Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 14 липня 2026 р.
Справа: №331/316/26
Суддя: Щербак А.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
15 липня 2026 року м. Дніпросправа № 331/316/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 24 квітня 2026 року (суддя Каретник Ю.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить поновити строк на оскарження постанови №4976 від 24.10.2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 17000 грн., скасувати дану постанову і провадження у справі закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 24 квітня 2026 року позов залишено без задоволення.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції суд помилково зазначено, що відповідач виявив правопорушення у день складання протоколу № 4976 про адміністративне правопорушення 16 жовтня 2025 року, та зроблено помилкові висновки про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за непроходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача щодо виявлення відповідачем вчиненого позивачем адміністративного правопорушення 06.06.2025.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 1 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови №4976 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. ст. 210 КУпАП від 24.10.2025, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , 16.10.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 4976, відповідно до якого ОСОБА_1 під час дії в Україні особливого періоду, порушив правила військового обліку, а саме: будучи обмежено придатним до військової служби до набрання чинності положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-ІХ, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX, з дня набрання чинності цим Законом до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення обставини, викладені у вказаному протоколі, знайшли своє підтвердження, з урахуванням норм чинного законодавства начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 постановив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штраф у розмірі 17000,00 грн.
Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженої постанови було доведено.
Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку із військовою агресією РФ, в Україні введено воєнний стан із 05.30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію»» № 7113 від 03.03.2022, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 оголошено загальну мобілізацію.
Положеннями абз. 4 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Положеннями абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.04.2024 № 3621-IX, установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Суд першої інстанції вірно встановив обов`язок позивача у строк до 05.06.2025 звернутися до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, оскільки є громадянином України віком від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності цим Законом.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач пройшов ВЛК 03.11.2025, матеріали справи містять копію довідки військово-лікарської комісії від 03.11.2025.
Суд не встановив наявності поважних причин для непроходження військово-лікарської комісії у строк, визначений п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».
Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що датою виявлення відповідачем інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення є саме 16.10.2025, тобто дата складання протоколу про адміністративне правопорушення №4976, а не 06.06.2025, як вважає сторона позивача, посилаючись на те, що позивач мав пройти ВЛК до 05.06.2025 (включно).
Суд вірно встановив, що після виявлення правопорушення 16.10.2025 оскаржувана постанова від 24.10.2025 була винесена в межах тримісячного строку, передбаченого ч. 9 ст. 38 КУпАП.
Частиною 9 ст. 38 КУпАП встановлює граничний термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, за ст. 210 КУпАП – не пізніше одного року з дня його вчинення.
Суд вірно встановив, що на час складання оскаржуваної постанови від 24.10.2025 не сплив один рік після граничної дати проходження ВЛК, визначеної Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», тобто з 06.06.2025 до 24.10.2025.
Суд дійшов вірного висновку, що оскаржувана постанова №4976 від 24.10.2025 винесена відповідачем з дотриманням приписів ст. 38 КУпАП, тобто протягом трьох місяців з моменту виявлення порушення та в межах одного року з дня його вчинення, стягнення відповідає вимогам КУпАП, постанова винесена на підставі та в межах повноважень, наданих відповідачу, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 24 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua