Суд: Київський районний суд м. Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 09 липня 2026 р.
Справа: №953/13352/25
Суддя: Дяченко О. М.
Справа № 953/13352/25
н/п 2/953/1022/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2026 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Дяченка О.М.,
за участю секретаря судового засідання – Засєєвої С.О.,
представник позивача – адвокат Риндін Д.І. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа — приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Панченко Оксана Валеріївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа — приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Панченко Оксана Валеріївна, у якому просить визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його рідного брата — ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останнього відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входила квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що як рідний брат спадкодавця належить до спадкоємців другої черги за законом. На час відкриття спадщини позивач, за його твердженням, мав тяжке захворювання — хворобу Паркінсона з постуральними порушеннями, що супроводжувалася істотними порушеннями рухової функції, тремором кінцівок, порушеннями пам`яті, нетриманням сечі та калу, запамороченнями та істотним обмеженням можливості самостійного пересування і спілкування. У зв`язку із зазначеним станом здоров`я позивач, як він вказує, практично не виходив із квартири, був обмежений у можливості самостійного пересування та спілкування з іншими особами, у тому числі за допомогою засобів телефонного зв`язку. Позивач зазначає, що про смерть свого брата він дізнався не безпосередньо в момент відкриття спадщини, а лише після телефонного повідомлення іншого брата — ОСОБА_2 , причому, за твердженням позивача, відповідна інформація була передана його дочці вже після оформлення спадкових прав на спадкове майно. 07.11.2025 року позивачем було підписано заяву про прийняття спадщини за законом та видачу свідоцтва про право на спадщину, а також довіреність на ведення спадкової справи на ім`я представника — ОСОБА_4 . 01.12.2025 представник позивача звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Панченко Оксани Валеріївни із заявою та документами щодо прийняття спадщини. Постановою приватного нотаріуса від 01.12.2025 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Як зазначено у постанові, після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 8/2025, а спадкоємцю, який прийняв спадщину, вже видано свідоцтво про право на спадщину на заявлене спадкове майно. Підставою для відмови нотаріус зазначив, зокрема, пропуск позивачем установленого законом строку для прийняття спадщини, недоведеність родинних відносин та ненадання документів щодо складу спадкового майна. Позивач посилається на те, що після отримання інформації про смерть брата та необхідність оформлення спадкових прав він вжив заходів для прийняття спадщини, зокрема оформив заяву про прийняття спадщини та довіреність на представника, однак у зв`язку із пропуском установленого законом строку нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії. Позивач вважає, що наведені обставини є поважними причинами пропуску ним строку для прийняття спадщини, оскільки його стан здоров`я створював істотні труднощі для реалізації спадкових прав, а про смерть спадкодавця він дізнався після спливу встановленого законом строку для прийняття спадщини. У зв`язку з цим позивач просить суд визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Позиція відповідача
Позивач знав про відкриття спадщини у встановлений строк (був повідомлений про смерть свого брата в січні 2025 року). Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Позивач у своїй заяві фактично підтверджує, що дізнався про смерть брата від мене, але не вказує дати того дзвінка і не надає про це докази тобто він був повідомлений особисто та своєчасно. Таким чином: Позивач знав про смерть Спадкодавця з січня 2025р.; Позивач знав про наявність спадкового майна (відповідач повідомив про це особисто під час телефонної розмови); Строк для прийняття спадщини 17.06.2025 року; 6 місяців сплив. Позивач звернувся до нотаріуса лише 07.11.2025 року через 11 місяців після смерті брата. Оскільки, Позивач знав про смерть Спадкодавця, підстав для продовження строку немає.
Позивач є дієздатною особою, крім того, мав діючого представника і міг діяти через неї.
Позивач посилається на стан здоров`я (Хвороба Паркінсона, інвалідність 2 групи) як на поважну причину пропуску строку. Однак ці обставини не можуть бути визнані поважними причинами, оскільки: Позивач с дієздатною особою у власній заяві від 07.11.2025 прямо зазначено: "я повністю усвідомлюю значення своїх дій", що підтверджується нотаріальним засвідченням; Заява про прийняття спадщини була підписана через офіційного представника ОСОБА_5 за дорученням Позивача. Це означає, що механізм представництва у Позивача функціонував і міг бути використаний у межах строку; Наявність дієздатного представника виключає можливість посилання на стан здоров`я як поважну причину: якщо представник міг подати заяву після спливу строку він так само міг подати її і у строк. Таким чином, ні хвороба, ні обмеження у пересуванні Позивача не перешкоджали своєчасному прийняттю спадщини через представника.
Крім того, строк для прийняття спадщини почався 17.12.2024 року і 17.06.2024 року закінчився. При цьому позивачем не надано доказів, що у зазначений період він перебував на стаціонарному лікуванні, що унеможливлювало його звернення до нотаріуса. Надані довідки за 26.11.2025 року (без підпису і печатки), за 01.12.2025 року не с належними та допустимими доказами, оскільки отримані через значний проміжок часу після закінчення строку для прийняття спадщини. Крім того, згідно пенсійного посвідчення, позивач с особою з інвалідністю 2 групи з 09.06.2015 року, а отже, стан хвороби не був новою обставиною для позивача, що унеможливлювала вчасно прийняти спадщину.
Добросовісність його поведінки підтверджена публікацією в газеті, тобто ним вжито всіх можливих та розумних заходів для повідомлення інших спадкоємців про відкриття спадщини, а саме: він особисто повідомив Позивача про смерть Спадкодавця (телефонна розмова); він повідомив двох інших рідних сестер; опублікував оголошення про пошук спадкоємців у газеті, що с публічним повідомленням необмеженого кола осіб. Позивач мав щонайменше два незалежних джерела інформації про відкриття спадщини особисте повідомлення від мене та публікацію в газеті і все одно не вжив заходів для своєчасного прийняття спадщини.
За таких обставин Відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Позиція третьої особи - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Панченко О.В.
Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Панченко О.В. було заведено спадкову справу № 8/2025. Спадкову справу заведено 09 червня 2025 року за заявою про прийняття спадщини за законом від рідного брата померлого, ОСОБА_2 . Його заяву про прийняття спадщини зареєстровано в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 18 від 09 червня 2025 року. Спадкову справу було зареєстровано
Спадковому реєстрі того ж числа та спадковій справі у Спадковому реєстрі присвоєно номер 4181681.
Після спливу шестимісячного строку ОСОБА_2 , як єдиному спадкоємцю, який прийняв спадщину, 31 липня 2025 року за реєстровим № 715, було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 .
Після спливу шестимісячного строку, перед видачею свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 , було подано заяву, у якій він повідомив, що крім нього спадкоємцями 2-ї черги є: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 . Але протягом строку, встановленого для прийняття спадщини вони до нотаріуса не звернулись, тому вважаються такими, що спадщину не прийняли. Жодних зв`язків, стосунків з ними він не підтримує, про їх місцезнаходження йому нічого не відомо. Цією заявою він також повідомив, що просить приватного нотаріуса розмістити у газеті всеукраїнського значення оголошення пре розшук спадкоємців його померлого брата.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про нотаріат" одним з обов`язків нотаріуса с: сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.
Таким чином, задля недопущення порушення прав та законних інтересів інших спадкоємців, перед оформленням права на спадщину, на виконання ст.63 Закону України «Про нотаріат» приватним нотаріусом було здійснено повідомлення у всеукраїнському офіційному друкованому виданні «Урядовий кур`єр» шляхом опублікування оголошення про розшук спадкоємців померлого Оголошення опубліковано у № 129 від 27 червня 2025 року. Відповідно до ст.46 Закону України «Про нотаріат», спадкоємцям було надано строк один місяць з дня опублікування оголошення и звернення до нотаріуса. Протягом місяця з дня опублікування оголошення про розшук спадкоємців, ніхто з них до приватного нотаріуса не звернувся, ніяких заяв не подав.
Заява Позивача про прийняття/видачу спадщини надійшла до приватного нотаріуса вже після видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме 01 грудня 2025 року. Її було зареєстровано у книзі обліку та реєстрації спадкових справ 01.12.2025 за № 45 та на її підставі Позивачу було видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку пропущенням строку на прийняття спадщини.
Таким чином, на момент видачі Свідоцтва про право на спадщину їй не було відомо про бажання Позивача, ОСОБА_1 , також оформлювати спадщину та про обставини, які перешкоджали йому звернутися із заявою (зокрема, хвороба Паркінсона).
Також зазначила, що нотаріус не має повноважень та можливостей здійснювати розшук спадкоємців, які не з`явилися для прийняття спадщини.
Рух справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 15.12.2025 справу передано для розгляду судді Дяченку О.М.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.12.2025 відкрито загально позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.05.2026 справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивач – адвокат Риндін Д.І., у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, покликаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, просив справу провести без його участі.
Третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Панченко О.В. у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, просила розглядати справу за її відсутності.
Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_1 є рідним братом померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , що підтверджується копіє свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 13.02.1960 р. (а.с. 8), та витягами з Державного реєстру актів цивільного стану (а.с. 89-95).
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер рідний брат Позивача – ОСОБА_3 , що свідоцтвом про смерть від 11.12.2025 (серія ( НОМЕР_2 ), виданого Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді належних йому на праві приватної власності: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 87).
09.06.2026 відповідач ОСОБА_2 подав до приватного нотаріуса Панченко О.В. заяву про прийняття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 38).
09.06.2026 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Панченко О.В. було заведено спадкову справу № 8/2025 щодо померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 (а.с. 35-130).
19.06.2026 відповідач ОСОБА_2 подав до приватного нотаріуса Панченко О.В. заяву що прийняв спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 80).
27.06.2026 в газеті «Урядовий кур`єр» від 27.06.2026 № розміщено оголошення, що розшукуються спадкоємці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 82).
31.07.2026 відповідач ОСОБА_2 подав до приватного нотаріуса Панченко О.В. заяву є спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 83).
31.07.2026 відповідачу ОСОБА_2 видано свідоцтво про спадщину за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 118).
31.07.2026 відповідачу ОСОБА_2 видано свідоцтво про спадщину за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 118).
01.12.2026 позивач ОСОБА_1 подав до приватного нотаріуса Панченко О.В. заяву про прийняття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 120).
01.12.2026 приватний нотаріус Панченко О.В. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що вчинення такої нотаріальної дії суперечить закону, оскільки спадщина у встановлений законом спосіб не прийнята, протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, заяву про прийняття спадщини подано не було, факт родинних відносин не доведений, склад спадкового майна не заявлений, документи на спадкове майно не подані і відповідно до чинного законодавства спадкоємцю не може бути видано свідоцтво про право на спадщину без наявності вищезазначених фактів (а.с. 127-128).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.
Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).
Водночас відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Водночас необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібних висновків, дійшов Верховний Суд України у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та Верховний Суд у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Практика судів касаційної інстанції у цій категорії справ є незмінною.
Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного статтею 1270 ЦК України, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи.
У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що «якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи в установлений законом строк спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв його брат ОСОБА_2 , як спадкоємець другої черги за законом, подавши відповідну заяву до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Панченко О.В.
В свою чергу позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини лише 01.12.2025, тобто з пропуском строку встановленого статтею 1270 ЦК України.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску, визначеного частиною 1 статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, позивач посилався на тяжке захворювання — хворобу Паркінсона з постуральними порушеннями, що супроводжувалася істотними порушеннями рухової функції, тремором кінцівок, порушеннями пам`яті, нетриманням сечі та калу, запамороченнями та істотним обмеженням можливості самостійного пересування і спілкування; у зв`язку із зазначеним станом здоров`я позивач, практично не виходив із квартири, був обмежений у можливості самостійного пересування та спілкування з іншими особами, у тому числі за допомогою засобів телефонного зв`язку. Про смерть свого брата позивач дізнався від своєї доньки, якій після телефонного повідомлення іншого брата — ОСОБА_2 , та вже після оформлення спадкових прав на спадкове майно.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20) зазначено, що неспілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносини між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті спадкодавця не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 звертаючись до приватного нотаріуса Панченко О.В. із заявою про прийняття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 38), зазначив, що він є спадкоємцем другої черги за законом на спадкове майно та крім нього, інших спадкоємців немає. В подальшому, після закінчення шестимісячного строку (19.06.2026) відповідач ОСОБА_2 подав заяву він є спа. 09.06.2026 відповідач подав до приватного нотаріуса Панченко О.В. заяву, що він вже прийняв спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в якій вже зазначив: «Цією заявою повідомляю приватного нотаріуса про те, що спадщину за законом після смерті свого брата я прийняв, подавши заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Панченко О.В., протягом 6-ти місяців з дня смерті мого брата. Дітей померлий не мав, у шлюбі на день смерті не перебував. Крім мене, спадкоємцями 2-ї черги є: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 . Протягом строку, встановленого для прийняття спадщини вони до нотаріуса не звернулись, тому вважаються такими, що спадщину не прийняли. Ніяких зав`язків з ними я не підтримую, їх місцезнаходження мені не відомо. Але прошу приватного нотаріуса розмістити у газеті всеукраїнського значення оголошення про розшук спадкоємців мого померлого брата. Про існування інших спадкоємців мені не відомо» (а.с. 80).
Також судом, досліджено документи, які підтверджують стан здоров`я позивача, а саме: (І) довідку сімейного лікаря ОСОБА_8 , виданої 26.11.2025 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Святошинського району м. Києва (а.с. 11), та встановлено, що Позивач має тяжке захворювання – основний діагноз N87 Паркінсонізм МКХ-10 АМ: G20 Хвороба Паркiнсона; (ІІ) Консультативний висновок №004/5324 від 01.12.2025 р. лікаря-невропатолога Державної установи Інституту Геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова – Креслова Є.О., відповідно до якого Позивачу поставлено діагноз Хвороба Паркінсона(а.с. 11); (ІІІ) пенсійне посвідчення ОСОБА_1 , згідно якого позивач є інвалідом 2 гр. довічно, дата видачі посвідчення 09.06.2015.
Крім цього, суд встановив, що 07.11.2025 позивач видав довіреність Риндіну Д.І., яка посвідчена приватним нотаріусом Сергієнко А.С. та зареєстрована в реєстрі за № 803,804 на представлення інтересів щодо оформлення спадщини в якій зазначається: «У зв`язку з похилим віком та станом здоров`я ОСОБА_1 і за його дорученням, у моїй присутності, нотаріуса, присутності довіреність підписана ОСОБА_5 …» (а.с. 121). Крім цього, в цьому документі зазначено, що довіреність підписана вдома за адресою: АДРЕСА_3 . Аналогічні записи щодо підписання заяви про прийняття спадщини за законом та/або за заповітом та про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 120).
Таким чином, вищезазначене свідчить, що позивач ОСОБА_1 за станом здоров`я мав істотні перешкоди для прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, задовольнити даний позов та визначити позивачу додатковий строк в три місяці з дня набрання законної сили рішення суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Судові витрати
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки позивач є особою з інвалідністю 2-ї групи, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому в силу ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 грн = (3328х0,4х0,8)
Керуючись ст.ст. 265,268,273 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці, з моменту набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його рідного брата – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 .
Третя особа:приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Панченко Оксани Валеріївни, адреса: 61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 37, літ. А-2.
Повне судове рішення складено 10.07.2026.
Суддя О.М. Дяченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua