Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №440/12033/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 р. Справа № 440/12033/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішенняГоловного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2026, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 25.03.26 по справі № 440/12033/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі – ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі – ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач 2), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.05.2025 № 44;

- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 164150005324 від 15.08.2025 року щодо відмови в зарахуванні періодів роботи на посаді тракториста в ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" з 19.03.2009 по 09.01.2010, з 08.04.2010 по 30.11.2010, з 16.04.2011 по 24.12.2012, з 25.03.2013 по 16.12.2013, з 20.03.2014 по 30.12.2014, з 12.03.2015 по 14.12.2015, з 16.03.2016 по 16.01.2017, з 11.03.2017 по 04.12.2017, з 05.04.2018 по 30.01.2019, з 18.03.2019 по 06.12.2019, з 04.03.2020 по 09.12.2021, з 23.02.2022 по 14.07.2025 до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста в ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" з 19.03.2009 по 09.01.2010, з 08.04.2010 по 30.11.2010, з 16.04.2011 по 24.12.2012, з 25.03.2013 по 16.12.2013, з 20.03.2014 по 30.12.2014, з 12.03.2015 по 14.12.2015, з 16.03.2016 по 16.01.2017, з 11.03.2017 по 04.12.2017, з 05.04.2018 по 30.01.2019, з 18.03.2019 по 06.12.2019, з 04.03.2020 по 09.12.2021, з 23.02.2022 по 14.07.2025 до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Комісію при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста за періоди роботи з 18.08.1987 по 30.09.1987, з 01.06.1990 по 31.03.1993, з 01.05.1993 по 22.04.2000.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013; код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 26.05.2025 № 44.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.08.2025 №164150005324 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 08.08.2025 року з урахуванням висновків суду, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 18.08.1987 по 22.04.2000, з 19.03.2009 по 09.01.2010, з 08.04.2010 по 30.11.2010, з 16.04.2011 по 24.12.2012, з 25.03.2013 по 16.12.2013, з 20.03.2014 по 30.12.2014, з 12.03.2015 по 14.12.2015, з 16.03.2016 по 16.01.2017, з 11.03.2017 по 04.12.2017, з 05.04.2018 по 30.01.2019, з 18.03.2019 по 06.12.2019, з 04.03.2020 по 09.12.2021, з 23.02.2022 по 14.07.2025 згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 та винести постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-VI від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-VI) мають право на пенсію за віком на пільгових умовах чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Зазначає, що страховий стаж позивача становить 36 років 3 місяці 1 день, пільговий стаж становить 1 рік 3 місяці, що є недостатнім для призначення пільгової пенсії.

Позивачем для підтвердження права на пільгове зарахування стажу його роботи не надано документів про уточнення пільгового характеру роботи за спірні періоди тому вимога Закону щодо підтвердження факту роботи трактористом, а також безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до п. 20 Постанови № 637 за вищезазначений період не виконана.

Посилається на позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 29.11.2019 у справі №676/1433/17, від 27.03.2020 у справі №716/617/17 та від 19.02.2020 у справі №155/920/17, відповідно до яких обов`язковою умовою призначення пенсії за віком на пільгових умовах трактористу-машиністу є обставини підтвердження його безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства протягом не менше 20 років (тобто характер виконуваних ним робіт), які не можуть бути встановлені на підставі лише записів трудової книжки та показань свідків, натомість має підтверджуватися уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, як це передбачено пунктом 20 Порядку №637.

Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується. Отже, в межах розгляду цієї справи судом надається правова оцінка висновкам суду в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 09.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про підтвердження періоду роботи трактористом з 18.08.1987 по 22.04.2000.

Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 26.05.2025 № 44: - пункт 1. підтверджено ОСОБА_1 період роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за фактично відпрацьований час згідно відомостей по спеціальному стажу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування: з 01.01.1999 по 31.03.2000; - пункт 2. відмовлено ОСОБА_1 в підтвердженні періодів роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": з 18.08.1987 по 31.12.1998; з 01.04.2000 по 22.04.2000.

08.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.08.2025 року № 164150005324 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із відсутністю необхідної тривалості стажу роботи в якості тракториста, підтвердженого у встановленому законодавством порядку.

Позивач не погодився із вищевказаними рішенням відповідачів та звернувся до суду за захистом порушеного права.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено періоди роботи з 18.08.1987 по 22.04.2000, з 19.03.2009 по 09.01.2010, з 08.04.2010 по 30.11.2010, з 16.04.2011 по 24.12.2012, з 25.03.2013 по 16.12.2013, з 20.03.2014 по 30.12.2014, з 12.03.2015 по 14.12.2015, з 16.03.2016 по 16.01.2017, з 11.03.2017 по 04.12.2017, з 05.04.2018 по 30.01.2019, з 18.03.2019 по 06.12.2019, з 04.03.2020 по 09.12.2021, з 23.02.2022 по 14.07.2025, у зв`язку з чим пункт 2 рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 26.05.2025 № 44 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.08.2025 №164150005324 про відмову в призначенні пенсії підлягають скасуванню як протиправні.

Суд, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, вважав за можливе зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 08.08.2025 з урахуванням висновків суду, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 18.08.1987 по 22.04.2000, з 19.03.2009 по 09.01.2010, з 08.04.2010 по 30.11.2010, з 16.04.2011 по 24.12.2012, з 25.03.2013 по 16.12.2013, з 20.03.2014 по 30.12.2014, з 12.03.2015 по 14.12.2015, з 16.03.2016 по 16.01.2017, з 11.03.2017 по 04.12.2017, з 05.04.2018 по 30.01.2019, з 18.03.2019 по 06.12.2019, з 04.03.2020 по 09.12.2021, з 23.02.2022 по 14.07.2025 згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюється Законом №1058-IV.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (ст.9 зазначеного Закону).

В силу положень п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу, з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно п.п.1, 2, 5 та 6 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затв. постановою Ради Міністрів СРСР № 310 від 21.04.1975 р., трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

У трудову книжку колгоспника вносяться, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.

Усі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Згідно із зразком трудової книжки колгоспника, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 310 від 21.04.1975 р., у трудовій книжці колгоспника зазначається в розділі V відомості про трудову участь в загальному господарстві, зокрема, прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві та причини невиконання такого річного мінімуму.

Аналіз зазначених норм дає суду підстави для формулювання висновку про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як зазначав Верховний Суд у своїй постанові від 20.02.2020 у справі №182/6635/16-а (2-а/0182/118/2017), єдине найменування професії механізаторів сільського господарства "тракторист-машиніст" було запроваджено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льоноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чаєзбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосарок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи.

Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Відповідно до “Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016”, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 №016, введеного в дію з 01.01.1987 року та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327, чинного на теперішній час, професії “механізатор” відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.

Аналогічно й у роз`ясненнях, наданих Міністерством соціального забезпечення України 20.01.1992 за №7 про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства, зазначено, що відповідно до статті 13 (пункт “в”) Закону України “Про пенсійне забезпечення” правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються машиністи-трактористи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства.

До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

При зверненні тракториста-машиніста за призначенням пенсії на пільгових умовах адміністрація (правління) господарства подає в органи соціального забезпечення довідку про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення (форма довідки додається).

Таким чином, обов`язковими умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є факт виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також відповідний стаж.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №392/1846/15-а та від 08.04.2020 у справі № 469/1193/16-а.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 (далі - Порядок №18-1).

Пунктом 3 Порядку №18-1 передбачено, що підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

Згідно з пунктами 6, 8 Порядку № 18-1, основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Засідання Комісії проводиться в міру потреби, але не рідше одного разу на місяць. Комісія правомочна приймати рішення за участю у засіданні не менше як 2/3 її членів.

Пунктом 11 Порядку №18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати. Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 18-1, заява про підтвердження стажу роботи разом з документами, визначеними у пункті 11, абзаці дев`ятому пункту 12 цього Порядку, протягом п`яти робочих днів передаються на розгляд Комісії.

Таким чином, у разі якщо у трудовій книжці особи, яка звертається із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, відсутні відомості, що визначають право на таку пенсію або за вислугу років, за заявою цієї особи проводиться засідання Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, утвореної при головному управлінні Пенсійного фонду в області.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 26.05.2025 № 44:

- пункт 1. підтверджено ОСОБА_1 період роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за фактично відпрацьований час згідно відомостей по спеціальному стажу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування: з 01.01.1999 по 31.03.2000.;

- пункт 2. відмовлено ОСОБА_1 в підтвердженні періодів роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": з 18.08.1987 по 31.12.1998; з 01.04.2000 по 22.04.2000.

Відмовляючи у підтвердженні періодів роботи, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, Комісія у рішенні від 26.05.2025 №44 виходила з того, що у наданих заявником матеріалах відсутні відомості про підтвердження періодів роботи на посаді тракториста в колгоспі "Перемога", КСП "Перемога", в ЗАТ "Агрофірма Перемога" з 18.08.1987 по 31.12.1998, з 01.04.2000 по 22.04.2000.

Щодо рішення Комісії стосовно відсутності відомостей про безпосередню зайнятість позивача на посаді тракториста у періоди з 18.08.1987 по 31.12.1998, з 01.04.2000 по 22.04.2000, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із записами трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 позивач з 18.08.1987 прийнятий в члени колгоспу "Перемога" (в подальшому КСП "Перемога") трактористом (наказ № 13 від 18.08.1987); 03.04.2000 у зв`язку з реорганізацією переведено на роботу з ЗАТ "Агрофірма Перемога" за власним бажанням (наказ № 2 від 03.04.2000); з 22.04.2000 звільнений за власним бажанням (наказ № 6/2 від 22.04.2000).

Як убачається із записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 (а.с.22) у розділі “Трудова участь в громадському господарстві”:

- в 1987 році був встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві 43,5 трудоднів, фактично відпрацьовано 43,5 трудоднів;

- в 1990 році був встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві 151 трудоднів, фактично відпрацьовано 151 трудоднів;

- в 1991 році був встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві 270 трудоднів, фактично відпрацьовано 307 трудоднів;

- в 1992 році був встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві 270 трудоднів, фактично відпрацьовано 281 трудоднів;

- в 1993 році був встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві 270 трудоднів, фактично відпрацьовано 204,5 трудоднів;

- в 1994 році був встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві 270 трудоднів, фактично відпрацьовано 275 трудоднів;

- в 1995 році був встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві 270 трудоднів, фактично відпрацьовано 283 трудоднів;

- в 1996 році був встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві 270 трудоднів, фактично відпрацьовано 246 трудоднів;

- в 1997 році був встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві 270 трудоднів, фактично відпрацьовано 286 трудоднів;

- в 1998 році був встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві 270 трудоднів, фактично відпрацьовано 273 трудоднів;

- в 1999 році був встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві 270 трудоднів, фактично відпрацьовано 260 трудоднів;

- в 2000 році був встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві 240 трудоднів, фактично відпрацьовано 54 трудоднів.

Також, у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 на стор. 12 міститься запис про те, що позивач проходив службу в армії з 1987 по 1989 (а.с. 22 зв.)

З метою доповнення інформації про трудову свою діяльність у вказані періоди позивач надав до заяви про призначення пенсії, архівні довідки:

- від 10.01.2025 № 01-28/09 про кількість відпрацьованих позивачем людино-днів у період з 1987 по 2000;

- від 10.01.2025 № 01-28/11 про суми нарахованої заробітної плати позивачу у період з 1987 по 2000, та в сукупності підтверджують періоди роботи позивача з 1987 року по 2000 рік.

Також, позивачу не зараховано період роботи за 1987 року по 2000 рік, оскільки у архівних довідках від 10.01.2025 № 01-28/09 та від 10.01.2025 № 01-28/11 по батькові зазначено скорочено, проте відомості з довідки збігаються із відомостями у трудовій книжці, що не може не вказувати на факт роботи у колгоспі "Перемога", КСП "Перемога".

З урахуванням встановлених обставин справи колегія суддів зауважує, що написання по батькові гр. В./Вол./Волод., замість “ ОСОБА_2 ” не може свідчити про неналежність такого документа, та не підтвердження відомостей про кількість відпрацьованих людино-днів встановлений мінімум людино-днів за рік, отриману ОСОБА_1 заробітну плату.

Також колегія суддів зазначає про необґрунтованість висновку Комісії про відсутність відомостей щодо проходження ОСОБА_1 військової служби, оскільки, як вже встановлено вище, у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 на стор. 12 міститься запис про те, що позивач проходив службу в армії з 1987 року по 1989 рік. В той же час ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У період проходження позивачем військової служби чинним було Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, що затверджене Радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590, пунктом "к" ч. 1 та ч. 3 п. 109 якого було встановлено, що період служби в складі Збройних Сил СРСР прирівнюються до роботи, яка дає право на призначення пенсій на пільгових умовах або в пільгових розмірах. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці, періоди, зазначені у підпункті "к", прирівнюються за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу періоду проходження ОСОБА_1 військової служби з 1987 року по 1989 рік в лавах Радянської армії.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про зарахування періоду роботи позивача на посаді тракториста з 18.08.1987 по 22.04.2000, а тому він повинен бути зарахований пенсійним органом до пільгового страхового стажу згідно з п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 19.03.2009 по 09.01.2010, з 08.04.2010 по 30.11.2010, з 16.04.2011 по 24.12.2012, з 25.03.2013 по 16.12.2013, з 20.03.2014 по 30.12.2014, з 12.03.2015 по 14.12.2015, з 16.03.2016 по 16.01.2017, з 11.03.2017 по 04.12.2017, з 05.04.2018 по 30.01.2019, з 18.03.2019 по 06.12.2019, з 04.03.2020 по 09.12.2021, з 23.02.2022 по 14.07.2025, визначених у спірному рішенні, колегія суддів зазначає таке.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ім. Довженка" видана ОСОБА_1 довідка від 14.07.2025 року № 25/07-36 про те, що він працював повний робочий день у вказані періоди та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі польового періоду в рослинництві. або на протязі календарного року в тваринництві, інших робіт не виконував за посадою механізатор, тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.

Вказана довідка надана на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а тому суд відхиляє доводи про те, що періоди роботи, зазначені в довідці, не відповідають записам у трудовій книжці позивача.

При цьому, суд погоджується, що в довідці при розрахунку пільгового стажу помилково вказаний період з 19.10.2005 по 10.12.2018.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів.

У постанові Верховного Суду від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а викладена правова позиція, суть якої полягає в тому, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах, за внесення яких вона не була відповідальна. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Колегія суддів зазначає, що наявність сумнівів у відповідача, згідно з принципом офіційності, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, що спрямовані на отримання будь-яких додаткових документів щодо підтвердження спірного стажу позивача.

При цьому, витребування та перевірка додаткових документів і довідок є обов`язком пенсійного органу, тобто перекладання тягаря доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неналежне виконання пенсійним органом свого обов`язку щодо перевірки відомостей, зазначених у поданих документах не може бути підставою для обмеження конституційного права особи на отримання належної їй пенсії.

Тож підсумовуючи все викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним висновок Комісії при ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо непідтвердження ОСОБА_1 періодів роботи, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, з 19.03.2009 по 09.01.2010, з 08.04.2010 по 30.11.2010, з 16.04.2011 по 24.12.2012, з 25.03.2013 по 16.12.2013, з 20.03.2014 по 30.12.2014, з 12.03.2015 по 14.12.2015, з 16.03.2016 по 16.01.2017, з 11.03.2017 по 04.12.2017, з 05.04.2018 по 30.01.2019, з 18.03.2019 по 06.12.2019, з 04.03.2020 по 09.12.2021, з 23.02.2022 по 14.07.2025, у зв`язку з чим рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 15.08.2025 №164150005324 підлягає скасуванню як протиправне, а зазначені періоди - зарахуванню до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Окрім того, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву від 08.08.2025 про призначення пенсії за віком.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, який вказав, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, зокрема, шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 08.08.2025 року з урахуванням висновків суду, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 18.08.1987 по 22.04.2000, з 19.03.2009 по 09.01.2010, з 08.04.2010 по 30.11.2010, з 16.04.2011 по 24.12.2012, з 25.03.2013 по 16.12.2013, з 20.03.2014 по 30.12.2014, з 12.03.2015 по 14.12.2015, з 16.03.2016 по 16.01.2017, з 11.03.2017 по 04.12.2017, з 05.04.2018 по 30.01.2019, з 18.03.2019 по 06.12.2019, з 04.03.2020 по 09.12.2021, з 23.02.2022 по 14.07.2025 згідно з п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 по справі № 440/12033/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 по справі № 440/12033/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова