Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №277/618/26 — Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/618/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 року селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Ємільчине справу по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Брідок Ємільчинського району Житомирської області, проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2026 року близько 23 год 30 хв ОСОБА_5 перебував в приміщенні літньої кухні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де лежав на дивані та спав.

В цей час до приміщення літньої кухні зайшов ОСОБА_4 , який перебував в стані алкогольного сп?яніння, та на грунті неприязних відносин в зв?язку із суперечкою, яка відбулась напередодні між ним і ОСОБА_5 , вирішив спричинити останньому тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, того ж дня без розриву в часі ОСОБА_6 підійшов до лежачого на дивані ОСОБА_7 та умисно наніс останньому один удар кулаком лівої руки та п?ять ударів кулаком правої руки в праву сторону тулубу в області ребер, після чого два удари кулаком лівої руки в область обличчя. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 умисно наніс ще три удари кулаком правої руки в праву сторону тулубу в області ребер ОСОБА_5 та один удар кулаком правої руки в область обличчя. Після цього ОСОБА_6 , не припиняючи свої злочинні дії, умисно наніс ОСОБА_5 , який продовжував лежати на дивані, ще два удари ліктем правої руки в праву сторону тулубу в області ребер.

У результаті застосування фізичної сили та нанесених ударів ОСОБА_6 умисно спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки у вигляді синців бокової поверхні грудної клітки справа, перелому 6-9 ребер справа, ускладнену розвитком обмеженого пневмотораксу (наявність повітря в плевральній порожнині), яка відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості як така що не є небезпечною для життя, але призвела до тривалого розладу здоров`я.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесному ушкодженні ОСОБА_5 , тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України визнав повністю, однак вказав, що не пам`ятає як це трапилося. Вказав, що знає потерпілого близько року, він проживав з його сестрою. Потерпілий і сестра приїхали з Києва додому, вони всі випили алкогольні напої, а саме горілку. Потім обвинувачений пішов в центр села, повернувся вночі. Нанесення ударів не пам`ятає. Дізнався про це з відео.

Потерпілий у судовому засіданні зазначив, що дійсно вживали алкоголь разом з обвинуваченим та його другом ОСОБА_8 вдома в обвинуваченого. В них за столом виникла суперечка через зниклий ліхтарик на акумуляторі. Конфлікт був вирішений словесно. Потерпілий залишився спати в літній кухні. Вночі відчув удари по тілу. Бачив, як їх наносить обвинувачений. Саме побиття вже побачив пізніше з відео, яке знімав знайомий обвинуваченого. Обвинувачений не вибачався перед ним, допомоги на лікування не пропонував. Щодо міри покарання, то потерпілий покладається на розсуд суду.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його вина у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження:

витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації в ЄРДР кримінального провадження під №12026060540000026 від 09.03.2026 за ч.1 ст.122 КК України, відповідно до якого 03.03.2026 близько 23 год 30 хв перебуваючи в літній кухні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на грунті неприязних відносин ОСОБА_4 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 у вигляді переломів ребер та забою грудної клітини;

протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.03.2026, відповідно до якого прийнято заяву від ОСОБА_5 про те, що отримав тілесні ушкодження від гр. ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем проживання, а також від невідомої особи, яка 03.03.2026 спричинила тілесні ушкодження в приміщенні літньої кухні по АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_10 ;

рапортом інспектора-чергового відділення поліції №1 Звягельського районного ВП ГУНП в Житомирській області;

протоколом огляду предметів від 14.04.2026, відповідно до якого оглянуто флеш-картку Gimicro SD на 32 G, яку надав ОСОБА_5 ;

відеозаписом на флеш-картці марки «AGI» об`ємом 32Gb, на якому ОСОБА_4 підходить до чоловіка, який лежить на дивані та каже`Анжела казала, що це ти..», після чого наносить удари кулаком лівої руки в праву сторону тулуба чоловіка, яким є потерпілий, що прикриває обличчя руками. Надалі обвинувачений наносить потерпілому п`ять ударів кулаком правої руки в праву сторону тулуба потерпілого. Потім два удари кулаком лівої руки в область обличчя ОСОБА_5 , та три удари кулаком правої руки в праву сторону тулуба потерпілого. Декілька хвилин поспіль обвинувачений знову наносить удар кулаком правої руки в обличчя та два удари ліктем правої руки в праву сторону тулуба ОСОБА_5 ;

висновком експерта від №79 від 24.04.2026 (комісійна судово-медична експертиза), відповідно до якого згідно записів представлених на експертизу медичних документів, даних рентгенологічного дослідження у гр. ОСОБА_5 було виявлено: - закриту черепно-мозкову травму у вигляді синців в навколоорбітальних ділянках, крововиливів під кон?юнктиву очей, синця в ділянці спинки носа, перелому кісток спинки носа та струсу головного мозку, яка є легким тілесним ушкодженням з короткочасним розладом здоров`я; - закриту тупу травму грудної клітки у вигляді синців бокової поверхні грудної клітки справа, перелому 6-9 ребер справа, ускладнену розвитком обмеженого пневмотораксу (наявність повітря в плевральній порожнині), яка відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості як така, що не є небезпечною для життя, але призвела до тривалого розладу здоров`я. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, можливо в результаті нанесення ударів кулаками, ліктями тощо. Спричинена гр. ОСОБА_5 закрита черепно-мозкова травма не могла утворитися в результаті здавлення обома руками тулубу, однак утворення її при падінні з прискоренням та ударом обличчям об дерев?яну підлогу не виключається. Спричинена гр. ОСОБА_5 закрита тупа травма грудної клітки не могла утворитися при падінні з прискоренням та ударом обличчям об дерев?яну підлогу, а утворення її в результаті здавлення обома руками тулубу є вкрай малоймовірним. Враховуючи відсутність в представлених на експертизу медичних документах записів щодо кольору синців на тілі, достовірно встановити давність спричинення виявлених у гр. ОСОБА_5 не представляється можливим, однак враховуючи дані відеозапису та механізму спричинення тілесних ушкоджень, зазначених в ході проведення слідчого експерименту за участю потерпілого можна стверджувати, що черепно-мозкова травма, як є легким тілесним ушкодженням з короткочасним розладом здоров?я, була спричинена 07-08.03.2026 року, а закрита травма грудної клітки, яка є тілесним ушкодженням середнього ступеню тяжкості, була спричинена 03.03.2026;

протоколом проведення слідчого експерименту від 15.04.2026, згідно якого потерпілий вказав обставини та спосіб нанесення йому обвинуваченим тілесних ушкоджень.

Від допиту свідків обвинувачення прокурор відмовився, оскільки обвинуваченим не оспорюються обставини подій, відображені в обвинувальному акті, учасники кримінального провадження не заперечили, тому така відмова прийнята судом.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена повністю, його злочинні дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставин, згідно статті 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено. Обвинувачений хоч і визнав вину, однак щиро не розкаявся, не попросив вибачення перед потерпілим та не пропонував допомоги при лікуванні.

Обставиною, згідно статті 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Про те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, свідчать покази як обвинуваченого, так і потерпілого, надані в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий. За місцем проживання характеризується позитивно, не працює, але навчається в профтехучилищі, серед сусідів користується повагою, характер спокійний та урівноважений, бере активну участь в проведенні громадських робіт, проживає з матір`ю, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Зі складеної, уповноваженим органом з питань пробації досудової доповіді, відносно обвинуваченого, вбачається, що дослідження інформації, що характеризує особу за місцем його проживання, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення (середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення), а також середній рівень ймовірної небезпеки для суспільства, свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Орган пробації вважає за доцільне у випадку звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням покладання додаткових обов`язків відповідно до ч.3 ст. 76 КК України – не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Формування життєвих навичок».

У судових дебатах прокурор просив суд при призначенні покарання врахувати обставини справи і зібрані стороною обвинувачення дані характеризуючі обвинуваченого, який не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, та пропонував призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст.122 КК України (два роки обмеження волі) та застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням зі встановленням іспитового строку.

При визначенні міри покарання обвинуваченому суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК України бере до уваги:

- класифікацію кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину (ч.1 ст. 122 КК України);

- обставини вчиненого злочину (обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння);

- особу винного - його вік, сімейний стан (проживання з матір`ю), неперебування на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, навчання, позитивна характеристика старости старостинського округу;

- відсутність судимостей.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі характеризуючі дані на особу, урахувавши думку прокурора, обвинуваченого, суд вважає, що є всі підстави призначити обвинуваченому покарання у межах санкції статті закону, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, у виді обмеження волі строком на 2 роки, що є необхідним для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, досудову доповідь, враховуючи, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого (ч. 2 ст. 50 КК України), а також те, що обвинувачений визнав свою вину, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і тому до нього слід застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням зі встановленням іспитового строку та з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 та п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого. Перебування обвинуваченого на волі під наглядом органу пробації під час встановленого судом іспитового строку, на думку суду, не створить значної суспільної небезпеки.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Речові докази вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п.п. 2, 4 ч.3 ст.76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Формування життєвих навичок».

Речовий доказ: флеш-картку марки «AGI» об`ємом 32Gb з відеозаписом – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1