Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 16 липня 2026 р.
Справа: №754/4164/26
Суддя: Бабко В. В.
Номер провадження 2-о/754/220/26
Справа №754/4164/26
РІШЕННЯ
Іменем України
17 липня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В.В.
за участю секретаря судового засідання Денисової К. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
У С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , рідна бабуся заявника ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Заявник з метою оформлення своїх спадкових справ на підставі заповіту бабусі звернувся до Дев`ятої київської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 на день смерті своєї бабусі ОСОБА_3 не був зареєстрованим за місцем проживання померлої у спадковій квартирі та у зв`язку із пропуском шести місячного строку для прийняття спадщини, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину. Враховуючи, що заявник фактично проживав зі своєї бабусею на час її смерті, яка була його опікуном, просить суд встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.
18.03.2026 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Від представника заявника - адвоката Воронко В. В. до суду надійшла заява з проханням проводити розгляд справи без участі заявника та його представника. Заяву підтримують в повному обсязі та просять її задовольнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 , посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Драчевською Ю. Ю., відповідно до якої ОСОБА_2 визнає в повному обсязі заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Справу просить розглядати у його відсутності.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення у відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно з статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як установлено із матеріалів справи, ОСОБА_3 є бабусею ОСОБА_1 .
Згідно із розпорядження Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, від 24.02.2006 № 233, ОСОБА_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 , була призначена опікуном над малолітнім ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку з тим, що мати ОСОБА_4 , рішенням Дніпровського районного суду м. Києві від 16.03.2005 була позбавлена волі, а батько ОСОБА_5 , вихованням та утриманням дітей не займається.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , яка є матір`ю заявника ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
20.01.2007 ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 09.01.2007.
17.04.2019 ОСОБА_3 склала заповіт на все своє майно, яке заповідала своєму онуку ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , який є батьком заявника ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є бабусею заявника ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
11.12.2025 державний нотаріус Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори, постановила постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Згідно із якої вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його бабусі ОСОБА_3 , оскільки він у встановлений законом термін не прийняв та пропустив встановлений законом шести місячний строк для прийняття спадщини і у нього відсутні докази фактичного прийняття спадщини.
25.12.2025 Головою правління ЖБК «Шовковий-1» було складено Акт про фактичне проживання особи без реєстрації, згідно якого ОСОБА_1 , проживає, але не зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , з народження. ОСОБА_1 мешкав з бабусею до моменту її смерті.
25.12.2025 Головою правління ЖБК «Шовковий-1» ОСОБА_1 видано довідку про те, що він дійсно проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , без реєстрації з дати народження по теперішній час.
02.03.2026 Головою правління ЖБК «Шовковий-1» ОСОБА_1 видано довідку про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , відсутня заборгованість по комунальним послугам. З 14.05.2024, після смерті бабусі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 самостійно сплачував внески на оплату комунальних послуг обслуговування ЖБК.
12.05.2026 до суду від Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори надійшла спадкова № 765/2025, заведена після смерті ОСОБА_3 . У матеріалах спадкової справи містяться лише заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини із супутніми до неї документами.
У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 , посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Драчевською Ю. Ю. Відповідно до якої ОСОБА_2 підтверджує факт постійного проживання свого двоюрідного брата ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також матеріалах справи містять фотокартки на яких зображений заявник ОСОБА_1 зі своєї бабусею ОСОБА_3 .
Таким чином факт проживання ОСОБА_1 за однією адресою разом зі своєю бабусею ОСОБА_3 , по день смерті, підтверджується вищевказаними доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності. Оскільки вони повністю відтворюють фактичні обставини описаної заявником події.
Обставин, які б давали підстави сумніватись у такому висновку - судом не встановлені.
Встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідне для подальшого оформлення спадщини.
За приписами статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно із ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини ( ч. 3 ст. 1223 ЦК України).
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Нотаріальні дії повинні вчинятись відповідно до встановлених для нотаріуса або посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, компетенцією і порядком їх вчинення.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 282/20595.
Стаття 66 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємиць, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу (6 місяців), він не заявив про відмову від неї.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 2 п. 5 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
На підставі викладеного вище, враховуючи, що цей факт має для заявника юридичне значенню, суд вважає, що заява про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - підлягає задоволенню.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 282/20595, статтями 1216, 1217, 1218, 1220, 1222-1223, 1270, ЦК України, статтями 2-13, 76-80, 293, 265-268, 315, 319 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Установити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем, рідною бабусею - ОСОБА_3 , до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 ; місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2026, у відповідності до частини 5 статті 268 ЦПК України.
Суддя В. В. Бабко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua