Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №520/2165/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року № 520/2165/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21 червня 2019 року по 28 липня 2021 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 індексацію-різниці у фіксованій величині 4 235,15 грн. на місяць за період з 21 червня 2018 року по 28 липня 2021 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Постанови №44;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового ОСОБА_1 за період з 28 липня 2021 року по 29 квітня 2025 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 індексацію-різниці у фіксованій величині 4 235,15 грн. на місяць за період з 28 липня 2021 року по 31 грудня 2022 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Постанови №44;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 індексацію-різниці у фіксованій величині 4 235,15 грн. на місяць за період з 01 січня 2024 року по 29 квітня 2025 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Постанови №44.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21 червня 2019 року по 28 липня 2021 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, Військовою частиною НОМЕР_2 допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового ОСОБА_1 за період з 28 липня 2021 року по 29 квітня 2025 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 залучено по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії в якості відповідача Військову частини НОМЕР_3 .

Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Відзив на позовну заяву від Військової частини НОМЕР_2 до суду не надійшов.

Відзив на позовну заяву від Військової частини НОМЕР_3 до суду не надійшов.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 22.07.2019 №88 позивача зараховано до складу військової частини.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 17.09.2021 №119 позивача виключено зі складу військової частини.

Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 20.09.2021 №158 позивача зараховано до складу військової частини, з 18.09.2021 на всі види забезпечення.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 29.04.2025 №79 позивача виключено зі складу військової частини.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у належному розмірі, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (надалі - Закон №1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до ст. 4 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно із абзацом другим пункту п`ятого Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно із абзацом другим пункту п`ятого Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Верховний Суд в постанові від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21 розглядаючи питання наявності умов у особи на отримання індексації-різниці, виходив з наступного.

Верховний Суд зауважив, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Ураховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №120/6277/22.

Беручи до уваги, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів, зокрема, курсантів ВНЗ та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078, зроблені у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 120/6277/22, дають суду підстави зробити висновок, що у зв`язку з підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то в якому розмірі.

Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягають урахуванню судом під час розгляду даної справи.

У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Для вирішення питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 22.07.2019, розрахованої із застосуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, ураховуючи висновки суду касаційної інстанції у вказаних вище постановах, необхідно встановити наступні обставини: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається, як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Суд зазначає, що відповідно до розрахунково-платіжної відомості за видами оплат з листопада 2016 по липень 2019, грошове забезпечення (стипендія) позивача за лютий 2018 становило 281,00 грн., а за березень 2018 - 904,00 грн., ураховуючи те, що виплата в поточному місяці здійснюється за попередній місяць, що вбачається з примітки на указаній відомості.

При цьому, суд зауважує, що, з урахуванням приписів абз. 5. п. 5 Порядку 1078, зміна тих видів грошового забезпечення, які за своєю природою не є сталою величиною, не впливає на обрахунок розміру індексації грошового забезпечення позивача.

Суд зазначає, що, у відповідності до наданої розрахунково-платіжної відомості за видами оплат з листопада 2016 по липень 2019, надбавка за успішність (395,00 грн) не є щомісячним видом грошового забезпечення, оскільки не виплачувалась позивачу кожного місяця, тому не враховується судом при обрахунку індексації - різниці.

Порівнюючи грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року та березень 2018 року та враховуючи положення речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078, можна дійти до висновку, що грошове забезпечення позивача (з урахуванням усіх постійних видів - доплат, надбавок, винагород, премії, окрім надбавки за успішність, яка не виплачувалась позивачу кожного місяця) у березні 2018 року збільшилось у порівнянні з лютим 2018 року на 228,00 грн. (509,00 грн. - 281,00 грн).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін складала 253,30%.

Абзацом 1 пункту 4 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку №1078 оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 4 пункту 4 Порядку №1078 частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

У відповідності до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: грошовий дохід у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100.

До зарахування у Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба позивач не був військовослужбовцем та почав отримувати грошове забезпечення як курсант, що є меншим за прожитковий мінімум, що відповідає встановленому посадовому окладу для курсантів, визначеному Додатком №8 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294. Сума отриманого грошового забезпечення курсанта за лютий 2018 становила 281,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи лише у межах прожиткового мінімуму, при цьому базою для розрахунку є фактичний дохід, що підлягає індексації, а не прожитковий мінімум, то у випадку, коли грошове забезпечення є меншим за прожитковий мінімум, індексація повинна здійснюватися саме з фактичної суми такого доходу.

У даному випадку грошове забезпечення позивача як курсанта у лютому 2018 становило 281,00 грн., що є меншим за встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб. Відтак, відсутні правові підстави для обчислення індексації виходячи із прожиткового мінімуму, оскільки це суперечило б змісту абзаців 1, 2 та 5 пункту 4 Порядку №1078.

Керуючись наведеними вище положеннями отримуємо суму можливої індексації у березні 2018 року: 281,00 грн. * 253,30%/ 100 = 711,77 грн.

Оскільки у березні 2018 року грошове забезпечення позивача порівняно з лютим 2018 року збільшилося на 228,00 грн., суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання індексації - різниці у фіксованій сумі 483,77 грн. (711,77 - 228,00 грн).

Викладена позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 28 травня 2024 року по справі № 160/14683/23.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проте, відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено виплати позивачу за спірний період індексації-різниці.

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22, в якій зазначив, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд в постанові від 27 червня 2024 року по справі № 580/602/22 зазначив, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Верховний Суд у постанові від 18.12.2025 по справі №380/5270/24 прийшов до висновку, що оскільки дію Закону України Про індексацію грошових доходів населення було зупинено на 2023 рік пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ Про Державний бюджет України на 2023 рік, то факт протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за 2023 рік відсутній.

Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 22.07.2019 №88 позивача зараховано до складу військової частини.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 17.09.2021 №119 позивача виключено зі складу військової частини.

Так, позивач у період з 21.06.2018 року по 21.07.2019 не проходив службу у Військовій частині НОМЕР_3 .

Отже, у період з 21.06.2018 року по 21.07.2019 у відповідачів були відсутні правові підстави для виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення.

Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 20.09.2021 №158 позивача зараховано до складу військової частини, з 18.09.2021 на всі види забезпечення.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 29.04.2025 №79 позивача виключено зі складу військової частини.

Так, позивач у період з 28.07.2021 року до 18.09.2021 не проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

Отже, у період з 28.07.2021 року до 18.09.2021 у Військової частини НОМЕР_2 були відсутні правові підстави для виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення.

Таким чином, Військовою частиною НОМЕР_2 допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового ОСОБА_1 за період з 18.09.2021 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 29.04.2025 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Також, Військова частина НОМЕР_1 посилалась на те, що військова частина НОМЕР_1 здійснює виплату грошових коштів, які нараховуються військовою частиною НОМЕР_3 .

Таким чином, Військовою частиною НОМЕР_3 допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.07.2019 по 17.09.2021 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

З огляду на викладене, виплата спірної індексації-різниці грошового забезпечення має бути здійснена Військовою частиною НОМЕР_1 .

Також, суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 09.04.2026 по справі №520/11973/24, в якому зазначено, що обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд апеляційної інстанції діяв в межах заявлених ним позовних вимог, застосував спосіб захисту, обраний позивачем, який відповідає предмету спору та характеру спірних правовідносин. Вказано, що предметом розгляду у цій справі було встановлення передусім наявності у позивача права на нарахування та виплату індексації-різниці відповідно до абзаців 4- 6 пункту 5 Порядку № 1078. Зазначено, що для вирішення указаного питання апеляційний суд відповідно до зазначених норм Порядку №1078 здійснив необхідні розрахунки, зокрема перевірив, чи перевищував розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року суму можливої індексації, що склалася у цьому місяці, та виклав відповідні висновки у мотивувальній частині судового рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю у фіксованій величині 483,77 грн. на місяць за період з 22.07.2019 року по 17.09.2021 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю у фіксованій величині 483,77 грн. на місяць за період з 18.09.2021 по 31.12.2022 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю у фіксованій величині 483,77 грн. на місяць за період з 01.01.2024 по 29.04.2025 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити спірну індексацію - різницю за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що позивачу взагалі не було здійснено виплати спірної індексації-різниці грошового забезпечення.

Так, рішенням у даній справі зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю у фіксованій величині 483,77 грн. на місяць за період з 22.07.2019 року по 17.09.2021 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю у фіксованій величині 483,77 грн. на місяць за період з 18.09.2021 по 31.12.2022 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю у фіксованій величині 483,77 грн. на місяць за період з 01.01.2024 по 29.04.2025 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Тобто, права позивача було відновлено належним чином.

Наразі, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем під час виплати позивачу спірної індексації-різниці грошового забезпечення буде використано не відповідний код економічної класифікації видатків бюджету.

Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у вищевказаній частині.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо не нарахування в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.07.2019 по 17.09.2021 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю у фіксованій величині 483,77 грн. на місяць за період з 22.07.2019 року по 17.09.2021 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового ОСОБА_1 за період з 18.09.2021 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 29.04.2025 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю у фіксованій величині 483,77 грн. на місяць за період з 18.09.2021 по 31.12.2022 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю у фіксованій величині 483,77 грн. на місяць за період з 01.01.2024 по 29.04.2025 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.