Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 16 липня 2026 р.
Справа: №580/5529/26
Суддя: Віталіна ГАЙДАШ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2026 року справа № 580/5529/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 гривень за період з 01.08.2023 по 08.08.2023 та з 09.08.2023 по 22.08.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 гривень за період з 01.08.2023 по 08.08.2023 та з 09.08.2023 по 22.08.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 та наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» у розмірі 100000,00 грн щомісячно пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні за період з 01.08.2023 по 08.08.2023 та з 09.08.2023 по 22.08.2023 включно.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив, в якому вказав, що позивач не має права на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у розмірі 100000,00 грн щомісячно пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні за період з 01.08.2023 по 08.08.2023 та з 09.08.2023 по 22.08.2023 включно, оскільки у спірний період позивач перебував на лікуванні з діагнозом, який не пов`язаний із пораненням під час захисту Батьківщини. Також відповідач просив суд закрити провадження у справі у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України, зокрема у військовій частині НОМЕР_1 та був звільнений з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2024 року №259.
27 червня 2023 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини Позивач отримав поранення в районі населеного пункту Рівнопіль, Волноваського району, Донецької області, що підтверджується відповідною довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Згідно із довідкою військово-лікарської комісії від 26.07.2023 № 220, діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після перенесеної ВТ, акубаротравми, ЗЧМТ, струс ГМ (27.06.2023). Стійкий цефалгічний цереброастенічний синдром з диссомнією, тремтливими гіперкінзами кистів. Попереково-крижовий больовий синдром. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (Довідка про обставини травми надана командиром в/ч НОМЕР_1 від 28.08.2023). Гіпертонічна хвороба І ст., ст. 2 кризовий перебіг, ризик 2.СН 0. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.
У подальшому позивач був госпіталізований та проходив стаціонарне лікування:
- у період з 01.08.2023 по 08.08.2023 (епікриз № 5874);
- у період з 09.08.2023 по 22.08.2023 (виписка № 33618 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого).
Вважаючи, що відповідач протиправно за вищезазначений період (20 днів) перебування на стаціонарному лікуванні не виплатив йому додаткову винагороду, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У частині 2 статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII військовослужбовці - особи, які проходять військову службу. Звання солдат відноситься до рядового складу посад військовослужбовців (ст. 5 Закону 2232-XII).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
01.04.2022 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни до вказаної вище постанови КМУ №168, згідно яких до наказів про виплату додаткової винагороди,збільшеної до 100000,00 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів Українивід 01.04.2022 №400 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» - ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, особи, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії – включаються до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно із довідкою військово-лікарської комісії від 26.07.2023 № 220, діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після перенесеної ВТ, акубаротравми, ЗЧМТ, струс ГМ (27.06.2023). Стійкий цефалгічний цереброастенічний синдром з диссомнією, тремтливими гіперкінзами кистів. Попереково-крижовий больовий синдром. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (Довідка про обставини травми надана командиром в/ч НОМЕР_1 від 28.08.2023). Гіпертонічна хвороба І ст., ст. 2 кризовий перебіг, ризик 2.СН 0. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.
У подальшому позивач був госпіталізований та проходив стаціонарне лікування саме із діагнозом, що пов`язаний із пораненням під час захисту Батьківщини, зокрема:
- у КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради з 01.08.2023 по 08.08.2023 (епікриз № 5874) та з 09.08.2023 по 22.08.2023 (виписка №33618 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого).
Таким чином, перебування позивача на стаціонарному лікуванні в КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради із зазначенням діагнозу: Гіпертонічна хвороба І ст. 2 ст. ризик 2, кризовий перебіг від 09.08.2023. Насідки перенесеної МВТ, акубаротравми, ЗЧМТ, струс головного мозку, стійкий цефалгічний цереброастенічний синдром з диссомнією, різко виражений вестибулоаактичний синдром, тремтливі гіперкінези китиць - узгоджується зі змістом довідки про обставини травми, отже позивач маже право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 за період перебування на стаціонарному лікуванні з 01.08.2023 по 08.08.2023 та з 09.08.2023 по 22.08.2023.
Разом з цим, згідно п. 9 Розділу ХХХIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про включення ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 гривень, згідно з п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період стаціонарного лікування з 01.08.2023 по 08.08.2023 та з 09.08.2023 по 22.08.2023, тому позов у цій частині позовних вимог підлягає до задоволення.
Однак, позовна вимога позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 гривень за період з 01.08.2023 по 08.08.2023 та з 09.08.2023 по 22.08.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини – не підлягає до задоволення, оскільки такий обов`язок з виплати додаткового винагороди позивачу виникне у відповідача 2 у майбутньому, тобто лише після видання відповідачем наказу про включення його до наказу про виплату йому такої додаткової винагороди. Крім того, відповідно до п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.\
За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Стосовно клопотання про закриття провадження у справі через ніби то пропуск позивачем строку звернення до суду, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України (у чинній редакції станом на дату розгляду справи) Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Судом встановлено, що представник позивача лише у травні 2026 року одержав від відповідача письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені позивачу за час проходження служби, тому тримісячний строк згідно ст. 233 КЗпП України позивачем не пропущений.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 гривень за період з 01.08.2023 по 08.08.2023 та з 09.08.2023 по 22.08.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про включення ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 гривень, згідно з п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період стаціонарного лікування з 01.08.2023 по 08.08.2023 та з 09.08.2023 по 22.08.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua