Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №758/7241/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10655/2026

Справа № 758/7241/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 липня 2026 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області, постановлену у складі судді Медведєва К.В. в м. Васильків 09 квітня 2026 року про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» про визнання договорів недійсними,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, просив визнати недійсним договір № 270/06-17-К про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, укладений 01 грудня 2017 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» та ОСОБА_4 , визнати недійсним договір відступлення прав за іпотечним договором, укладений 01 грудня 2017 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» та ОСОБА_4 .

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що 14 січня 2026 року представником позивача ОСОБА_2 було подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку зі станом здоров`я; 04 лютого 2026 року у представника позивача відбувався розгляд справи у Дніпровському районному суді м. Києва, де вона здійснює захист обвинуваченої; 04 березня 2026 року у представника позивача відбувався розгляд справи у Ірпінському міському суді Київської області у справі № 367/2373/25, того ж дня о 12:40 у неї відбувався розгляд справи в Київському апеляційному суді у справі № 757/48652/25-к, в зв`язку з чим 03 березня 2026 року через електронний суд було подано відповідне клопотання, доказ участі в судовому засіданні в Київському апеляційному суді додається.

Вважала, що суд першої інстанції формально підійшов до застосування п. 3 ч. 1 ст. 357 ЦПК України та не врахував фактичні обставини справи. Так, представник позивача неодноразово повідомляла суд про причини неявки, подавала відповідні клопотання про відкладення розгляду справи, зокрема в зв`язку з хворобою, участю в інших судових засіданнях, призначених на той самий час в інших судах. Зайнятість адвоката в іншому судовому процесі є об`єктивною та поважною причиною неявки, що не залежить від волі сторони та підтверджує добросовісність поведінки сторони у процесі.

Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, не звернув увагу на наявність вказаних клопотань та не оцінив поважність причин відсутності позивача та його представника, зазначивши, що причини неявки позивач не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав.

При цьому посилання суду на те, що відповідне клопотання подано за 6 хвилин до початку судового засідання, не може бути підставою для його ігнорування та неврахування як повідомлення про поважні причини неявки, оскільки процесуальний закон не встановлює обов`язку подання такого клопотання у визначений мінімальний строк до початку судового засідання. До того ж, обставини зайнятості представника в іншому судовому процесі можуть остаточно з`ясуватися безпосередньо перед початком засідання, що є об`єктивною та поширеною практикою. Відтак, подання клопотання навіть безпосередньо перед судовим засіданням свідчить про належну процесуальну поведінку сторони та виконання обов`язку повідомити суд про причини неявки. Більше того, суд першої інстанції, отримавши відповідне клопотання до початку судового засідання, був зобов`язаний надати йому належну оцінку, однак фактично залишив його поза увагою.

Вказував, що ЄСПЛ у справі «Бартая проти Грузії» дійшов висновку, що відмова суду перенести засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому процесі, та розгляд справи без захисника є порушенням ст. 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наводив зміст ст. 59 Конституції України щодо права кожного на професійну правничу допомогу, вказував, що в даному випадку позивач реалізував своє право на захист саме через представника (адвоката). Водночас суд, будучи обізнаним про зайнятість представника в інших судових засіданнях, не забезпечив можливості участі представника у розгляді справи, не вжив заходів для узгодження дати судового засідання з урахуванням завантаженості представника.

При цьому суд не забезпечив жодної альтернативної можливості участі представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Так, як вбачається з ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2026 року, у задоволенні клопотання представника позивача Коноваленко Є.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було відмовлено.

Вважав таку поведінку суду внутрішньо суперечливою, такою, що свідчить про порушення принципу справедливого судочинства, порушення права на доступ до правосуддя, в результаті якого судом щодо позивача було застосовано найсуворіший процесуальний наслідок про залишення поданого ним позову без розгляду. Суд першої інстанції за даних обставин дійшов передчасного висновку щодо залишення позову без розгляду.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений шляхом направлення судової повістки-повідомлення до електронного суду. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Коноваленко Є.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з її перебуванням у заздалегідь запланованій відпустці.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, передумовою якого є не відсутність учасників справи, а неможливість вирішення спору в судовому засіданні (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25 червня 2024 року в справі № 359/6678/19, провадження № 61-17877св23).

Оскільки будь-яких доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні, до нього надано не було, апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання як необґрунтованого і дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи позов без розгляду ухвалою від 09 квітня 2026 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач та його представник були належним чином повідомлені про судові засідання, призначені на 14 січня 2026 року, 04 лютого 2026 року, 04 березня 2026 року, 09 квітня 2026 року, в судове засідання повторно не з`явилися, клопотань про розгляд справи за їх відсутності не подавали, позовну заяву слід залишити без розгляду.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже за змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Правове значення в такому разі має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17).

Подібні висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18, від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16, від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21, від 25 травня 2026 року у справі № 766/3193/25.

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання (див. постанову Верховного Суду від 07 липня 2023 року в справі № 522/2301/19, від 25 травня 2026 року у справі № 766/3193/25).

Норми ЦПК України про залишення позову без розгляду сконструйовані таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21).

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 17 листопада 2021 року у справі № 640/17803/15-ц, від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21, від 24 березня 2025 року у справі № 706/208/15-ц.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

За змістом пункту 1 частини другої статті 200 ЦПК України до повноважень суду за результатами підготовчого засідання належить зокрема залишення позовної заяви без розгляду.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2023 року у справі № 522/5307/14-ц.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23 травня 2025 року справу передано за підсудністю на розгляд до Васильківського міськрайонного суду Київської області (а. с. 42).

Ухвалою від 05 грудня 2025 року відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 14 січня 2026 року (а. с. 61).

Відповідно до довідок Васильківського міськрайонного суду Київської області про доставку електронного документу «судова повістка про виклик до суду» від 09 грудня 2025 року в цивільній справі 758/7241/25 надіслано до електронного кабінету позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 і доставлено 10 грудня 2025 року (а. с. 64 - 65).

В судове засідання 14 січня 2026 року позивач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача не з`явилася, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (а. с. 98 - 99).

В судовому засіданні 14 січня 2026 року розгляд справи відкладено на 27 січня 2026 року (а. с. 100).

Відповідно до довідок Васильківського міськрайонного суду Київської області про доставку електронного документу «судова повістка про виклик до суду» від 15 січня 2026 року в цивільній справі 758/7241/25 надіслано до електронного кабінету позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 і доставлено 16 січня 2026 року (а. с. 103 - 104).

В судове засідання 27 січня 2026 року позивач, повідомлений належним чином, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача, повідомлена належним чином, не з`явилася, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю у іншому судовому засіданні в Яворівському районному суді Львівської області у справі №944/5835/25, просила визнати поважними причини неявки в судове засідання, та відкласти розгляд справи на іншу дату (а. с. 106).

Судове засідання 27 січня 2026 року знято з розгляду у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді. Розгляд справи призначено на 04 лютого 2026 року (а. с. 112).

Відповідно до довідок Васильківського міськрайонного суду Київської області про доставку електронного документу «судова повістка про виклик до суду» від 28 січня 2026 року в цивільній справі 758/7241/25 надіслано до електронного кабінету позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 і доставлено 28 січня 2026 року (а. с. 113 - 114).

В судове засідання 04 лютого 2026 року позивач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Судове засідання 04 лютого 2026 року відкладено у зв`язку з неявкою позивача та його представника на 04 березня 2026 року (а. с. 139 - 140).

Відповідно до довідок Васильківського міськрайонного суду Київської області про доставку електронного документу «судова повістка про виклик до суду» від 04 лютого 2026 року в цивільній справі 758/7241/25 надіслано до електронного кабінету позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 і доставлено 12 лютого 2026 року (а. с. 144 - 145).

В судове засідання 04 березня 2026 року позивач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача не з`явилася, подала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі та продовження строку проведення підготовчого провадження (а. с. 153 - 155).

Судове засідання 04 березня 2026 року у зв`язку з неявкою позивача та його представника відкладено на 09 квітня 2026 року (а. с. 179).

Відповідно до довідок Васильківського міськрайонного суду Київської області про доставку електронного документу «судова повістка про виклик до суду» від 10 березня 2026 року в цивільній справі 758/7241/25 надіслано до електронного кабінету позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 і доставлено 11 березня 2026 року (а. с. 180 - 181).

В судове засідання 09 квітня 2026 року позивач, представник позивача, повідомлені належним чином, не з`явилися. Позивач не повідомив суд про причини неявки в судове засідання. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження. У вказаному клопотанні представник позивача зазначила, що обізнана про те, що підготовче засідання у справі призначено на 09 квітня 2026 року о 11 год 00 хв., та посилається на те, що не була впевнена, чи відбудеться судове засідання, призначене у Солом`янському районному суді м. Києва справа №760/20986/24, яке також призначено 09 квітня 2026 року на 11 год. 00 хв, в зв`язку з чим не могла завчасно подати таке клопотання. Тому подає його після підтвердження, що засідання відбудеться. В клопотанні представник позивача повідомила суд, що вона не зможе прийняти участь у визначену судом дату та час у розгляді справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, дату якого було визначено завчасно та узгоджено зі сторонами (а. с. 182 - 183).

Отже, у розглядуваній справі суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, правильно виходив з того, що станом на 09 квітня 2026 року мала місце повторна неявка належним чином повідомленого позивача та його представника у підготовче засідання, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України є підставою для залишення позову без розгляду.

Загалом справа перебувала у провадженні суду першої інстанції понад п`ять місяців.

Апеляційний суд не заперечує доводів апеляційної скарги, що зайнятість представника позивача в іншому судовому процесі, його тимчасова непрацездатність є в цілому поважною причиною неявки в судове засідання.

Разом із тим, правилами адвокатської етики врегульовано, що приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання.

Крім того, з урахуванням вищевикладених правових висновків Верховного Суду, у разі повторної неявки позивача у підготовче або судове засідання поважність причин такої неявки не має процесуального значення для вирішення питання щодо залишення позову без розгляду.

Оскільки 09 квітня 2026 року позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, до суду повторно не з`явилися, не скористалися правом подати заяву про розгляд справи за їх відсутності, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Відтак, доводи апеляційної скарги, що подання клопотання навіть безпосередньо перед судовим засіданням свідчить про належну процесуальну поведінку сторони та виконання обов`язку повідомити суд про причини неявки, правильних висновків суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не спростовують та відхиляються апеляційним судом.

За загальним правилом, залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що у задоволенні клопотання представника позивача Коноваленко Є.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було відмовлено, така поведінка суду є внутрішньо суперечливою і свідчить про порушення принципу справедливого судочинства, порушення права на доступ до правосуддя, в результаті якого судом щодо позивача було застосовано найсуворіший процесуальний наслідок про залишення поданого ним позову без розгляду, апеляційний суд враховує наступне.

03 лютого 2026 року від представника позивача Коноваленко Є.О. через систему «Електронний суд» до суду першої інстанції надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 04 лютого 2026 року та на всі інші подальші засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а. с. 125 - 126).

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2026 року клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення (а. с. 132).

Зокрема, встановивши, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 212 ЦПК України заява подана з порушенням строків, а саме за один день до судового засідання; врахувавши, що згідно аналізу положень ст. 212 ЦПК України прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду, а не його обов`язком; зважаючи на недотримання представником позивача строків звернення із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

В подальшому представник позивача з клопотаннями про забезпечення її участі в режимі відеоконференції у судових засіданнях, в тому числі призначених на 04 березня 2026 року та 09 квітня 2026 року, у строк, передбачений ч. 2 ст. 212 ЦПК України, не зверталась, і такі клопотання відповідно судом першої інстанції не вирішувались, що спростовує доводи апеляційної скарги про порушення принципу справедливого судочинства та права позивача на доступ до правосуддя.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 16 липня 2026 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.