Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №460/9541/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2026 року м. Рівне№460/9541/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

03.06.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.02.2026 №956120179194 «Про відмову у перерахунку пенсії», яким відмовлено у перерахунку пенсії щодо зміни виду розрахунку, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,19958 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати та виплатити пенсію за віком з 16.02.2026, обчисливши її виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,19958.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, з 15.08.2000 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 01.01.2004 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Загальний страховий стаж позивача зарахований станом на дату подання позову склав понад 58 роки. Повідомила, що в ході перевірки правомірності нарахування пенсії представником позивача зі змісту листа відповідача-2 від 28.01.2026 №1700-0202-8/7320 та рішень про перерахунок пенсії встановлено, що відповідач-2 (на обліку в якому перебуває позивач): з 01.01.2004 перерахував пенсію ОСОБА_1 на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988, коефіцієнт якої становив 1,19958; з 01.04.2006 перерахував пенсію виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988 та з 01.07.2000 по 28.02.2006. Коефіцієнт зазначеної заробітної плати становив 0,97952; з 01.08.2025 здійснює нарахування та виплату пенсії виходячи із заробітної плати за період страхового стажу з 01.03.1984 по 28.02.1989 та з 01.07.2000 по 31.12.2008. Коефіцієнт заробітної плати складає 0,85409. Бажаючи відновити своє право на обчислення пенсії виходячи із заробітної плати за період з 01.01.1984 по 31.12.1988, коефіцієнт якої становив 1,19958 (з врахуванням висновків Верховного Суду), позивач через веб-портал ПФУ 16.02.2026 подала Пенсійного органу заяву про перерахунок пенсії із довідками про заробітну плату за період з 01.01.1984 по 31.12.1988, які наявні в матеріалах справи, та з врахуванням яких пенсійна виплата їй вже обчислювалась. За принципом екстериторіальності (визначення органу, що розглядає документи автоматизованим способом) подані позивачем документи для вирішення питання про призначення пенсії надійшли до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Водночас відповідач 24.02.2026 прийняв рішення №956120179194, яким відмовив у перерахунку пенсії з тих підстав, що зазначений перерахунок неможливо відпрацювати за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та рекомендовано переглянути заяву від 16.02.2026 на територіальному рівні. Водночас, на адвокатський запит представника позивача від 09.04.2026 щодо результату розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії щодо зміни виду розрахунку від 16.02.2026, з врахуванням викладених у рішенні ГУ ПФУ в Харківській області від 24.02.2026 №956120179194 рекомендацій про необхідність розгляду заяв на територіальному рівні, відповідач-2 листом від 15.04.2026 №1700-0202-8/31137 повідомив, що підстав для перегляду Управлінням заяви ОСОБА_1 від 16.02.2026 немає, оскільки, відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.02.2026 №956120179194, всі документи, надані заявницею, враховано для обчислення пенсії. Крім того, відповідач-2 у вказаному вище листі зазначив, що перерахунки пенсії з додаванням страхового стажу та з більшого заробітку у 2006 році та у 2009 році проведено згідно з чинним пенсійним законодавством на найбільш вигідних умовах, враховуючи норми статті 40 Закону (в редакції, чинній на дату проведення перерахунку). Вважає таке рішення відповідача протиправним, таким що порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення, а тому просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 04.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №460/9541/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 заперечив повністю. Зазначив, що перерахунки пенсії з додаванням страхового стажу та з більшого заробітку у 2006 році та у 2009 році проведено згідно з чинним пенсійним законодавством на найбільш вигідних умовах, враховуючи норми статті 40 Закону (в редакції, чинній на дату проведення перерахунку). В задоволенні позовної заяви просив відмовити повністю.

Відповідач-1 відзиву на позовну заяву не подав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.08.2000 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 01.01.2004 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Загальний страховий стаж позивача зарахований станом на дату подання позову склав понад 58 роки.

Зі змісту листів відповідача-2 від 28.01.2026 №1700-0202-8/7320 та рішень про перерахунок пенсії встановлено, що відповідач-2 (на обліку в якому перебуває позивач):

з 01.01.2004 перерахував пенсію ОСОБА_1 на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988, коефіцієнт якої становив 1,19958;

з 01.04.2006 перерахував пенсію виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988 та з 01.07.2000 по 28.02.2006. Коефіцієнт зазначеної заробітної плати становив 0,97952;

з 01.08.2025 здійснює нарахування та виплату пенсії виходячи із заробітної плати за період страхового стажу з 01.03.1984 по 28.02.1989 та з 01.07.2000 по 31.12.2008. Коефіцієнт заробітної плати складає 0,85409.

16.02.2026 позивач через веб-портал ПФУ подала Пенсійного органу заяву про перерахунок пенсії із довідками про заробітну плату за період з 01.01.1984 по 31.12.1988, які наявні в матеріалах справи, та з врахуванням яких пенсійна виплата їй вже обчислювалась.

За принципом екстериторіальності (визначення органу, що розглядає документи автоматизованим способом) подані позивачем документи для вирішення питання про призначення пенсії надійшли до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

24.02.2026 відповідач-1 прийняв рішення №956120179194, яким відмовив у перерахунку пенсії з тих підстав, що зазначений перерахунок неможливо відпрацювати за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та рекомендовано переглянути заяву від 16.02.2026 на територіальному рівні.

На адвокатський запит представника позивача від 09.04.2026 №724/04/2026 щодо результату розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії щодо зміни виду розрахунку від 16.02.2026, з врахуванням викладених у рішенні ГУ ПФУ в Харківській області від 24.02.2026 №956120179194 рекомендацій про необхідність розгляду заяв на територіальному рівні, відповідач-2 листом від 15.04.2026 №1700-0202-8/31137 повідомив, що підстав для перегляду Управлінням заяви ОСОБА_1 від 16.02.2026 немає, оскільки відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.02.2026 №956120179194 всі документи, надані заявницею, враховано для обчислення пенсії. Зазначив, що перерахунки пенсії з додаванням страхового стажу та з більшого заробітку у 2006 та 2009 роках проведено згідно з чинним пенсійним законодавством на найбільш вигідних умовах, враховуючи норми статті 40 Закону (в редакції, чинній на дату проведення перерахунку).

Позивач, вважаючи протиправним рішення про відмову в перерахунку пенсії, звернулася до суду з даним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З 01.01.2004 принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Таким чином, розмір пенсії за віком обчислюється, зокрема, й із заробітної плати (доходу) особи.

Згідно ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV (чинного з 01.01.2004) заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Статтею 43 Закону №1058-IV (в редакції, станом на 01.01.2004) перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Не є спірним у даній справі той факт, що пенсія за віком позивачу призначена до 01.01.2004, тобто до набрання чинності Законом №1058-IV, що давало їй право на обчислення її розміру на підставі документів про стаж та заробітну плату, та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі.

Виходячи із матеріалів справи судом вже встановлено, що пенсія позивачу перерахована з 01.01.2004 на підставі документів про стаж та довідки про заробітну плату за період з 01.01.1984 по 31.12.1988 із визначенням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,19958.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Таким чином суд дійшов висновку, що у випадку, якщо пенсіонер після призначення або ж перерахунку пенсії продовжила працювати, вона має право на обчислення такої пенсії з врахуванням заробітної плати, яка вже раніше була їй врахована, що у випадку із позивачем складає період з 01.01.1984 по 31.12.1988, індивідуальний коефіцієнт 1,19958.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Відповідно до листа відповідача-2 №1700-0202-8/7320 від 28.01.2026 судом встановлено, що пенсія за віком позивачу перерахована з 01.01.2004 року із розрахунку страхового стажу 33 роки 1 місяць 20 днів та індивідуального коефіцієнту 1,19958, з 01.04.2006 із розрахунку страхового стажу 35 років 3 місяці та індивідуального коефіцієнту 0,97952, а також з 01.08.2025 із розрахунку страхового стажу 58 років 1 місяць 27 днів та індивідуального коефіцієнту 0,85409.

Позивач стверджує, що вона має право не лише на врахування до страхового стажу періодів роботи, а й виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988, оскільки саме цей період є найбільш вигідним для обрахунку пенсії у такому разі застосовується показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,19958.

Водночас, відповідач стверджує, що основним критерієм перерахунку пенсії є збільшення його розміру, доводячи суду, що зміна коефіцієнту заробітної плати в бік його зменшення водночас із підняттям загального розміру пенсії без повідомлення особи про це відповідає вимогам Закону №1058-IV.

Оцінюючи такі твердження, суд враховує, зокрема й правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №160/1052/19, відповідно до змісту якої чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відповідач повинен був брати до уваги заробітну плату (коефіцієнт), з якої була призначена пенсія.

У постанові від 18.03.2025 у справі №160/16191/24 Верховний Суд вказав, що законодавець надав право пенсіонеру при здійсненні перерахунку пенсії самостійно обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-ІV, з урахуванням заробітної плати (коефіцієнту), з якої була призначена пенсія.

Таким чином, суд дійшов висновку, що виключно позивач наділений безумовним правом врахування конкретного періоду заробітної плати при перерахунку пенсії, з якої її розмір обчислювався, або ж врахування нового періоду заробітної плати у випадку збільшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати.

У межах даної адміністративної справи суд звертає увагу, що з 01.01.2004 пенсійна виплата позивачу обчислювалась виходячи із заробітної плати за період з 01.01.1984 по 31.12.1988 при показнику індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,19958, а з 01.04.2006 Пенсійним органом зменшено такий індивідуальний показник коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи до 0,97952 з підстав зарахування додаткового періоду заробітної плати 01.01.1984 по 31.12.1988 та з 01.07.2000 по 28.02.2006, а з 01.08.2025 здійснює нарахування та виплату пенсії виходячи із заробітної плати за період страхового стажу з 01.03.1984 по 28.02.1989 та з 01.07.2000 по 31.12.2008. Коефіцієнт заробітної плати складає 0,85409.

Водночас судом встановлено, що виходячи із індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) залежить розмір пенсії, проведений з 01.08.2025 перерахунок пенсії фактично призвів не лише до зниження цього коефіцієнту заробітку, але й перерахунку пенсії для її виплати в зменшеному розмірі, ніж врахування коефіцієнта 1,19958.

Матеріалами справи підтверджується, що до заяви про перерахунок пенсії, позивачем долучалося пояснення до заяви щодо зміну розрахунку заробітної плати, з якої обчислюється пенсія; довідки про заробітну плату за період з 01.01.1984 по 31.12.1988; рішення про перерахунок пенсії з 01.01.2004 із розрахунком коефіцієнту заробітної плати, який склав 1,19958; копія листа відповідача-2 від 28.01.2026 №1700-0202-8/7320, в якому було вказано, що для розрахунку пенсії з 01.01.2004 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав 1,19958.

Не є спірним у даній справі той факт, що вказана довідка про заробітну плату враховувалась Пенсійним органом для обчислення пенсії позивача за період з 01.01.1984 по 31.12.1988.

Так, згідно з п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, ще засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Частиною 3 ст. 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачу пенсія призначена ще в 2000 році, довідка про заробітну плату міститься в матеріалах пенсійної справи та долучена до заяви про перерахунок пенсії, за результатом розгляду якої прийнято оскаржене рішення.

На підставі п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з нормами п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Судом ж встановлено, що відповідач-1 обмежився відмовою, яка мотивована виключно технічною неможливістю відпрацювати перерахунок за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів, без розгляду заяви по суті та без аналізу права позивача на застосування більш вигідного коефіцієнта заробітної плати. Зазначене є проявом надмірного формалізму, оскільки відповідач-1 не перевірив і не спростував права позивача на перерахунок пенсії виходячи із коефіцієнта заробітної плати 1,19958, встановленого з 01.01.2004.

Отже, за встановлених обставин суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача-1 від 24.02.2026 №956120179194 про відмову у перерахунку пенсії позивача виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988 та коефіцієнта заробітної плати 1,19958. При цьому суд враховує, що заява позивача від 16.02.2026 надійшла саме до відповідача-1 у відповідності до принципу екстериторіальності, тобто автоматизованого визначення органу, що розглядає документи, поданих через веб-портал ПФУ. Отже, саме відповідач-1 є суб`єктом, уповноваженим та зобов`язаним розглянути заяву позивача по суті та прийняти рішення відповідно до вимог законодавства. Покладення обов`язку проведення перерахунку пенсії на відповідача-2 (Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області) правових підстав не має, оскільки заява позивача до відповідача-2 за принципом екстериторіальності не надходила, а листом від 15.04.2026 №1700-0202-8/31137 відповідач-2 лише повідомив позивача про відсутність підстав для самостійного перегляду прийнятого відповідачем-1 рішення. Відтак позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача-2 до перерахунку та виплати пенсії задоволенню не підлягають.

З метою відновлення порушених прав та інтересів позивача слід зобов`язати відповідача-1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 16.02.2026, обчисливши її виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,19958.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень не виконав свого процесуального обов`язку щодо доказування правомірності допущеної ним бездіяльності у спірних правовідносинах: будь-яких доказів на підтвердження протилежних, аніж встановлено судом фактів при розгляді цієї справи, не подав, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.02.2026 №956120179194 «Про відмову у перерахунку пенсії», яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії щодо зміни виду розрахунку, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,19958.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 16.02.2026, обчисливши її виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,19958. У задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 17 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3, під.2,м. Харків,Харківська обл.,61022, ЄДРПОУ/РНОКПП 14099344) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Н.В. Друзенко