Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №277/127/26 — Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/127/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

"17" липня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Т.Г. Корсун, при секретарі судового засідання М.М. Сороки, учасники справи - не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине питанняпро стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 11.06.2026 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволено повністю. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №9270 від 24.09.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 96 923,26 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 26659 грн 87 коп. Стягнуто з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 2129 грн 92 коп.

Представник позивача адвокат Я.Б. Орловська подала до суду заяву про стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 20000 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2026 заяву представника позивача про стягнення витрат на професійне правничу допомогу призначено до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання про проведення судового засідання для вирішення питання про судові витрати у справі у його відсутності. Вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу з відповідача підтримав повністю і просив задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про розгляд заяви.

Акціонерне товариство «Ідея Банк» подало до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, де вказало, що на підтвердження нібито понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу, представник позивача надав до суду копію договору про надання правової допомоги від 10.02.2022, який укладено між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «PROXY», акт приймання-передачі від 16.06.2026 наданої правничої допомоги до договору б/н від 10.02.2022 та копію платіжної інструкції №@2PL772478 від 28.05.2026 на суму 20000,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору про надання правової допомоги від 10.02.2022 (надалі Договір), укладеного між Позивачем (надалі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «PROXY» передбачено, що за надання правової допомоги Клієнт зобов`язується сплати Адвокатському об`єднанню гонорар за фактично виконані дії, які відображені в Актах приймання-передачі наданої правової допомоги. Згідно акта приймання-передачі від 16.06.2026 наданої правничої допомоги до договору б/н від 10.02.2022, в якому зазначено детальний опис наданих представником Позивача послуг, зокрема:- консультація, аналіз обставин справи (2000,00 грн) - складання позовної заяви (8000,00 грн);- складання відповіді на відзив (4000,00 грн);- складання заперечення на заміну відповідача у справі (2000,00 грн);- складання заяви про збільшення позовних вимог (500,00 грн);- складання заяви про залучення співвідповідача (500 грн);- участь у судових засіданнях (3000,00 грн). Усього представником Позивача згідно акта приймання-передачі від 16.06.2026 наданої правничої допомоги до договору б/н від 10.02.2022 надано послуг на суму 20000,00 грн.

Відповідач 1 зазначає, що у вказаному Договорі сторони не встановлювали розмір гонорару Адвоката за кожну окремо надану послугу в залежності від витраченого часу. Відсутність у Договорі порядку обчислення адвокатського гонорару не дає як суду, так і Відповідачу 1 можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару

Відповідачем 1 здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, перелік який наведений в акті приймання-передачі від 16.06.2026, а відтак, на думку Позивача, що включення до переліку таких послуг як «консультація, аналіз обставин справи», «складання позовної заяви», «складання відповіді на відзив», «складання заперечення на заміну відповідача у справі», «складання заяви про збільшення позовних вимог», «складання заяви про залучення співвідповідача», «участь у судових засіданнях» є взаємопов`язаними та здійснені представником Позивача у межах однієї послуги як «представництво інтересів Позивача під час розгляду справи № 277/127/26». Окрім цього, Відповідач 1 окремо звертає увагу суду на те, що заявлені адвокатом витрати на участь у судових засіданнях у розмірі 3000,00 грн, без зазначення представником Позивача детального аналізу такої послуги, зокрема, часу очікування на їх проведення, безпосередня участь у судових засіданнях (без зазначенні дати та часу, у яких брав участь адвокат), не відповідають критерію реальності, оскільки представником Позивача жодним чином не зазначений витрачений на це час, що не дає Відповідачу 1 змоги провести власний розрахунок цієї суми. Варто наголосити на тому, що жодна послуга, яка зазначена в акті приймання-передачі від 16.06.2026 не відображає час, який був витрачений адвокатам для підготовки та здійснення представництва інтересів Клієнта у суді, не має встановленої (фіксованої) суми гонорару адвоката за 1 году роботи, що також не дає змогу Відповідачу 1 ретельно та детально обрахувати вартість робіт (наданих послуг) та оцінити фактичну суму гонорару представника Позивача.

Відтак, Банк вважає, що вартість заявлених витрат є явно неспівмірною зі складністю спору та витраченим часом, що свідчить про штучне збільшення розміру вартості наданих Адвокатом робіт та послуг . Банк зазначає, що даний спір є спором незначної складності, аналогічні правовідносини неодноразово досліджувались судом касаційної інстанції, матеріали справи не містять великої кількості документів або розрахунків, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження

Відповідач 1 також наголошує, що рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11.06.2026 задоволено до стягнення з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошт у розмірі 26659,87 грн, натомість представник Позивача просить стягнути з АТ «Ідея Банк» витрати на правничу правову допомогу в розмірі 20000,00 грн , становить 75 % від фактично задоволеної суми.

Тому, на думку відповідача 1, заявлена представником Позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн є неспівмірною із фактично витраченим адвокатом часом на представництво інтересів Позивача у суді, є значно завищеною, необґрунтованою, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, та повинна бути зменшена судом до нуля/відмовлено у задоволені такої.

Відповідач 2 подав заперечення проти стягнення витрат на правничу допомогу. Вважає такі витрати явно завищеними. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заперечує проти задоволення вказаної заяви, оскільки заявлена сума не відповідає принципу розумності, співмірності та необхідності витрат . З огляду на характер справи - типового позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - надання правничої допомоги у вигляді консультації, ознайомлення з матеріалами справи та підготовки позовної заяви не вимагало значних зусиль чи спеціальних юридичних знань, а отже, не обґрунтовує витрат у заявленому розмірі. Подані договір та акт приймання-передачі наданої правничої допомоги не містять детального розрахунку витраченого адвокатом часу, не підтверджують фактичної складності справи та не доводить реальну необхідність залучення адвоката саме на умовах фіксованої оплати у розмірі 20000,00 грн.

Тому, відповідач 2 просить суд відмовити в задоволенні такої заяви та розглядати справу без участі представника ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал».

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження судових витрат та матеріали справи, проаналізувавши відповідні норми права, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи, інтереси позивача представляв адвокат Орловська Ярослава Борисівна на підставі укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «PROXY» договору від 10.02.2022 про правової допомоги.

Пунктом 4.1 Договору про надання правової допомоги від 10.02.2022 передбачено, що за надання правової допомоги Клієнт зобов`язується сплати Адвокатському об`єднанню гонорар за фактично виконані дії, які відображені в Актах приймання-передачі наданої правової допомоги.

Згідно акта приймання-передачі від 16.06.2026 наданої правничої допомоги до договору б/н від 10.02.2022, в якому зазначено детальний опис наданих представником позивача послуг, зокрема:- консультація, аналіз обставин справи (2000,00 грн) - складання позовної заяви (8000,00 грн);- складання відповіді на відзив (4000,00 грн);- складання заперечення на заміну відповідача у справі (2000,00 грн);- складання заяви про збільшення позовних вимог (500,00 грн);- складання заяви про залучення співвідповідача (500 грн);- участь у судових засіданнях (3000,00 грн).

Усього представником позивача згідно акта приймання-передачі від 16.06.2026 наданої правничої допомоги до договору б/н від 10.02.2022 надано послуг на суму 20000 грн.

На підтвердження доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію платіжної інструкції №@2PL772478 від 28.05.2026 на суму 20000 грн.

Отже, за умовами укладеного Договору про надання правової допомоги сторони погодили, що за надані адвокатом послуги клієнт сплатить фіксовану суму гонорару у розмірі 20000 грн

Так, за положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

У статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Також у цій постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги,у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункти 168-169 вказаної постанови).

Так, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що професійна правнича допомога позивачу у даній справі надається адвокатом Орловською Ярославою Борисівною на підставі укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «PROXY» договору від 10.02.2022 про правової допомоги. Повноваження адвоката діяти в інтересах та від імені ОСОБА_1 підтвреджуються ордером на надання правничої допомоги серії ВК №1205561, виданим 06.02.2026 адвокатським об`єднанням «PROXY».

В акті приймання-передачі від 16.06.2026 наданої правничої допомоги до договору б/н від 10.02.2022 зазначено детальний опис наданих представником позивача послуг. Крім того, надано докази понесення таких витрат позивачем.

Оскільки позивач до закінчення судових дебатів у справі зробив відповідну заяву щодо розподілу судових витрат, понесених ним на правничу допомогу та подав докази, які підтверджують такі витрати, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді.

Суд звертає увагу, що сторони (клієнт та адвокатське об`єднання) погодили фіксовану оплату за надані послуги адвоката у суді та обумовили час сплати клієнтом гонорару (його частин). Отже, час, затрачений адвокатом на виконання погодженого обсягу робіт, не має значення, оскільки заявник довів, що такі витрати були фактичними і неминучими та послуги адвокатом надані саме із правовідносин, які виникли з приводу оспорення виконавчого напису нотаріуса.

Так, порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141,142 ЦПК України.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, оскільки цивільно-процесуальне законодавство встановлює критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Таким чином, при вирішенні питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінки сторін під час судового процесу тощо.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу шляхом подання відповідного клопотання.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Таким чином, суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.

Схожий за змістом правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20, від 25 травня 2023 року у справі № 824/41/22, від 19 серпня 2024 року у справі № 713/1116/22.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18).

Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суд про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення (див. постанову Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 600/752/22-а).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачі у поданих клопотаннях заперечують проти заявлених до відшкодування позивачем витрат на правничу допомогу. Зазначали, що вказана сума витрат є необґрунтованою, неспівмірною зі складністю справи та вважають, що вона повинна бути зменшена до нуля.

Оцінюючи заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги подані відповідачами клопотання про їх зменшення, що зумовлює необхідність перевірки їх реальності, неминучості, розумності та співмірності із обсягом фактично виконаних робіт.

Так, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини 3статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3)розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд вважає, що з урахуванням того, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, а визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача, у заявленому позивачем розмірі, в рамках цієї справи, є неспівмірним та суперечить критеріям їх дійсності, необхідності та розумності.

За таких обставин, суд, взявши до уваги заперечення відповідача 1 та відповідача 2, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також критерії обґрунтованості й пропорційності, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомоги з 20000 гривень до 5000 гривень, що відповідає принципу справедливості і балансу інтересів сторін спору.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 25 квітня 2023 року у справі № 760/15657/21.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що з АТ «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді у сумі 5 000 гривень.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 263, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Орловської Ярослави Борисівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач 1 - Акціонерне товариство «Ідея Банк» (вул. Валова, 11, м. Львів; код ЄДРПОУ 19390819)

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ, 04071; код ЄДРПОУ 39992082)

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна ( АДРЕСА_2 ).

Повне додаткове судове рішення складено 17 липня 2026 року.

Суддя Т. Г. Корсун