Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №371/1165/25 — Київський апеляційний суд

справа № 371/1165/25 головуючий у суді І інстанції Кириленко М.О.

провадження № 22-ц/824/13296/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Надточий К.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 28 травня 2026 року про призначення експертизи, постановлену під головуванням судді Кириленко М.О., у м. Миронівка, Київської області, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 28 травня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі призначено комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи на вирішення яких поставлено наступні питання:

1. Яка дійсна ринкова вартість житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ?

2. Чи можливий технічно поділ житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до часток 5/6 та 1/6?

3. При можливості поділу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 в частках по 5/6 жилого будинку ОСОБА_3 та 1/6 частину ОСОБА_1 вказати можливі варіанти поділу будинку та можливі варіанти добудови чи перебудови будинку?

4. Який розмір грошової компенсації необхідно буде сплатити тому співвласнику, частка якого при розподілу виявиться меншою його частки?

5. Чи можливий поділ земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ?

6. При можливості поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 в частках 5/6 земельної ділянки ОСОБА_3 та 1/6 частку земельної ділянки ОСОБА_1 . Вказати можливі варіанти поділу земельної ділянки площею 0,2095 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та сопруд, кадастровий номер 3222981504:02:003:0021?

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині призначення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи з питань:

яка дійсна ринкова вартість житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ?

який розмір грошової компенсації необхідно буде сплатити тому співвласнику, частка якого при розподілу виявиться меншою його частки?

чи можливий поділ земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ? При можливості поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 в частках 5/6 земельної ділянки ОСОБА_3 та 1/6 частку земельної ділянки ОСОБА_1 . Вказати можливі варіанти поділу земельної ділянки площею 0,2095 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель 3222981504:02:003:0021?

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування. Позивач заявив вимоги про поділ спірного житлового будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок. Інших позовних вимог позивач не заявляв. Тож питання про дійсну ринкову вартість спірного житлового будинку, питання про розмір грошової компенсації співвласнику та питання поділу земельної ділянки не входять до предмета доказування. Позивач заявив позовні вимоги про поділ у натурі житлового будинку, посилаючись на приписи ст. 361, 364, 367 ЦК України. Тож, з урахуванням предмета спору, правових підстав позову та заявлених позовних вимог, предметом доказування є можливість поділу спірного житлового будинку та можливі варіанти такого поділу. Питання дійсної ринкової вартості спірного житлового будинку та розміру грошової компенсації співвласнику до предмета доказування за такими вимогами не входять. Однак зазначені питання, в порушення вимог ч. 2 ст.102 ЦПК України, поставлені на вирішення експерту. Також, позивач, посилаючись на ст. 120 ЗУ України, заявив позовні вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок. Однак, в порушення вимог ч. 2 ст. 102 ЦПК України, на вирішення експерта в оскаржуваній ухвалі поставлені питання про варіанти поділу земельної ділянки, а не варіанти порядку користування нею. При цьому суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів обґрунтованих підстав з яких відхилив заперечення представника відповідача щодо невідповідності зазначених спірних питань предмету спору про поділ у натурі житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій він розташований.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, врахувавши характер спірних правовідносин, виходив з того, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, при цьому сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі з`явлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами; призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

За змістом частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до часток 5/6 та 1/6, визначення порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою та припинення права спільної часткової власності сторін у справі.

Для з`ясування характеристики об`єктів, можливості такого виділу частки в домоволодінні, необхідності проведення переобладнань, вартості компенсації (в разі необхідності) тощо необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Зважаючи на предмет спору, обставини, які підлягають доказуванню, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що для правильного і об`єктивного вирішення спору між сторонами, потребуються спеціальні знання, що реалізується шляхом призначення судової експертизи та висновок експерта не може замінити інші засоби доказування.

Призначення експертизи не порушує прав учасників справи, а є лише способом доведення учасником справи своїх вимог. Висновок експертизи оцінюється з урахуванням положень процесуального права, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, суд оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає у рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, виходячи з предмету та підстав позову, доводів та заперечень учасників справи, з`ясування вказаних у клопотанні питань має важливе значення для встановлення обставин справи та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Доводи апеляційної скарги, що позивач заявив вимоги про поділ спірного житлового будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок, інших позовних вимог позивач не заявляв, питання про дійсну ринкову вартість спірного житлового будинку, питання про розмір грошової компенсації співвласнику не входять до предмета доказування, апеляційний суд відхиляє.

Питання поділу спірного житлового будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок, припинення права спільної часткової власності може бути вирішено і шляхом відступу від ідеальних часток.

У разі вирішення питання поділу у такий спосіб, зазначене потребуватиме вирішення питання компенсації тому власнику, якому буде виділено меншу частку ніж та на яку він має право власності.

Отже судом вірно поставлено на вирішення експертизи питання, які заперечує відповідач.

З зазначених підстав апеляційний суд не приймає доводи апелянта, що позивач заявив позовні вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок і, в порушення вимог ч. 2 ст.102 ЦПК України, на вирішення експерта в оскаржуваній ухвалі поставлені питання про варіанти поділу земельної ділянки, а не варіанти порядку користування нею.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 381-383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 28 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.