахунках позивача для виплати заробітної плати працівникам позивача та знищення окупаційними військами греблі Каховської ГЕС.

Проте такі обставини не були враховані відповідачем, що і стало підставою для спірного рішення, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua