Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №277/713/26 — Ємільчинський районний суд Житомирської області

Суд: Ємільчинський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 16 липня 2026 р.

Справа: №277/713/26

Суддя: Корсун Т. Г.

Справа № 277/713/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 липня 2026 року селище Ємільчине

Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.173-2, ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшли матеріали з протоколами про адміністративне правопорушення:

- серії ВБА №191579 від 19.05.2026 року зі змісту якого вбачається, що 17 квітня 2026 року близько 18 години ОСОБА_2 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив суперечку зі своїми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , кричав, поводив себе агресивно, чим вчинив психологічне насильство відносно своїх неповнолітніх дітей, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП;

- серії ВБА №191578 від 19.05.2026 року зі змісту якого вбачається, що 18 квітня 2026 року близько 18 години 29 хвилин ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 , вчинив суперечку зі своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , кричав, виражався в їх адресу нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП;

- серії ВБА №191579 від 19.05.2026 року зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 ухилився від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які без поважних причин пропустили навчання у 1 та 2 семестрах навчального року, чим порушив вимоги ст. 55 ЗУ «Про освіту», ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», ст.150 СК України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення на адресу його проживання рекомендованим листом судових повісток, які повернулися до суду разом із поштовими довідками, в яких зазначено причини повернення: «адресат відсутній».

Крім того, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 на отримання електронних повісток у формі SMS-повідомлення, в якій він зазначив свій мобільний номер телефону. На вказаний номер направлялися судові повістки, які згідно довідок про недоставляння SMS не доставлено одержувачу ОСОБА_1 з причини: «абонент тимчасово недоступний».

Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184, ч.2 ст.173-2 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на те, що ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не вжив заходів для явки до суду, у судове засідання не з`явився, до участі у справі захисника не залучив, пояснень по суті вчиненого правопорушення до суду не скерував, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП її участь у справі не є обов`язковою, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами справи.

Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті особи, які вчинили, зокрема, домашнє насильство, насильство за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ч.2 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.2 ст.173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Положеннями ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що:

- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до положень ст. 3 цього Закону предметом його регулювання є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема, на подружжя.

Частиною 1 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей – у виді попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені Сімейним кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства».

Так, відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані; виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частинами 1, 6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно ст.53 Конституції України повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до п.12 Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 684 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 №985) у разі відсутності учнів на навчальних заняттях протягом десяти робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин відповідальна особа закладу освіти змінює у відповідному профілі дитини інформацію шляхом внесення відмітки «не охоплена (не охоплений) навчанням». Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною медичною довідкою закладу охорони здоров`я або письмовим поясненням одного з батьків дитини чи інших її законних представників, поданим у довільній формі.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 173-2, ч.1 ст. 184 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ВБА №191579 від 19.05.2026 року, серії ВБА №191578 від 19.05.2026 року, серії ВБА №191579 від 19.05.2026 року, які складені уповноваженою на те службовою особою у відповідності з вимогами ст.256 КУпАП;

- ксерокопіями свідоцтв про народження дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно яких їх батьком є ОСОБА_1 , матір`ю – ОСОБА_9 ;

- рапортом уповноваженої службової особи ВП №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області №4157 від 17.04.2026 року, з якого слідує, що 17.04.2026 року о 17:41 надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 17.04.2026 о 17:36 заявник ОСОБА_9 повідомила, що за адресо: АДРЕСА_1 , чоловік агресивно ставиться до неповнолітніх дітей, кричить. Заявниця перебуває на роботі в м. Обухові;

- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 17.04.2026 року про те, що 17.04.2026 року він прийшов додому, де побачив безлад, а тому почав сваритися на дітей, примушував їх прибирати;

- письмовим поясненням ОСОБА_3 від 17.04.2026, в якому остання показала, що 17.04.2026 року близько 18 години перебувала вдома. Коли прийшов батько додому, то почав з незрозумілих причин вчиняти суперечку, кричав, погрожував вдарити та в подальшому виганяв з будинку. В зв`язку з цим зателефонувала мамі, щоб вона викликала поліцію;

- листом начальника служби у справах дітей Ємільчинської селищної ради Звягельського району Житомирської області від 29.04.2026 №446 про те, що 28.04.2026 року в родині ОСОБА_1 та ОСОБА_9 було проведено обстеження умов проживання дітей. В ході бесіди з дітьми та батьком було з`ясовано, що 17.04.2026 року близько 18 години ОСОБА_1 кричав на дітей, поводив себе агресивно, а тому діти виявили бажання поїхати до баби в с. Мала Глумча;

- рапортами уповноваженої службової особи ВП №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області від 18.04.2026 року, з якого слідує, що 18.04.2026 року о 18:27 та 18:29 надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 18.04.2026 о 18:27 заявник ОСОБА_9 повідомила, що за адресо: АДРЕСА_2 , чоловік кидається з сокирою до матері та дітей;

- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 18.04.2026 року про те, що 18.04.2026 року близько 18 год. 29 хв. він приїхав в с. Мала Глумча по вул. Шевченка, 17, забрати дітей, але вони не хотіли з ним їхати. Обурений поведінкою дітей, почав кричати, виражатися в адресу дітей нецензурною лайкою, поводив себе агресивно;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_10 від 18.04.2026, в якому вони показали, що 18.04.2026 року ОСОБА_1 виражався в їх адресу нецензурною лайкою, кидався із сокирою, погрожував фізичною розправою;

- письмовим поясненням ОСОБА_9 від 18.04.2026 року про те, що 18.04.2026 року близько 18 години вона була на робочому місці в м. Обухів і до неї зателефонувала дочка ОСОБА_3 , яка повідомила, що батько приїхав в с. Мала Глумча, де вона з сестрою та братами перебували в баби, вчинив з ними суперечку та хотів забрати додому. Після цього вона викликала працівників поліції;

- листом директора Кулішівського ліцею Ємільчинської селищної ради №19 від 13.05.2026 року, адресованого начальнику ВП №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, про те, що ОСОБА_1 , учениця 7 класу, у 1 семестрі пропустила 25 днів, у 2 – 32 дні; ОСОБА_11 , учениця 7 класу, у 1 семестрі пропустила 19, у 2 – 24 дні; ОСОБА_12 , учень 4 класу, у 1 семестрі пропустив 21 день, у 2 – 29 днів. Мама учнів ОСОБА_9 працює за вахтовим методом. Діти перебувають з батьком ОСОБА_13 ;

- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 19.05.2026 року про те, що про пропуски дітей знає, однак нічого зробити не може, бо вони його не слухають.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.184, ч.2 ст.173-2 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.184, ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_14 за вчинені адміністративні правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суддя враховує безальтернативність санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених та відсутність підстав для звільнення від адміністративної відповідальності.

Більш серйозне правопорушення з числа вчинених ОСОБА_1 є адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, а тому адміністративне стягнення накладається в межах санкції даної статті.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, положення ч.2 ст.36 КУпАП, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу, що за своїм видом та мірою відповідає завданню й меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.

Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.23, 24, 27, 33, 36, 401, ч.1 ст.184, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на підставі ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Штраф перерахувати на рахунок отримувача: UA408999980313030106000006757, отримувач ГУК у Житобл./ТГ смт. Ємільчине 21081100, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100 призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, які перерахувати на рахунок №UA518999980313121206000006757, отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ смт Ємільчине/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяТ. Г. Корсун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua