Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №520/10035/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року № 520/10035/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому з урахуванням уточнень просив суд:

- скасувати постанову, оформлену довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16.03.2026 № 16.03.2026 року № 2026-0316-2243-3751-0;

- визнати протиправним та скасувати наказ №921 від 16.03.2026 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ID-картка № НОМЕР_2 , видана 21.01.2019 органом 6323, РНОКПП: НОМЕР_3 , на військову службу під час мобілізації та його направлення до військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ID-картка № НОМЕР_2 , видана 21.01.2019 органом 6323, РНОКПП: НОМЕР_3 , до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ID-картка № НОМЕР_2 , видана 21.01.2019 органом 6323, РНОКПП: НОМЕР_3 , вилучені документи та особисті речі, а саме: ID- картку № НОМЕР_2 , видану 21.01.2019 органом 6323; мобільний телефон марки “Samsung”; банківські картки АТ КБ “ПриватБанк”; військовий квиток;

- солідарно стягнути з відповідачів — ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 — на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ID-картка № НОМЕР_2 , видана 21.01.2019 органом 6323, РНОКПП: НОМЕР_3 , понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що довідка військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16.03.2026 № 16.03.2026 року № 2026-0316-2243-3751-0, наказ №921 від 16.03.2026 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та його направлення до військової частини НОМЕР_1 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 залучено по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії в якості відповідача ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 залучено по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії в якості відповідача військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_9 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому посилався на те, що не приймав рішення про призов на військову службу.

Позивачем подано відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Позивачем подано відповідь на відзив Військової частини НОМЕР_1 , в якій зазначив, що доводи відзиву Військової частини НОМЕР_1 є необґрунтованими, суперечать матеріалам справи, не спростовують фактичних обставин, викладених у позовній заяві.

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_8 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Позивачем подано відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій зазначив, що доводи, викладені у відзиві ІНФОРМАЦІЯ_3 , не спростовують обставин, викладених у позовній заяві.

Відзив на позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду не надійшов.

Відзив на позовну заяву від військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 до суду не надійшов.

Третя особа правом на подання пояснень по справі скористалась.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 .

ІНФОРМАЦІЯ_8 проведено процедуру призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

16.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_8 складено направлення для визначення придатності до військової служби позивача.

Позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією та за результатами медичного огляду згідно довідки від 16.03.2026 № 2026-0316-2243-3571-0 визнаний придатним до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №921 від 16.03.2026 позивача призвано на військову службу за призовом під час мобілізації та направлено до Військової частини НОМЕР_1 .

Також, ІНФОРМАЦІЯ_8 складено поіменний список військовозобов`язаних, які направлені до Військової частини НОМЕР_1 , до якого включено позивача.

Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2026 №82 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини.

Вважаючи протиправними оскаржувані рішення, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232) військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону №2232 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543).

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону №3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Згідно п. 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Отже, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Позивачем не надано доказу наявності у нього документу про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період або щодо його бронювання.

Так, позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією та за результатами медичного огляду згідно довідки від 16.03.2026 № 2026-0316-2243-3751-0 визнаний придатним до військової служби.

Позивач посилався на те, що він взагалі не проходив дану комісію ВЛК, його взагалі не було в приміщені ні як ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 так і в самому ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з п.3.1 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 (далі по тексту - Положення) медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Відповідно до п.3.2 Положення кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Отже, під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом.

Згідно картки обстеження та медичного огляду позивача від 16.03.2026, останнього було оглянуто хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом.

Так, вказана картка обстеження та медичного огляду позивача містить серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном (RW).

При цьому, до суду надано копії діагностичного звіт за послугою аналіз, антиген гепатиту В, діагностичного звіту за послугою загальний аналізу сечі, діагностичного звіту за послугою аналіз визначення групи крові та резус- фактор, діагностичного звіту за послугою інша електрокардіографія (ЕКГ), висновку лікаря-терапевта, діагностичного звіту за послугою рентгенографія грудної клітки, діагностичного звіту за послугою оцінка когнітивної сфери та/або поведінки, діагностичного звіту за послугою аналіз, білірубін, діагностичного звіту за послугою клінічний аналіз крові, діагностичного звіту за послугою аналіз; серологічні маркери сифілісу, діагностичного звіту за послугою аналіз; серологічні маркери гепатиту С, діагностичного звіту за послугою аналіз ВІЛ, витягу із журналу реєстрації аналізів і їх результатів Клінічний аналіз крові (ВЛК), витягів із журналів реєстрації аналізів і їх результатів, групи крові і резус- приналежності (ВЛК) стосовно ОСОБА_1 , витягу із журналу дослідження швидкими тестами на ВІЛ, на гепатит В та С стосовно ОСОБА_1 , витягу із журналу рентгенологічних досліджень, магніторезонансних томографій стосовно ОСОБА_1 .

У довідці від 16.03.2026 № 2026-0316-2243-3571-0 зазначено діагноз: Хронічний вірусний гепатит С (аНСV+), з незначною цитолітичною активністю (АлТ 106.3 Од/л), без порушення функції печінки (загальний білірубін 9,5 мкмоль/л), епізодичне вживання опіоїдів. Зазначено, що позивач на підставі статті 4в графи II Розкладу хвороб придатний до військової служби.

Позивач посилався на те, що мав хронічний вірусний гепатит С.

Так, під час медичного огляду позивача встановлено діагноз: Хронічний вірусний гепатит С (аНСV+), з незначною цитолітичною активністю (АлТ 106.3 Од/л).

Отже, у співставлені встановленого позивачу діагнозу та посилань позивача на нявність такого діагнозу, суд приходить до висновку про необґрунтованість посилань позивача на те, що йому не було проведено медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до статті 4в графи II Додатку 1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України «Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби» громадяни, військовослужбовці, які приймаються, призиваються та проходять військову службу на посадах рядового, сержантського та старшинського складу визнаються придатними у разі захворювання хронічним вірусним гепатитом з незначним порушенням функцій або без порушення функцій.

З огляду на те, що позивачу під час медичного огляду встановлено діагноз: Хронічний вірусний гепатит С (аНСV+), з незначною цитолітичною активністю, без порушення функції печінки, то позивача правомірно визнано придатним до військової служби.

Позивач посилався на те, що на момент здійснення щодо нього мобілізаційних заходів він мав встановлені та підтверджені медичними документами захворювання, зокрема психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів (синдром залежності, F11.24), перебував на замісній підтримуючій терапії із застосуванням метадону, що передбачає системне медикаментозне лікування та медичний контроль.

Проте, позивачем не доведено наявності вказаних обставин на момент здійснення щодо нього мобілізаційних заходів та надання відповідних документів під час проведення медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до статті 15 графи ІІ Додатку 1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України «Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби» громадяни, військовослужбовці, які приймаються, призиваються та проходять військову службу на посадах рядового, сержантського та старшинського складу, які мають розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин F10-F19 (алкоголю, опіоїдів, канабіоїдів, седативних, снодійних, кокаїну, галюциногенів, летючих розчинників, наркотичних засобів та інших): а) при синдромі залежності з активним вживанням та тяжкими, стійкими психічними розладами визнаються непридатними до військової служби; б) згубне вживання (вживання речовин, пов`язане зі шкодою для здоров`я) визнаються придатними до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Комунальне некомерційне підприємство “Міська поліклініка №18” листом №489/0/537-26 від 01.06.2026 на звернення представника позивача повідомила, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 оглянутий лікарем-психіатром, під час проведення медичного огляду лікар-психіатр вислухав скарги військовозобов`язаного, провів психодіагностичну бесіду, ознайомився з медичними записами в ЕСОЗ, що характеризують його стан здоров`я, а також вніс до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації. Вказано, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 не надав лікарю-психіатру медичну документацію яка б надавала підстави для винесення статті 15-А або 15-Б згідно з Положенням. Зазначено, що під час огляду не виявлено психічних розладів та поведінкових розладів, які б потребували додаткового обстеження в умовах психіатричного або наркологічного стаціонару. Вказано, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 повідомив лікаря-психіатра про епізодичне вживання препарату метадон. Вказано, що медичної документації про перебування на програмі замісної підтримувальної терапії не надано, відповідного запису в медичній інформаційній системі НЕLSI про перебування на ЗПТ на момент огляду не виявлено. Вказано, що згідно з Положенням тимчасові психотичні розлади, делірій, що виникли на фоні вживання психоактивних речовин або інших токсичних речовин, які добре піддаються лікуванню з виходом в одужання, компенсацію або астенію, поодиноке або епізодичне вживання психоактивних речовин або інших токсичних речовин без психічних та соматичних розладів не може бути підставою для застосування статті 15-А або 15-Б. Вказано, що лікарем-психіатром на основі наявної медичної документації, електронних записів в НЕLSI та психіатричного обстеження, проведеного під час проходження ВЛК, керуючись Положенням винесено висновок “Епізодичне вживання опіоїдів (метадон), придатний до військової служби”, про що було зроблено відповідний запис в додаток 13 до медичного огляду ВЛК.

У довідці від 16.03.2026 № 2026-0316-2243-3571-0 зазначено діагноз епізодичне вживання опіоїдів.

При цьому, діагноз епізодичне вживання опіоїдів приписами статті 15 графи ІІ Додатку 1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України «Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби», не передбачено як підставу для визнання особи непридатною до військовою служби або придатною до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 та у постанові від 26.02.2025 по справі № 600/3273/22-а.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, позивач посилався на те, що після мобілізації та направлення його до військової частини у медичній документації, зокрема у виписці з медичної карти стаціонарного хворого №5817, зафіксовано наявність у нього психічних та поведінкових порушень, а саме: «розлад адаптації у вигляді тривожно-депресивного синдрому з аутоагресивною поведінкою», що потребувало консультації психіатра, призначення медикаментозного лікування та динамічного спостереження. Вказано, що 04.04.2026 року позивач отримав травму внаслідок самокаліцтва, проходив стаціонарне лікування та оперативне втручання, що свідчить про наявність суттєвих психічних та поведінкових розладів, які підлягали обов`язковому дослідженню та оцінці під час проходження військово-лікарської комісії. Вказано, що зазначена медична документація також містить результати лабораторних досліджень, відповідно до яких 06.04.2026 року виявлено НСУ-вірус (гепатит С), рекомендовано консультацію лікаря-інфекціоніста, а також зафіксовано інші показники стану здоров`я. Зазначено, що показники біохімічного аналізу крові, зокрема рівень АЛТ 30,6 Од/л, відрізняються від відомостей, зазначених у довідці ВЛК від 16.03.2026 року, де вказано АЛТ 106,3 Од/л. Посилався на довідку військово-лікарської комісії від 11.04.2026 №2026-0411-0944-4949-7, в якій зазначено, що позивач потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів. Надав копію листка призначень наркотичних засобів, згідно якого ОСОБА_1 15.04.2026 призначено препарат «Tab methadonі» та 15.04.2026, 16.04.2026, 17.04.2026, 18.04.2026, 19.04.2026 відбулось введення/приймання препарату.

Так, вказані посилання позивача стосуються обставин, які виникли після проведення процедури призову позивача на військову службу, проведення медичного огляду на ступінь придатності та визначення його статусу, як військовослужбовця.

Отже, зазначені позивачем обставини можуть слугувати підставою для його подальшого медичного огляду, як військовослужбовця, а не особи, яку призивано на військову службу під час мобілізації 16.03.2026.

З огляду на викладене, суд не може прийти до висновку, що довідка військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16.03.2026 № 2026-0316-2243-3571-0 є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно п. 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до п.82 Порядку №560 наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається: керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи).

Отже, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, позивача після проходження ВЛК та визнання його придатним до військової служби, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №921 від 16.03.2026 позивача призвано на військову службу за призовом під час мобілізації та направлено до Військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №921 від 16.03.2026 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_8 до суду було надано аркуш доведення вимог законодавства України з питань оборони. Зазначив, що позивач заперечує факт підписання зазначеного документа та стверджує, шо підпис, який міститься у ньому, йому не належить.

При цьому, така обставина, що ІНФОРМАЦІЯ_8 надав вказаний документ, не може імперативно свідчити про те, що такий документ може підтвердити або спростувати обставини, які мають значення для справи.

Суд вважає, що вказаний аркуш доведення вимог законодавства України з питань оборони не є документом, який було покладено в основу прийняття оскаржуваних рішень у даній справі та без складання якого можна прийти до висновку про неправомірність призову позивача на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п.2 розділу ХІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280 військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції. Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.

Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2026 №82 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини.

Як встановлено вище, суд прийшов до висновку про правомірність проведення щодо позивча процедури призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено протиправності вказаного наказу, а тому суд вважає, що вказаний наказ відповідача є правомірним.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даній частині спірних правовідносин відповідачами не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у вищевказаній частині.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 повернути ОСОБА_1 вилучені документи та особисті речі, а саме: ID- картку № НОМЕР_2 , видану 21.01.2019 органом 6323; мобільний телефон марки “Samsung”; банківські картки АТ КБ “ПриватБанк”; військовий квиток, суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Так, судовим розглядом не встановлено, а позивачем не надано доказів вилучення у нього уповноваженими особами військової частини НОМЕР_1 , у відповідній адміністративній процедурі, документів та речей, а саме: ID- картку № НОМЕР_2 , видану 21.01.2019 органом 6323; мобільний телефон марки “Samsung”; банківські картки АТ КБ “ПриватБанк”; військовий квиток.

При цьому, позивач, вважаючи, що у нього злочинно відібрано документи та особисті речі, не позбавлений можливості звернутись до відповідних правоохоронних органів в порядку Кримінального процесуального кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даній частині спірних правовідносин відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у вищевказаній частині.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ), військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 ), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_5 ) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.