Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №295/3564/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3564/26

Категорія 387

1-кп/295/687/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

номер кримінального провадження 62024170030005089, внесеного 12.12.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, з фаховою передвищою освітою, неодружений, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого на підставі ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , після нез`явлення до військової частини 09.12.2023 р. для проходження військової служби, у невстановленому досудовим розслідуванням місці , маючи умисел на заволодіння грошовими коштами, які призначені для нарахування та виплати грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 , яку він самовільно залишив, усвідомлюючи, що фактично не виконує обов`язки військової служби, не проходить військову-лікарську комісію, перебуває поза межами військової частини без поважних причин та немає законних підстав для отримання грошового забезпечення, достовірно знаючи, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення за чужий рахунок, умисно не повідомив командування військової частини НОМЕР_1 про своє фактичне місцезнаходження та відсутність на службі. Розуміючи, що за відсутності відповідної інформації та документів фінансово-економічна служба військової частини продовжуватиме нарахування грошового забезпечення, ОСОБА_3 умисно приховав факт своєї самовільної відсутності та незаконного перебування поза службою, чим ввів в оману службових осіб військової частини НОМЕР_1 щодо підстав для здійснення йому виплат. Внаслідок таких дій у період часу з 09.12.2023 р. по 13.04.2024 р. обвинуваченому ОСОБА_3 безпідставно нараховано та виплачено грошове забезпечення у розмірі 24283,62 грн,ищо було перераховане на його банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 з номером рахунку НОМЕР_3 , та якими останній незаконно заволодів та розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність ч. 1 ст. 190 України – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України визнав повністю, зазначив, що час та місце скоєння ним, інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує.

Оскільки викладені обставини обвинувачений не оспорював, повністю їх визнав, з урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора, які вважали недоцільним досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому суд в судовому засіданні переконався, що учасники кримінального провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, роз`яснивши, що в подальшому вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності позиції учасників кримінального провадження проводити судовий розгляд в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховує, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком; особу винного, який є не судимим на підставі ст. 89 КК України, є віськовослужбовцем,; за місцем служби характеризується задовільно; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин які б обтяжували покарання. З огляду на зазначене суд дійшов переконання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції відповідної частини статті закону України про кримінальну відповідальність у виді штрафу, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання новим злочинам, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Цивільний позов прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 в інтересах військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 24283, 62 грн. підлягає задоволенню, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 його визнав у повному обсязі.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, а саме DVD-R диск, на якому зафіксовано допит свідка ОСОБА_5 ; DVD-R диск, на якому зафіксовано допит свідка ОСОБА_6 , DVD-R диск, на якому зафіксовано допит свідка ОСОБА_7 , DVD-R диск, на якому міститься інформація щодо руху коштів по картковому рахунку на ім`я ОСОБА_3 слід зберігати в матеріалах кримінального провадження №62024170030005089 від 12.12.2024 р.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні .

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

На підставі викладеного, ч. 1 ст. 190 КК України, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Цивільний позов прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 в інтересах військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду, завдану вчинення кримінального правопорушення у розмірі 24283 (двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят три) гривні 62 копійки.

Речові докази: DVD-R диск, на якому зафіксовано допит свідка ОСОБА_5 ; DVD-R диск, на якому зафіксовано допит свідка ОСОБА_6 , DVD-R диск, на якому зафіксовано допит свідка ОСОБА_7 , DVD-R диск, на якому міститься інформація щодо руху коштів по картковому рахунку на ім`я ОСОБА_3 – зберігати в матеріалах кримінального провадження №62024170030005089 від 12.12.2024 р.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1