Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 16 липня 2026 р.
Справа: №520/8786/26
Суддя: Бабаєв А.І.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2026 року № 520/8786/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не поновлення виплати раніше призначеної пенсії з 01.03.2026 р. ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ;
- зобов`язати відповідача поновити нарахування та виплату раніше призначеної пенсії з 01.03.2026 р. ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на банківський рахунок ПАТ «А-Банк» НОМЕР_2 ;
- рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо не поновлення виплати раніше призначеної пенсії з 01.03.2026 р.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач отримувала пенсію відповідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.
Як пояснено відповідачем, позивачу здійснено нарахування пенсії по 31.12.2017 року. Зазначено, що у зв`язку з фіксацією статусу особи «переселенець не зареєстрований», нарахування пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року не здійснювалось.
Згідно рішення про встановлення особи за допомогою відеоконференцзв`язку № 1329922 від 11.03.2026 року за результатами проведеного відеоконференцзв`язку та опрацювання наданих одержувачем документів, відповідей на поставлені запитання в ході відеоконференції особу ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_3 ) встановлено. Зазначено, що на питання "Чи отримуєте пенсію в іншій державі (від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації)?" особа відповіла "НІ".
Позивачем подано заяву від 05.03.2026 адресовану Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просила подовжити та поновити їй виплати пенсії у повному обсязі та виплатити їх на «А Банк».
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо непоновлення виплати пенсії, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до Преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон України № 1058) цей Закон, зокрема, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 1058 встановлено, що Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Частиною 1 статтею 49 Закон України № 1058 визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України № 1058 поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
За змістом частини першої статті 1 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX) він регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону №2073-ІХ дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час: 1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин; 2) конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції; 3) державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби; 4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 5) оскарження процедур публічних закупівель; 6) нагородження державними нагородами та відзнаками; 7) здійснення помилування; 8) здійснення оцінки впливу на довкілля.
Отже, Закон № 2073-IX встановлює загальні правила розгляду і вирішення адміністративних справ суб`єктами публічної адміністрації шляхом прийняття адміністративних актів та водночас визначає вичерпний перелік правовідносин, на які його дія не поширюється.
Згідно з ч.1 ст.41 Закону № 2073-IX заява подається до адміністративного органу, до компетенції якого належить вирішення порушеного в ній питання.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 42 Закону № 2073-IX заява реєструється адміністративним органом в день її надходження. Відмова в реєстрації заяви не допускається.
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.52 Закону № 2073-ІХ адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності.
Адміністративний орган визначає відповідно до законодавства способи та обсяг встановлення обставин справи. При цьому адміністративний орган не обмежений доводами учасників адміністративного провадження, наданими ними доказами та клопотаннями.
Адміністративний орган повинен неупереджено дослідити всі обставини справи, у тому числі ті, що є сприятливими, а також ті, що є несприятливими для учасників адміністративного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.71 Закону № 2073-ІХ письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин. У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало до суду пояснення, в яких зазначило, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 09.08.2010 року. Вказано, що ОСОБА_1 здійснено нарахування пенсії по 31.12.2017 року. Зазначено, що у зв`язку з фіксацією статусу особи «переселенець не зареєстрований», нарахування пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року не здійснювалось. Вказано, що в матеріалах електронної пенсійної справи наявне рішення про встановлення особи за допомогою відеоконференцзв`язку № 1329922 від 11.03.2026 року з інформацією про неодержання пенсії в іншій державі, в тому числі російської федерації. Зазначено, що матеріали ЕПС також містить заяву від 05.03.2026 року про перерахунок «зміна надбавки», яку оформлено ОСОБА_1 на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Вказано, що в зв`язку з тим, що пенсійна справа ОСОБА_1 знаходиться в статусі «не діюча», звернення згідно з вищезазначеною заявою не надійшло до журналу реєстрації звернень (форма 10).
До вищевказаних пояснень відповідачем долучено заяву позивача від 05.03.2026 адресовану Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просила подовжити та поновити їй виплати пенсії у повному обсязі та виплатити їх на «А Банк».
Враховуючи викладене, відповідачем фактично отримано заяву позивача від 05.03.2026 про поновлення виплати пенсії.
Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, жодним чином не розглянуто вказаної заяви та не прийнято відповідного рішення з питання поновлення пенсії.
З огляду на викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З огляду на те, що заява позивача не була розглянута, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не розгляду заяви від 05.03.2026 ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути заяву від 05.03.2026 ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії та прийняти відповідне рішення.
Враховуючи те, що заяви позивача не було розглянуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині не поновлення виплати раніше призначеної пенсії з 01.03.2026 р. ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплату раніше призначеної пенсії з 01.03.2026 р. ОСОБА_1 на банківський рахунок ПАТ «А-Банк» НОМЕР_2 , звернені на майбутнє та не підлягають задоволенню.
Щодо клопотання про звернення негайного виконання рішення суду у межах виплати пенсії за один місяць, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Згідно з ч.2 ст.371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті;
Рішенням по даній справі зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії.
Так, рішенням у даній справі не стягувалось на користь позивача суми боргу з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування в даному випадку приписів статті 371 КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м-н. Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не розгляду заяви від 05.03.2026 ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути заяву від 05.03.2026 ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії та прийняти відповідне рішення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua