Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №373/2375/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/2375/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Переяслав

Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Опанасюк І.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685209 від 06 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 05.06.2026 о 21 год. 10 хв. на 63 км. Автодороги Бориспіль-Дніпро, керуючи транспортним засобом - «GEELY MR-7151A» д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, дотримався безпечного інтервалу та допустив з`їзд до кювету в результаті чого відбулося перекидання авто у наслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Протоколом зафіксовано порушення водієм ОСОБА_1 п. 12.1, п. 13.1 ПДР України. Травмованих внаслідок події немає.

В судове засіданні ОСОБА_1 , а також його захисник Кобенко О.Т. не прибули. Про дату і час судового засідання повідомлені належним чином.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Суддею вжито максимально можливих заходів для повідомлення особи та дотримання його права на особисту участь.

Враховуючи наведене, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.

З наданих суду письмових доказів убачається наступне.

З письмових пояснень ОСОБА_1 , які додані до матеріалів адміністративної справи, вбачається, що 05.06.2026 близько 21 год. 00 хв. він рухався на автомобілі «Джилі» д.н.з. НОМЕР_1 у с.Циблі з Госпіталя, що поблизу с.Циблі, перед цим трохи випив алкоголю та керуючи вище вказаним транспортним засобов не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив з`їзд до кювету.

З письмових пояснень ОСОБА_2 , від 05.06.2026, які долучені до матеріалів адміністративної справи, вбачається, що він 05.06.2026 рухався на робочому автомобілі марки «Reno Magnum», д.н.з. НОМЕР_2 з м.Золотоноша до м.Переяслав та рухаючись по трасі між с.Циблі помітив, як його обігнав автомобіль марки «Gelly» чорного кольору, водій даного автомобіля здійснив різкий виїзд на зустрічну смугу, після чого здійснив різкий рух у право, автомобіль втратив керованість та злетів з траси до кювету. ОСОБА_2 зупинився на узбіччі та пішов оглянути автомобіль, який злетів до кювету. В автомобілі виявив відсутність водія, після чого вирішив оглянути всю ділянку місцевості і помітив, що близько 10 метрів від автомобіля знаходиться особа чоловічої статі, яка лежала на трав`яному настилі та важко дихала, був відчутний різкий запах алкоголю. Після цього ОСОБА_2 вирішив викликати службу 112.

Судом також досліджено схему місця ДТП від 05.06.2026 року з якої вбачається що автомобіль «Gelly» д.н.з, НОМЕР_1 розташований на узбіччя дороги, передньою частиною в напрямку дороги.

Норми права застосовані судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ч. 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

За положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 р., п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 р.), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідальність за статтею 124 КУпАП настає, зокрема, в разі порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Пунктом 12.1. ПДР України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пункт 13.1. ПДР України закріплює правило, за яким водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Висновки суду.

Факт порушення водієм ОСОБА_1 п. 12.1, п. 13.1 ПДР України підтвердився протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685209 від 06 червня 2026 року, схемою місця ДТП від 05.06.2026 року, на якій зафіксовано автомобіль, локалізація якого відповідає обставинам викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до переконання що водій ОСОБА_1 , в даній ситуації порушив п. 12.1, п. 13.1 ПДР України, наслідком чого стала дорожньо-транспортна пригода, яка завдавала матеріальних збитків.

Отже, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, а його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення доведена в судовому засіданні належними та допустимими доказами, що є підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП - не встановлено.

Обставин, які давали б підстави для кваліфікації діяння за нормами КК України – не виявлено.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених КУпАП.

За вчинення адміністративного правопорушення визначеного ст. 124 КУпАП встановлені такі види адміністративного стягнення, як штраф в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, судом у відповідності до ст. 33 КУпАП, враховується відсутність обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, та адміністративне стягнення призначається у виді позбавлення керування транспортними засобами на шість місяців у відповідності до положень ст. 124 КУпАП відповідає вимогам ст.ст. 23,33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Окрім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

В той же час, за змістом п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_3 , а відтак підлягає звільненню від сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, відповідно до ст. 124 КУпАП, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 252, 283 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Переяславського міськрайонного суду.

Постанова може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя І.О. Опанасюк