Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №756/579/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 756/579/26 Головуючий в суді І інстанції - Касьян А.В.

Провадження № 33/824/2343/2026 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою з доповненнями ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 03 березня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 03 березня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 29.12.2025 о 20:45, керуючи транспортним засобом марки HYUNDAI I10 (д.н.з. НОМЕР_1 ) по просп. Володимира Івасюка у місті Києві, заїжджаючи на перехрестя з круговим рухом, не була уважна та не надала перевагу транспортному засобу марки FORD FUSION (д.н.з. НОМЕР_2 ), який рухався по колу, внаслідок чого сталося зіткнення та пошкодження транспортних засобів, чим порушила вимоги пункту 16.12. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її необґрунтованою та такою, що постановлена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказала про те, що на момент зіткнення транспортний засіб HYUNDAI I10 д.н.з. НОМЕР_1 вже здійснював рух по кільцевому перехрестю у своїй смузі, рухаючись по головній дорозі в напрямку пр-т. В. Івасюка, тоді як т.з. FORD FUSION д.н.з. НОМЕР_2 рухаючись по лівій смузі, здійснював маневр виїзду з кільця, праворуч на вул. Л. Лук`яненка. Разом з тим, зазначила про те, що суд першої інстанції поклав в основу рішення порушення нею п.16.12 ПДР України, який не підлягає застосуванню у даній справі, оскільки, зіткнення відбулося не в момент виїзду на кільце, а під час руху по кільцевому перехрестю на значній відстані від місця в`їзду (близько 100 метрів). Також вказала про те, що фактичні обставини свідчать про те, що саме водій FORD FUSION д.н.з. НОМЕР_2 рухався позаду, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом HYUNDAI I10 д.н.з. НОМЕР_1 , тобто не дотримався вимог п.13.1 ПДР. Крім того, характер пошкоджень транспортних засобів підтверджує викладений механізм ДТП, у т.з. HYUNDAI I10 д.н.з. НОМЕР_1 - пошкодження задньої лівої бокової частини, у т.з. FORD FUSION д.н.з. НОМЕР_2 - пошкодження правої передньої частини, і такий характер пошкоджень є типовим для ситуації, коли транспортний засіб, що рухається позаду, здійснює наїзд на транспортний засіб попереду. Таким чином вказала, що фактично встановлені обставини свідчать, що саме ОСОБА_2 , рухаючись по лівій смузі кільця, здійснив маневр виїзду праворуч (тобто перестроювання через смугу), не переконався у безпечності маневру та не надав перевагу т.з. HYUNDAI I10 д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався у своїй смузі, чим порушив п.10.3 ПДР, що підтверджується фотоматеріалами та поясненнями свідка. Також зазначила про те, що на момент ДТП водій ОСОБА_2 не мав права керування транспортним засобом на території України, що підтверджує системне недотримання ним вимог законодавства та опосередковано свідчить про нехтування правилами дорожнього руху. За таких обставин, просила оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення:

ОСОБА_1 , яка подану апеляційну скаргу підтримала, підтвердила її доводи та просила її задовольнити;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні нею вимог п. 16.12 ПДР України, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками стверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554327, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями учасників ДТП та фотоматеріалами, долученими до справи.

Дослідивши указані докази та надавши їм належну оцінку суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Також суд дійшов вірного висновку про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Судом вірно встановлено, що саме недотримання ОСОБА_1 вимог п. 16.12 Правил дорожнього руху України призвели до настання дорожньо - транспортної пригоди, а саме, що вона керуючи транспортним засобом марки HYUNDAI I10 (д.н.з. НОМЕР_1 ) по просп. Володимира Івасюка у м. Києві, заїжджаючи на перехрестя з круговим рухом, не була уважна та не надала перевагу транспортному засобу марки FORD FUSION (д.н.з. НОМЕР_2 ), який рухався по колу, що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що п.16.12 ПДР України не підлягає застосуванню у даній справі є безпідставними та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, відповідно до вимог п.16.12 ПДР перевага в русі на нерегульованих перехрестях, де організовано круговий рух і які позначені дорожнім знаком 4.10, надається транспортним засобам, які вже рухаються по колу.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1 , наданих в суді апеляційної інстанції, нею не заперечується та обставина, що дорожньо - транспортна пригода сталась на перехресті з круговим рухом. Також ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила те, що на момент, коли вона заїжджала на перехрестя з круговим рухом, водій транспортного засобу FORD FUSION вже рухався по ньому. За таких обставин, враховуючи положення п.16.12 ПДР України, у даному випадку перевага у русі була у водія автомобіля FORD FUSION, а тому саме водій ОСОБА_1 перед початком заїзду на перехрестя з круговим рухом повинна була впевнитись, що на перехресті з круговим рухом не перебувають інші транспортні засоби. Недотримання ОСОБА_1 вказаних вимог Правил дорожнього руху перебуває в прямому причинному зв`язку з наслідками у виді зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

Також є безпідставними доводи апеляційної скарги про порушення водієм автомобіля FORD FUSION ОСОБА_3 вимог п. 13.1 ПДР України, а саме, недотримання ним безпечної дистанції, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, а саме, схеми ДТП та пояснень ОСОБА_1 , зіткнення автомобілів відбулось передньою правою частиною автомобіля Форд та лівою задньою частиною автомобіля HYUNDAI I10 за обставин, коли автомобіль Форд під керуванням ОСОБА_4 з`їзджав з перехрестя з круговим рухом, а автомобіль HYUNDAI I10 під керуванням ОСОБА_1 заїхав на перехрестя з круговим рухом, що суперечить положенням п.1.10 ПДР, за змістом якого безпечна дистанція - це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі.

Доводи апеляційної скарги про порушення водієм ОСОБА_5 п.10.3 ПДР не приймаються судом до уваги, оскільки з огляду на те, що водій ОСОБА_2 вже рухався по перехрестю коли ОСОБА_1 лише почала на нього заїжджати, то відповідно до положень п.16.12 ПДР водій ОСОБА_1 повинна була дати дорогу всім транспортним засобам, що рухаються по колу, та лише після цього заїжджати на перехрестя з круговим рухом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов вірного висновку про порушення водієм ОСОБА_1 вимог правил дорожнього руху та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого суддею рішення.

Постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 03 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для зміни чи скасування цієї постанови суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 03 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Свінціцька