Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №460/10493/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2026 року м. Рівне№460/10493/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – Відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - Відповідач 2), в якому Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 26.02.2026 року №172550010844 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 02.01.2007 по 15.12.2009, з 09.04.2010 по 08.12.2010, з 21.04.2011 по 13.12.2011, з 28.03.2012 по 31.03.2012, 3 02.04.2012 по 28.02.2013, з 02.01.2014 по 31.12.2014 3 02.01.2015 по 30.04.2015; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.02.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, відповідно до п. 3 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" .

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що працював трактористом-машиністом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду, що підтверджується записами трудової книжки, наказами про прийняття на роботу та звільнення, а також довідками підприємств. Водночас Відповідачем 2 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав незарахування до пільгового стажу періодів роботи трактористом-машиністом. Позивач не погоджується з такими діями відповідачів та вважає їх протиправними. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стислий виклад заперечень Відповідача 2.

Відповідач 2 — Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. В обґрунтування заперечень зазначає, що вік Позивача становить 56 років 8 місяців, страховий стаж — 35 років 8 місяців 18 днів, пільговий стаж — 14 років 9 місяців 4 дні. На думку Відповідача 2, у Позивача відсутній необхідний пільговий стаж, передбачений пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.02.2026 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заява Позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 26.02.2026 №172550010844 Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що на дату звернення вік Позивача становив 56 років 8 місяців 9 днів, страховий стаж — 37 років 8 місяців 21 день, пільговий стаж — 0 років 0 місяців 0 днів.

Підставою для відмови у призначенні пенсії зазначено відсутність необхідного пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу Позивача періоди роботи з 02.01.2007 по 15.12.2009, з 09.04.2010 по 08.12.2010 згідно з довідкою №44 від 13.08.2025 та періоди з 21.04.2011 по 13.12.2011, з 28.03.2012 по 31.03.2012 згідно з довідкою №46 від 13.08.2025, виданими ТзОВ «Райз-Захід», оскільки зазначена в них посада «тракторист» не відповідає посаді «тракторист-машиніст». Також не зараховано період роботи з 02.04.2012 по 28.02.2013 згідно з довідкою №96 від 30.09.2025, виданою ТОВ «Аграрна перспектива», період роботи з 02.01.2014 по 31.12.2014 згідно з довідкою №34 від 15.09.2025, виданою ПАФ «Долинська», та період роботи з 02.01.2015 по 30.04.2015 згідно з довідкою №60 від 15.09.2015, виданою ТОВ «Агрофірма «Надія», оскільки довідки не відповідають вимогам додатку 5 до Порядку №637, а саме відсутні підписи бухгалтера та начальника відділу кадрів.

Не погодившись з такими діями Відповідачів, Позивач звернувся до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначають положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж — це період, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічна норма передбачена пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

За змістом пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці щодо трактористів-машиністів підприємств сільського господарства, в тому числі колгоспів, зазначаються відомості про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Таким чином, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV необхідним є встановлення сукупності таких умов: досягнення особою відповідного віку, наявність необхідного страхового стажу, а також підтвердження спеціального стажу роботи трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції.

Суд зазначає, що основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

При цьому уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників подаються для підтвердження спеціального трудового стажу у випадку, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах, зокрема відомості про характер виконуваної роботи та умови праці.

Крім того, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, оскільки неналежний порядок організації ведення документообігу на підприємстві, не може бути правомірною підставою для позбавлення Позивача його конституційного права на соціальний захист в питанні зарахування страхового стажу. Що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.

Правова позиція щодо неприпустимості покладення на працівника негативних наслідків недоліків оформлення документів роботодавцем неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.

У спірному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 26.02.2026 №172550010844 зазначено, що однією з підстав для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стало незарахування до пільгового стажу окремих періодів роботи Позивача на посаді тракториста, оскільки, на думку Пенсійного органу, така посада не відповідає посаді тракториста-машиніста, передбаченій пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача, з огляду на наступне.

Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1), визначено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Також, в силу положень частини 3 статті 44 Закону №1058-IV саме органи, що призначають пенсії, мають право в разі сумніву вимагати документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Проте матеріали справи не містять доказів того, що Відповідачем 2 вчинялися дії, спрямовані на проведення перевірки відомостей щодо спірних періодів роботи Позивача трактористом/трактористом-машиністом, які викликали сумнів під час розгляду поданих до заяви про призначення пенсії документів.

Більше того, до заяви про призначення пенсії позивачем було надано уточнюючу довідку, яка підтверджує пільговий характер виконуваної ним роботи.

Також варто зауважити, що згідно Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Отже, професія «тракторист» охоплюється поняттям професії «тракториста-машиніста», зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.

Разом з тим із матеріалів справи вбачається, що Позивачем подано не лише уточнюючі довідки, а й інші документи, які містять відомості про спірні періоди роботи, зокрема трудову книжку, накази про прийняття на роботу та звільнення, довідки підприємств щодо роботи трактористом-машиністом і зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції.

Зокрема, довідкою ТОВ СП «Наша Україна» підтверджено, що ОСОБА_1 працював трактористом та безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду.

Також матеріали справи містять накази ТОВ СП «Наша Україна» про прийняття Позивача на роботу та звільнення з роботи у 2007, 2009 та 2010 роках.

Довідками ТОВ «Райз-Захід» підтверджено роботу Позивача трактористом у 2011– 2012 роках та зазначено, що він був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду.

Крім того, довідкою ТОВ «Аграрна перспектива» підтверджено роботу Позивача трактористом-машиністом та його безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у 2012– 2013 роках.

Суд звертає увагу, що відсутність у довідках підпису головного бухгалтера або начальника відділу кадрів за умови, що відповідні посади відсутні у штатному розписі підприємства, сама по собі не може бути безумовною підставою для неврахування таких довідок та інших поданих документів.

Отже, трудова книжка Позивача підтверджує факт перебування Позивача у трудових відносинах у відповідні періоди, тоді як спеціальний характер роботи, необхідний для зарахування таких періодів до пільгового стажу за пунктом 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, підтверджується уточнюючими довідками підприємств та наказами, наявними у матеріалах справи

З огляду на викладене, періоди роботи Позивача з 02.01.2007 по 15.12.2009, з 09.04.2010 по 08.12.2010, з 21.04.2011 по 13.12.2011, з 28.03.2012 по 31.03.2012, 3 02.04.2012 по 28.02.2013, з 02.01.2014 по 31.12.2014 3 02.01.2015 по 30.04.2015 підлягають зарахуванню до його пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком відповідно до відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 26.02.2026 №172550010844 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п.4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п.4.3).

Заяву про призначення пенсії Позивач подав за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управліннями Пенсійного фонду України у Тернопільській області, який прийняв спірне рішення про відмову в призначенні пенсії.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що останнім розглянув заяву позивача про призначення пенсії, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області.

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 02.01.2007 по 15.12.2009, з 09.04.2010 по 08.12.2010, з 21.04.2011 по 13.12.2011, з 28.03.2012 по 31.03.2012, 3 02.04.2012 по 28.02.2013, з 02.01.2014 по 31.12.2014 3 02.01.2015 по 30.04.2015 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.02.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 665 грн 60 коп, сплачена відповідно до квитанції від 15.06.2026, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, який прийняв спірне рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 26.02.2026 року №172550010844 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». з 02.01.2007 по 15.12.2009, з 09.04.2010 по 08.12.2010, з 21.04.2011 по 13.12.2011, з 28.03.2012 по 31.03.2012, 3 02.04.2012 по 28.02.2013, з 02.01.2014 по 31.12.2014 3 02.01.2015 по 30.04.2015 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.02.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області суму судового збору у розмірі 665 грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, буд. 3,м. Тернопіль,Тернопільська обл.,46001, ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769)

Суддя К.М. Недашківська