Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №520/3125/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 р. № 520/3125/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), які полягають в утримані (відрахуванні) індексації грошового забезпечення у розмірі 11190,17 грн. із грошового забезпечення та інших виплат виплачених ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі № 380/18480/22;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснити виплату ОСОБА_1 належного грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення у розмірі 11190,17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), які полягають в утримані (відрахуванні) індексації грошового забезпечення у розмірі 11190,17 грн. із грошового забезпечення та інших виплат виплачених ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі № 380/18480/22, є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та порушує права позивача.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (далі - позивач) проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) від 14.05.2022 №761-ОС «Про особовий склад» позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, у зв`язку із звільненням з 15.05.2022.

За період проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), посадовий оклад та оклад за військовим званням та інші похідні види грошового забезпечення нараховані і виплачені мені виходячи із розрахункової величини – прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018.

У свою чергу, із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням упродовж служби позивачу у період січень 2020 року – травень 2022 року здійснювалося нарахування та виплата у відповідному відсотковому відношенні як постійних, так і одноразових видів грошового забезпечення із застосуванням для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Вважаючи дії щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.05.2022 та грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 15.05.2022, позивач звернувся до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 по справі № 380/18480/22 позов ОСОБА_1 задоволений частково, зокрема: визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 14.05.2022 у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ і Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця січень 2008 року та в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ і Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.05.2022 в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ і Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та з урахуванням висновків суду; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку та виплати з 01.02.2020 грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити з 01.02.2020 суми грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду сторони звернулись до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 380/18480/22 апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 залишені без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №380/18480/22 – без змін.

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 по справі № 380/18480/22 набрало законної сили 04.01.2024.

11.04.2024 військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 380/18480/22 виплачена мені заборгованість з індексації грошового забезпечення та зроблений перерахунок грошового забезпечення у розмірі 246434,11 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.04.2024 №2048, розрахунком грошового забезпечення на суму 166561,68 та довідкою щодо належної індексації на суму 82370,85.

23.05.2024 військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 380/18480/22 виплачена позивачу заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 20856,21 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 22.05.2024 №3413 та довідкою щодо належної індексації.

Згідно наданого відповідачем Розрахунку доплат за період з січня 2020 року по травень 2022 року грошового забезпечення, надбавок та доплат нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно та з врахуванням раніше виплачених сум на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 380/18480/22 вбачається, що із нарахованої до виплати суми грошового забезпечення відповідачем безпідставно здійснено відрахування індексації грошового забезпечення у розмірі 11190,17 грн.

Так, відповідно до зазначеного розрахунку позивачу нараховано грошове забезпечення у розмірі 113457,89 грн. + грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік у розмірі 2750,40 грн. + грошова допомога на оздоровлення за 2021 рік у розмірі 4129,20 грн.+ грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік у розмірі 7587,80 грн. + одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 18969,50 грн. + компенсація за невикористані дні відпусток у розмірі 2529,27 грн., + компенсація за невикористані дні додаткової відпустки у розмірі 28327,79 грн. = 177751,68 грн.

Однак, на картковий рахунок позивач отримав, 166561,68 грн.

Як зазначає позивач у позові, з Розрахунку доплати вбачається, що відповідачем здійснено утримання індексації грошового забезпечення у розмірі 11190,17 грн.

Не погодившись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, приписами ст. ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Суд зазначає, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382, ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України), який не передбачає можливості подання окремого позову з метою спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

На підставі вищевикладеного, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 (справа №806/2143/15), від 03 квітня 2019 року (справа №820/4261/18), від 09 липня 2019 року (справа №826/17587/18), від 31 липня 2019 року (справа №803/688/18), від 23 липня 2020 року (справа №661/89/17), від 24 липня 2020 року (справа №501/2172/15-а), Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а.

При цьому, при розгляді позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі №816/2016/17, а також в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №580/3376/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 по справі № 380/18480/22 позов ОСОБА_1 задоволений частково, зокрема: визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 14.05.2022 у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ і Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця січень 2008 року та в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ і Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.05.2022 в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ і Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та з урахуванням висновків суду; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку та виплати з 01.02.2020 грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити з 01.02.2020 суми грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду сторони звернулись до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі № 380/18480/22 апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 залишені без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №380/18480/22 – без змін.

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 по справі № 380/18480/22 набрало законної сили 04.01.2024.

Із предмету позову у даній справі вбачається, що він фактично спрямований на виконання вищезазначеного судового рішення.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 по справі № 380/18480/22.

Отже, у спірних відносинах наявні обставини, з якими ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаних судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Суд зазначає, що відповідна заява повинна бути подана в рамках справи №380/18480/22.

У зв`язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання іншого судового рішення, яке набрало законної сили, в окремому провадженні не розглядаються.

Отже, спір у даній справі виник на стадії виконання судового рішення.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов