Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №935/2519/25 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2519/25

Провадження № 2/935/274/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Щербаченко І.В., за участю секретаря судового засідання Кумечко С.М., позивача: ОСОБА_1 (ВКЗ), відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 25 січня 2025 року ОСОБА_1 уклала з відповідачем Договір на виготовлення та встановлення пам`ятника. Як замовник вона виконала свої зобов`язання в повному обсязі, передала відповідачу грошові кошти в суми 115 000 грн. готівкою. Однак відповідач зі свого боку виконав роботи з порушенням умови договору. Згідно Договору п. 4.1. відповідачу було повідомлено про усунення недоліків. На вимоги позивача не було не відповіді не дій. Неодноразово зверталась але недоліки не були усунуто. Була загроза руйнування конструкції а тому була змушена звернутися до іншого майстра та оплатила йому для усунення недоліків, сума збитків складає 50 000 грн. А тому просить стягнути з відповідача на її користь суму збитків у розмірі 50 000 грн. та 10 000 грн. компенсацію моральної шкоди. Звільнити позивача від сплати судового збору як споживача.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково, не заперечив, що встановлений пам`ятник мав дефекти, які були виявлені позивачем. Він зобовязвався повернути позивачу близько 15 000,00 грн за виявлені недоліки при виготовлені та встановлення пам`ятнику. Однак в подальшому образився на позивача, з приводу її звернення до податкової. Він повідомив позивачу, що змушений був сплатити штраф у розмірі 17 000,00 грн. тому відмовився відшкодовувати та виконувати роботи для усунення недоліків. Відповідач пояснив, що отримав гроші від позивача за виготовлення та встановлення пам`ятнику близько 90 000,00 грн. Вказані кошти позивач останньому передавала двома частинами: 40 000,00 грн. при укладені договору та іншу частину після виконаних робіт по встановленню пам`ятнику.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з`ясувавши фактичні обставини справи, дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що"стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Визначаючи характер спірних правовідносин між сторонами та виходячи з дійсних обставин справи, наявних доказів, суд дійшов до висновку, що фактично між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено оплатний, двосторонній, договір про виконання робіт за винагороду - договір побутового підряду, тому вони регулюються положеннями глави 61 ЦК України «Підряд» та Законом України «Про захист прав споживачів», що також відповідає п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1статті 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В судовому засіданні встановлено, що 25 січня 2025 року між позивачем ОСОБА_1 та ПП «Ястремський» ОСОБА_2 був укладений договір № б/н про надання послуг з виготовлення та встановлення пам`ятника терміном до 1 квітня 2025 року.. на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання Замовник зобов`язується сплатити виконавцю завдаток у загальної вартості виконаних робіт 40 000 грн.. ( 2.2. Договору).

На виконання умов договору позивачем по справі ОСОБА_1 було заплачено за виготовлення пам`ятника в повному обсязі, і даний факт не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 873 ЦК України робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1ст. 10 Закон України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

На час звернення з позовом до суду відповідач свої зобов`язання виконав в неналежному виконанні. Виявлені дефекти відповідачем не усунено. Даний факт сторонами не заперечується.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач по справі ОСОБА_1 зверталась з вимогою до відповідача ОСОБА_2 , в якій повідомлялося про те, що вона виявила недоліки у встановленому пам`ятнику.

Оскільки на той час роботи за договором виконані не якісно, відповідач не бажав їх усунути, а тому позивач звернулась до іншого майстра, який усунув недоліки, а тому суд дійшов до висновку про доведеність порушення прав ОСОБА_1 як споживача, які підлягають захисту обраним нею способом шляхом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Статтею 10цього ж Закону визначено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду, а саме: виготовлення та встановлення пам`ятника, призвело до порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення сплачених коштів на користь позивача із відповідача, оскільки відповідачем не було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави вважати зобов`язання належним чином виконаним.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням із відповідача суми збитків у розмірі 50 000 гривень.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. ОСОБА_1 втратила матір, зазнала і до сьогодні зазнає душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача по справі.

ОСОБА_1 оцінює моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ст.ст.23,1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, у тому числі, у випадку, коли вона зазнала душевних страждань у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року зі змінами, моральна шкода - це шкода немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяна фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п.5 Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з його вини.

Факт заподіяння незаконними діями ОСОБА_2 моральної шкоди ОСОБА_1 , знайшов своє підтвердження. Тому, сума моральної шкоди, про стягнення якої просить суд позивач у розмірі 10 000 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення судових витрати, суд зазначає наступне.

Враховуючи що позивач звільнена від сплати судового збору, а тому з відповідача на користь держави стягнення судового збору у сумі на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного, ст.ст.205,207,530, 570,610, 611, 837, 849,865,873 ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 4,12,19,141,258,263-265,268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитків у розмірі 50 000 грн та у відшкодуванні моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1937,92 грн. (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім гривень 92 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений та виготовлений 16.07.2026

Суддя І.В.Щербаченко