Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №569/10620/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10620/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь належні їй у порядку спадкування грошові кошти (1/2 частку заборгованості) у розмірі 75111,57 грн, що є частиною суми нарахованої, але не виплаченої пенсійної виплати (недоотриманої пенсії) згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 460/873/23 (загальна сума 150223,14 грн), яка належала спадкодавцю, ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що її батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 460/873/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зобов`язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 з 12 липня 2022 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення. На день смерті батька наявна заборгованість з виплати доплати до пенсії по вказаному рішенню в сумі 150223,14 грн, яка ввійшла до обсягу спадкового майна, а саме частки спадщини для неї та частка для її сестри. 16 грудня 2025 року нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частку від суми боргу (недоотриманої пенсії), що становить 75111,57 грн. Звернулася до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії. У відповіді на заяви отримала лист відповідача про фактину відмову у видачі для неї успадковуваних коштів.

Ухвалою від 12 травня 2026 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 08 червня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

У заяві від 29 червня 2026 року позивач просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_3 а є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 5 березня Мочулищенською сільською радою Дубровицького району Рівненської області, та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 02 вересня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 460/873/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_2 з 12.07.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 22 травня 2024 року Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

16 грудня 2025 року приватний нотаріус Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Гайдук В.О. видала позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 пенсійної виплати (недоотриманої пенсії) у вигляді боргу Пенсійного фонду України згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду, справа № 460/873/23 від 28 березня 2023 року, який складає 150223,14 грн, що належить померлому на підставі довідки № 1700-0401-8/81837, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області 31 жовтня 2025 року. Вартість спадкової частки майна становить 75111,57 грн.

26 грудня 2025 року позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера.

Листом № 1700-0202-8/26243 від 31 березня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило ОСОБА_1 про виплату коштів, нарахованих (не виплачених) ОСОБА_2 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 460/873/23 після виділення бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч.1 ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини. Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом».

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

У справі суд встановив, що за життя батько позивача ОСОБА_2 оскаржував бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії. Рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/873/23, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату підвищення до пенсії, однак суми пенсії, що належали останньому, залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Позивач успадкувала частку належної її батькові суми пенсії відповідно до положень ст.1227 ЦК України, а отже, належним та ефективним способом захисту її прав буде стягнення з відповідача суми пенсії, яка належала батьку позивача та була нарахована на виконання рішень Рівненського окружного адміністративного суду, але не була ним отримана за життя.

За встановлених у справі обставин вимоги позивача законні, обгрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позов належить задовольнити.

За правилами ст.141 ЦПК України підляють стягненню з відповідача на користь позивача понесені нею документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 1331,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області на користь ОСОБА_1 належну її батьку ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму нарахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 460/873/23, але не виплаченої пенсії, в розмірі 75111 (сімдесят п`ять тисяч сто одинадцять) грн 57 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Борисенка Олександра, буд.7; код ЄДРПОУ 21084076.

Суддя