Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №755/24696/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/8888/2026

Справа № 755/24696/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 липня 2026 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва, постановлену у складі судді Гаврилової О.В. в м. Київ 25 лютого 2026 року щодо відмови у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про витребування у відповідача інформації та документів та зобов`язання вчинити дії,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування плати за послугу за постачання теплової енергії з неналежним і неточним оформленням щомісячних рахунків на оплату, що виставлялися споживачеві до оплати, без урахування належних первинних документів та з порушенням порядку розподілу обсягів тепла, доставленого до будинку між споживачами багатоквартирного будинку; витребувати у відповідача первинні та розрахункові документи, а також інформацію, дані, оформлені та завірені належним чином, на підставі яких формувалася ціна (вартість) комунальної послуги з постачання теплової енергії та виставлялася до оплати споживачу ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 ) за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2025 року, а саме: показання будинкового (загальнобудинкового) приладу обліку теплової енергії за кожен місяць, розподільчі відомості (розрахунки) обсягу теплової енергії, що припадає на квартиру позивача, за кожен місяць (з коефіцієнтами розподілу, якщо застосовувалися), щомісячні розшифровки нарахувань (розрахункові книжки/відомості) із зазначенням застосованого тарифу, обсягу Гкал, площі квартири, пільг/субсидій (якщо нараховувалися), журнали обліку роботи обладнання (систем теплопостачання), оформлені відповідно до форм, затверджених законодавством України та внутрішнього діловодства на підприємстві, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок комунальних платежів за надання споживачу ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 ) послуг з постачання теплової енергії за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2025 року (з деталізацією) у чіткій послідовності до вимог законодавства України та скласти акт з деталізацією цих платежів за кожний місяць такого перерахунку; допитати позивача в якості свідка, розгляд справи провести з викликом сторін, до участі у справі залучити в якості третьої особи НКРЕКП.

Також у лютому 2026 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на первинні та розрахункові документи (в паперовому та електронному виді, їх архіви), а також інформацію, що зберігається на серверах компанії, за якою формувалася ціна (вартість) комунальної послуги з постачання теплової енергії та виставлялася до оплати споживачу ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 ), а саме: показання будинкового (загальнобудинкового) приладу обліку теплової енергії за кожен місяць, розподільчі відомості (розрахунки) обсягу теплової енергії, що припадає на квартиру позивача, за кожен місяць (з коефіцієнтами розподілу, якщо застосовувалися), щомісячні розшифровки нарахувань (розрахункові книжки/відомості) із зазначенням застосованого тарифу, обсягу Гкал, площі квартири, пільг/субсидій (якщо нараховувалися), журнали обліку роботи обладнання (систем теплопостачання), оформлені відповідно до форм, затверджених законодавством України та внутрішнього діловодства на підприємстві.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2026 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, упередженість суду, просив скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2026 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції взагалі не встановлював обставини справи, оскаржувана ухвала перероблена з ухвали по іншій справі, в якій подекуди виправлено ПІБ заявника, а подекуди залишились дані іншого заявника. Будь-яка особа на прізвище ОСОБА_2 не має відношення до даного процесу, що прямо вказує на те, що суд взагалі не досліджував його доводи, не вивчав надані ним докази маніпуляцій з рахунками, а використав шаблон документа з іншої справи, що є грубим порушенням законодавства України та права на справедливий суд.

Вважав хибними твердження суду, що ОСОБА_1 нібито просить забезпечити докази, а не позов, предметом позову є перерахунок платежів, виставлених споживачу. Виконання такого рішення суду неможливе без наявності електронних баз даних та архівів на 2017 - 2026 роки, враховуючи, що відповідач жодного разу не вказував споживачу всіх встановлених законом даних у платіжках, з 2018 року відмовлявся надавати будь-яку інформацію про свою діяльність з наданої ним послуги. Про це детально зазначено у позові і додані копії доказів.

Арешт цієї первинної документації - це єдиний спосіб гарантувати виконання майбутнього рішення суду про перерахунок, оскільки без первинних доказів, первинної інформації неможливо справедливо, повно та об`єктивно розглянути справу за його позовом.

Посилався на демонстративну упередженість суду, оскільки суддя Гаврилова О.В. систематично відмовляє споживачеві у будь-яких інструментах захисту, відмовивши у витребуванні первинних документів при відкритті провадження, у залученні до участі у справі як третьої особи НКРЕКП, у виклику позивача в суд та у наданні можливості останньому пред`явити суду оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви, і нарешті відмовила у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на первинні документи.

Повідомляв, що ним подано заяву про відвід судді першої інстанції.

Від відповідача ТОВ «Євро-Реконструкція» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Посилався на те, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач фактично наводить обґрунтування забезпечення не позову, а доказів, у витребуванні яких ухвалою суду про відкриття провадження було відмовлено, та не наводить аргументів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду за наведеними у позові вимогами у разі незадоволення даної заяви про забезпечення позову. З огляду на викладене суд прийшов до правомірного висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Вказував, що ТОВ «Євро-Реконструкція» самостійно не встановлює та не визначає для споживачів тарифи за надані комунальні послуги. Згідно постанови НКРЕКП від 07 липня 2021 року № 1085, встановлення ТОВ «Євро-Реконструкція» тарифів на теплову енергію, на послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води здійснюється виконавчим органом Київської міської ради (КМДА). Таким чином, до 08 липня 2021 року тарифи на послуги для ТОВ «Євро-Реконструкція» встановлювалися постановами НКРЕКП, а після цієї дати - розпорядженнями КМДА, які є загальнодоступними та містяться у рахунках на оплату послуг, які надаються щомісячно споживачам.

Відповідач надав до матеріалів справи сформовані ним для споживача послуг рахунки, які щомісячно надавалися споживачу по місцю надання послуги у паперовому вигляді за адресою АДРЕСА_1 на оплату послуг з постачання гарячої води, теплової енергії, внеску за обслуговування вузла комерційного обліку, плати за абонентське обслуговування за період з жовтня 2023 року по грудень 2025 року, які щомісячно формувалися виконавцем комунальної послуги відповідно до Вимог до формування рахунків та ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Таким чином, суд не може в примусовому порядку зобов`язати відповідача робити те, що відповідач і так вже робить добровільно, а також робити те, що не передбачено нормами чинного законодавства.

Зазначав, що показники вузла комерційного обліку знімаються виконавцем послуг кожного місяця в присутності представника споживачів та не є документом, до якого має доступ лише теплопостачальна організація. Показники комерційного (будинкового) обліку є загальнодоступними даними для всіх споживачів послуг у багатоквартирному будинку та знімаються із засобу обліку, який знаходиться безпосередньо у будинку, а також з жовтня 2023 року зазначаються у щомісячних рахунках за надані послуги, які надаються безпосередньо споживачам, а відповідно відповідач ніяким чином не може їх знищити чи спотворити, оскільки ця інформація є об`єктивної та не залежить від волі та дій теплопостачальної організації. Показник засобу обліку фіксує кількість спожитого будинком тепла і є об`єктивним фактом, який враховує теплопостачальна організація під час визначення обсягу спожитих мешканцями багатоквартирного будинку послуг.

ТОВ «Євро-Реконструкція» є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією, яка як виконавець послуг забезпечує надання послуг з постачання теплової енергії споживачам, визначає фактичний обсяг наданих послуг для подальшого розподілу між споживачами будинку за показаннями будинкового вузла комерційного обліку та проводить нарахування плати за фактично надані послуги споживачам.

Оператором зовнішніх інженерних мереж (теплотранспортуючою організацією) по зоні теплопостачання та надання комунальних послуг товариства є КП «Київтеплоенерго», транспортування теплової енергії від джерел виробництва теплової енергії товариства до споживачів товариства забезпечується відповідно до умов договору про надання послуг з транспортування теплової енергії, укладеного між товариством та КП «Київтеплоенерго».

Вузли комерційного обліку теплової енергії, які встановлені на вводах зовнішніх інженерних мереж до житлових будинків по зоні надання послуг ТОВ «Євро-Реконструкція», не перебувають на балансі товариства.

Виконавцем послуг ТОВ «Євро-Реконструкція» забезпечується щомісячне зняття показань вузлів комерційного обліку (протоколів знятих з первинної бази даних вузла комерційного обліку) та опрацювання переданих споживачами показань вузлів розподільного обліку, з подальшим внесенням даних до системи розрахунків, для здійснення розподілу загальних обсягів наданих послуг між споживачами будинку, згідно вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіонбуду від 22 листопада 2018 року № 315.

Виконавцем послуг ТОВ «Євро-Реконструкція» забезпечується контрольне зняття показань вузлів розподільного обліку при наданні до них доступу власниками приміщень, в яких встановлені ці вузли розподільного обліку.

При цьому споживачі послуг (співвласники будинку) мають можливість здійснювати самостійно перевірку та контроль загальних обсягів спожитих будинком послуг з постачання теплової енергії та гарячої води на підставі даних засобів вимірювальної техніки, які знаходяться безпосередньо у їх будинку та є загальнодоступними.

Таким чином, відсутні підстави для накладення арешту на вказані документи з метою забезпечення позову, оскільки вказані документи не є такими, до яких має доступ лише відповідач. Вказані обставини можуть бути встановлені й підтверджені в будь-який час, безпосереднім зняттям показників із засобу обліку, який знаходиться в будинку позивача.

Вказував, що питання стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, абонентського обслуговування по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2024 року було предметом судового розгляду по справі № 755/17440/24 за позовом ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , де серед іншого також досліджувалися доводи ОСОБА_1 щодо відсутності належного розрахунку наявної у нього заборгованості за надані комунальні послуги.

В судове засідання учасники справи не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки-повідомлення: ОСОБА_1 на поштову адресу, ТОВ «Євро-Реконструкція» до електронного кабінету.

Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, передумовою якого є не відсутність учасників справи, а неможливість вирішення спору в судовому засіданні (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25 червня 2024 року в справі № 359/6678/19, провадження № 61-17877св23).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що починаючи з 2018 року, він зрозумів, що при виставленні рахунків до сплати за постачання теплової енергії відповідач припускається неточності, всупереч вимогам законодавства України, а саме, не відноситься ретельно до процедури визначення, скільки кому потрібно сплачувати за опалення споживачам-мешканцям багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , отже є підстави стверджувати, що суми, які виставляє відповідач в рахунках до оплати, значно завищені. Про це свідчить відсутність у рахунках обов`язкових даних, як-то показники Гкал будинкового лічильника, не вказано загальної опалювальної площі будинку та алгоритм, формули, яким чином розподілявся витрачений обсяг тепла на будинок між конкретними споживачами, квартирами, і чи присутній хтось із споживачів при знятті показань із будинкових засобів обліку.

Будь-які спроби витребувати у відповідача зазначену інформацію, починаючи з 2018 року, наштовхнулися на ігнорування звернень, лише дещо вдалося витребувати протягом 2024-2025 років, але ця інформація не в повній мірі відповідає вимогам законодавства України та запитуваним документам. Відповідачем ігноруються запити щодо надання первинних документів з метою, щоб він як споживач мав змогу зробити власний контррозрахунок та перевірити обґрунтованість того, що зазначено у рахунках. Відповідач відмовляється оприлюднювати первинні документи, роблячи з них таємницею. Виставлені до оплати розрахункові документи за жоден місяць не відповідали в точності вимогам чинного на відповідний час закону.

У даному позові він просить суд зобов`язати провести перерахунок за теплову енергію саме через порушення вимог до вказівки у рахунках всіх даних, визначених законом, що є наданням як неповної послуги, так і послуги неналежної якості.

Відсутність у рахунках обов`язкової інформації (показників будинкового лічильника, загальної опалювальної площі багатоквартирного будинку, алгоритму розподілу обсягу теплової енергії між споживачами тощо) робить нарахування необґрунтованими та унеможливлює перевірку/довіру до них, що кваліфікується як надання комунальної послуги не в повному обсязі або неналежної якості. Це дає споживачу право вимоги на примусовий перерахунок за весь період (з деталізацією), витребування первинних документів через суд задня можливості здійснення контррозрахунку. Також зазначені обставини порушують його право на отримання повної та достовірної інформації про послугу.

На підставі вищевикладеного просив визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування плати за послугу за постачання теплової енергії з неналежним і неточним оформленням щомісячних рахунків на оплату, що виставлялися споживачеві до оплати, без урахування належних первинних документів та з порушенням порядку розподілу обсягів тепла, доставленого до будинку між споживачами багатоквартирного будинку; витребувати у відповідача первинні та розрахункові документи, а також інформацію, дані, оформлені та завірені належним чином. на підставі яких формувалася ціна (вартість) комунальної послуги з постачання теплової енергії та виставлялася до оплати споживачу ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 ) за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2025 року, а саме: показання будинкового (загальнобудинкового) приладу обліку теплової енергії за кожен місяць, розподільчі відомості (розрахунки) обсягу теплової енергії, що припадає на квартиру позивача, за кожен місяць (з коефіцієнтами розподілу, якщо застосовувалися), щомісячні розшифровки нарахувань (розрахункові книжки/відомості) із зазначенням застосованого тарифу, обсягу Гкал, площі квартири, пільг/субсидій (якщо нараховувалися), журнали обліку роботи обладнання (систем теплопостачання), оформлені відповідно до форм, затверджених законодавством України та внутрішнього діловодства на підприємстві, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок комунальних платежів за надання споживачу ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 ) послуг з постачання теплової енергії за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2025 року (з деталізацією) у чіткій послідовності до вимог законодавства України та скласти акт з деталізацією цих платежів за кожний місяць такого перерахунку; допитати позивача в якості свідка, розгляд справи провести з викликом сторін, до участі у справі залучити в якості третьої особи НКРЕКП.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 січня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, в задоволенні викладених у позовній заяві клопотань позивача, в тому числі щодо витребування первинних і розрахункових документів, відмовлено.

Відповідачем ТОВ «Євро-Реконструкція» направлено відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти позову в повному обсязі, до відзиву долучено рахунки на оплату наданих послуг по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 за період з жовтня 2023 року по грудень 2025 року на 27 аркушах; розрахунок розподілу обсягу наданих послуг з постачання теплової енергії на підставі показників комерційного засобу обліку за адресою АДРЕСА_2 , у тому числі й до квартири АДРЕСА_3 , за період з січня 2017 року по 30 листопада 2025 року; довідку про нарахування та сплату послуг з постачання теплової енергії ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 за період з січня 2017 року по 30 листопада 2025 року.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 вказував, що у провадженні суду знаходиться його позов щодо оскарження нарахувань. Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, посилався на ризик знищення первинних даних (ракетна небезпека): Дарницька ТЕЦ є об`єктом постійних атак, влучення ракети створює реальну загрозу фізичного знищення архівів та серверів з погодинними даними обліку, відповідач може використати це для списання доказів свого обману.

Вказував, що знищення документів можливе також внаслідок ініціативи самого власника або персоналу товариства відповідача. Тривалий час обраховуючи позивача та інших споживачів, вони зацікавлені у тому, щоби первинна інформація щодо виробничої діяльності ТЕЦ-4 не потрапила не лише до позивача, а й до суду.

Посилався на можливість технічної диверсії (гідроудари), оскільки зафіксовано спроби виведення з ладу будинкового лічильника шляхом маніпуляції з гідравлічним режимом (різкі скиди та подача теплоносія), що позивач спостерігав протягом січня, і що створює гідравлічні удари та кавітацію, що руйнує вимірювальні вузли приладу, метою чого є перехід на розрахунки за виписками з бухгалтерії замість фактичних даних.

Посилався на процесуальну змову, оскільки попередні дії суду щодо блокування доступу до первинних документів свідчать про ознаки негласної змови з монополістом, суд фактично допомагає відповідачу-монополісту приховати істину, приймаючи як доказ бухгалтерські виписки, що не є первинними документами та виготовлені ним особисто за власним бажанням.

На підставі вищевикладеного просив накласти арешт на первинні та розрахункові документи (в паперовому та електронному виді, їх архіви), а також інформацію, що зберігається на серверах компанії, за якою формувалася ціна (вартість) комунальної послуги з постачання теплової енергії та виставлялася до оплати споживачу ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 ), а саме: показання будинкового (загальнобудинкового) приладу обліку теплової енергії за кожен місяць, розподільчі відомості (розрахунки) обсягу теплової енергії, що припадає на квартиру позивача, за кожен місяць (з коефіцієнтами розподілу, якщо застосовувалися), щомісячні розшифровки нарахувань (розрахункові книжки/відомості) із зазначенням застосованого тарифу, обсягу Гкал, площі квартири, пільг/субсидій (якщо нараховувалися), журнали обліку роботи обладнання (систем теплопостачання), оформлені відповідно до форм, затверджених законодавством України та внутрішнього діловодства на підприємстві.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З аналізу статей 150 - 153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову є сукупністю процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З наведених вищевказаних положень закону вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Водночас, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 обґрунтовував необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на первинні та розрахункові документи відповідача ризиками знищення первинних даних, при цьому не лише діями самого відповідача, а й внаслідок зовнішнього впливу (ракетні удари).

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції вірно визначився з тим, що позивач фактично наводить обґрунтування забезпечення не позову, а доказів, у витребуванні яких ухвалою суду про відкриття провадження йому було відмовлено.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками, оскільки процесуальний інструмент забезпечення доказів застосовується саме у випадку, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, на що і посилався ОСОБА_1 у своїй заяві, або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (ст. 116 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги, що без арешту первинних документів - доказів неможливо справедливо, повно та об`єктивно розглянути його позов, відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані, оскільки метою забезпечення позову є не сприяння розгляду справи та з`ясуванню обставин, що мають значення для справи, а охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову не обґрунтовано, яким чином накладення арешту на первинну документацію ТОВ «Євро-Реконструкція» забезпечить позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок комунальних платежів за надання споживачу ОСОБА_1 послуг з постачання теплової енергії за період з 01 січня 2017 року по 30 листопада 2025 року (з деталізацією) у чіткій послідовності до вимог законодавства України та зобов`язання скласти акт з деталізацією цих платежів за кожний місяць такого перерахунку, у випадку ризику знищення первинної документації внаслідок ракетного удару або за ініціативою самого відповідача, ризику технічної диверсії у вигляді виведення з ладу будинкового лічильника, ризику процесуальної змови відповідача і суду.

Отже, запропонований позивачем захід забезпечення позову не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову, не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і жодним чином не впливає на ефективний захист або поновлення права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Розглядаючи дану справу, суд першої інстанції здійснив оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та вмотивовано їх відхилив, зазначивши, що позивачем не наведено аргументів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду за наведеними у позові вимогами у разі незадоволення даної заяви про забезпечення позову, і такі висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги спростовані не були.

Помилкове одноразове зазначення судом першої інстанції, що заява про забезпечення позову подана ОСОБА_3 , замість правильних даних прізвища, власного імені та по батькові позивача ОСОБА_1 , на що він посилався у апеляційній скарзі як на прояв грубого порушення законодавства України та права на справедливий суд, є очевидною опискою, яка не впливає на правильність висновків суду першої інстанції і може бути виправлена судом в порядку ст. 269 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про упередженість суду, і що ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді першої інстанції, не змінюють законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, з огляду на те, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилової О.В. була розглянута Дніпровським районним судом м. Києва у відповідності до положень ст. 36, 40 ЦПК України і в задоволенні цієї заяви було відмовлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.