Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №495/36/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/36/26

Номер провадження 2/495/94/2026

21 квітня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тюпи Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Білгород-Дністровського міськрайонного суду 05.01.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стислий виклад позиції позивача

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , шлюб розірваний 10.10.2023.

Від шлюбу народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач, ОСОБА_2 , є батьком дитини, але матеріальної участі в її утриманні не бере, фінансово не допомагає та ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Дитина проживає разом зі позивачкою, і всі витрати на її утримання несе виключно вона.

Процесуальні дії у суді

Ухвалою судді від 12 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду заяву щодо розгляду справи без її участі, підтримала повністю позовні вимоги та просила їх задовольнити. Не заперечувала щодо заочного розгляду справи

В судове засідання відповідач не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05 листопада 2019 Суворовським районним у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 жовтня 2023 року по справі № 495/7634/23 шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було розірвано.

Нормативно-правове обґрунтування та висновки суду за результатами розгляду позову

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 згідно з ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 1 ст. 189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положеннями ч. 3 ст. 183 СК України передбачено також, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, суд при визначенні розміру аліментів враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Одночасно законодавцем визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

За ч. 1, 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно з ч.1 ст. 192 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, зокрема те, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із матір`ю, в силу ст. 180 СК України зобов`язаний утримувати дитину, відсутність доказів на підтвердження домовленості між сторонами щодо способів виконання обов`язку утримувати дитину, з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2026 рік», враховуючи, що визначений позивачем розмір аліментів узгоджується з відповідними приписами сімейного законодавства, є прийнятним і реальним до виконання, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення з відповідача аліментів у такому розмірі відповідатиме інтересам дитини та зможе покрити витрати на її утримання.

Розподіл судових витрат

Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню, а позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, тому суд дійшов висновку, що судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст. 79-81, 133, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст. 180, 181, 182, 191 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Повний текст судового рішення складено 01.05.2026.

Суддя Юлія ШЕВЧУК