Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №205/1730/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2026 року м. Дніпросправа № 205/1730/25

Головуючий суддя І інстанції - Остапенко Н.Г.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13.08.2025 в адміністративній справі №205/1730/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

04.02.2025 року через систему «Електронний суд» до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13.08.2025 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3917226 від 23.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.126 КУпАП.

Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про те, що до суду першої інстанції представником Управління надавався відеозапис скоєного позивачем правопорушення. Даний відеозапис був покладений в основу прийнятого інспектором рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення оскаржуваної постанови (в п. 7 постанови вказано номер портативного відеореєстратора поліцейського – 471265). Заявленим аргументам позивача та висновкам суду суперечить сукупність належних та допустимих доказів, які не повинні викликати у суду сумніву щодо їх достовірності, тому числі в тій частині, що саме під керуванням цієї особи знаходився транспортний засіб за обставин, зазначених у постанові, про що свідчать відповідні дорожні умови та обстановка, що зафіксована за допомогою камер на форменому одязі поліцейських під час виявлення автомобіля SKODA KODIAQ, днз НОМЕР_1 , при цьому під час відеофіксації такої зупинки у вказаному автомобілі на водійському сидінні знаходився саме водій ОСОБА_1 . Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечував, що він водій та не вказував, що за кермом була якась інша особа (на чому позивач наполягає у позові).

Зауважують, що суд першої інстанції також підтвердив, що саме ОСОБА_1 знаходився на місці водія, в даному авто були ввімкнені фари, позивач брав із авто власні речі.

На відеозаписі також відображена розмова лікаря з ОСОБА_1 під час перебування в лікарні. При цьому лікар питає чи позивач їздить на автомобілі, не маючи при цьому водійського посвідчення. На це ОСОБА_1 відповідає що так, їздить та пояснює, що «коли більшу частину часу проводиш під Харковом на волонтерці – там водійські права не потрібні нікому, ніхто не питає, а тільки приїзди у Дніпро – відразу «ваше водійське», тобто звертають увагу тільки на погане» (час на відео з 19 хвилини 20 секунди та з 53 хвилини 15 секунди).

Таким чином, на відеозаписі позивач підтверджує що керував тз, тобто вчинення дії, яка вказує на порушення ПДР, що є одним із доказів адміністративного проступку. Згідно з ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Також зауважено на те, що усі ці події відбувалися в комендантську годину. Що позивач робив після 00 год. на вул. Набережна Перемоги, біля буд. 40, у позовній заяві не зазначено та роз`яснень з цього приводу останнім суду взагалі не надано. Доказів того, що автомобілем керувала інша особа, позивачем також не надано.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою інспектора УПП в Дніпропетровській області Березовського Д.Р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 23.01.2025 року серії ЕНА № 3917226 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. Відповідно до вказаної постанови 20.01.2025 року о 00 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Kodiaq», державний номерний знак НОМЕР_2 , у м. Дніпрі по вул. Набережній Перемоги, 40, не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1. Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 126 КУпАП визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що Національна поліція України уповноважена через своїх працівників притягувати учасників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за керування транспортним засобом за відсутності посвідчення водія.

При цьому, частиною 2 статті 77 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, було надано до суду відеозапис.

У ході судового розгляду судом досліджено надані представником Департаменту патрульної поліції відеозаписи. На першому відеозаписі, здійсненому 23.01.2025 року зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення. На другому відеозаписі містяться записи з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано, що 20.01.2025 року ОСОБА_1 знаходився на місці водія автомобіля, у якого були ввімкнені фари, та позивач вмикав світло в салоні транспортного засобу, брав з нього особисті речі. Однак з відеозапису неможливо безсумнівно встановити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Kodiaq», державний номерний знак НОМЕР_2 , у час та день, зазначені в постанові.

Отже, беззаперечний факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Skoda Kodiaq», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час обставин, зазначених у постанові, не вбачається, відповідачем доказів керування позивачем автомобілем не надано.

За змістом правил дорожнього руху України, водій - це особа, яка керує транспортним засобом.

Колегія суддів зазначає, що суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, є саме водій, а саме перебування особи всередині транспортного засобу, який не рухається, або вчинення дій щодо ввімкнення фар, не підтверджують того, що позивач був водієм, що здійснює рух вказаним транспортним засобом. Оскільки факт руху автомобіля під керуванням позивача не зафіксовано, кваліфікація його дій як порушення п. 2.1 ПДР є передчасною та безпідставною.

Інших доказів, передбачених ст. 72 КАС України, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху, матеріали адміністративної справи не містять та відповідачем до суду надано не було.

Отже, відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відображеного в оскаржуваній постанові, а тому, в силу приписів п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, спірна постанова підлягає скасуванню з закриттям провадженням у справі про адміністративне правопорушення.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

Рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13.08.2025 в адміністративній справі №205/1730/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає на підставі ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко