Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №204/12572/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/12572/25

Провадження № 2/204/1225/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

14 липня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді - Чапали Г.В.,

за участю секретаря судового засідання - Азаряна Б.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Павловського Є.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та коштів (аліментів) на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

До Чечелівського районного суду міста Дніпра звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що їх спільна з відповідачем дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із нею, перебуває на повному її утриманні, відповідно просила стягнути на свою користь з ОСОБА_2 кошти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу відповідача щомісячно з дати пред`явлення позову і до моменту досягнення дитиною повноліття. Зазначила, що відповідач з 26.02.2025 перебуває у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою ( ОСОБА_4 ), є працездатним, отримує дохід, має нерухоме майно та транспортний засіб, отже розмір заявлених вимог не є надмірним.

Ухвалою від 03 грудня 2025 року відкрито провадження, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28 лютого 2026 року позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, згідно якої, окрім первісно заявлених позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання спільної малолітньої дитини, позивач заявила також вимогу щодо стягнення з відповідача на свою користь аліментів на її утримання як матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку у твердій грошовій сумі в розмірі 15 000,00 грн. щомісячно з подальшою індексацією відповідно до законодавства України, починаючи з дня подання цієї заяви і до досягнення дитиною трирічного віку. В обґрунтування зазначеної вимоги послалась на об`єктивні обставини свого матеріального становища. Зокрема зазначила, що хоча шлюб між нею та відповідачем ніколи не реєструвався, однак відповідач є батьком спільної дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження. На даний час позивач перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, фактично здійснює щоденний догляд за малолітньою дитиною, що істотно обмежує її здатність отримувати самостійний дохід та забезпечувати власне утримання. Частково її матеріальне становище ускладнене наявними (взятими на себе у період відносин із позивачем) кредитними зобов`язаннями, що перебувають у стані прострочення. Крім того, позивач проживає разом зі своєю матір`ю - ОСОБА_5 , 1953 року народження, яка є пенсіонеркою сімдесяти трьох років і потребує часткового догляду. Заявлені витрати на щомісячне забезпечення є необхідними та об`єктивними, відповідають середньому рівню цін у місті Дніпро та включають базові потреби, необхідні для забезпечення належного рівня життя матері, яка фактично самостійно здійснює догляд за дитиною. Окремо відзначила, що визначення аліментів у твердій грошовій сумі обумовлено тим, що офіційний розмір доходів відповідача є змінним та може не відображати його реальний матеріальний стан.

Ухвалою суду від 04 березня 2026 року вказану заяву прийнято судом та визначено проводити подальший розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.

29 січня 2026 року позивачем подано відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позову щодо стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частки доходів, натомість не заперечив щодо призначення аліментів у твердій грошовій сумі у мінімальному гарантованому законом розмірі, а саме 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В обґрунтування позиції зазначив, що він не працює та не має постійного доходу, має трьох дітей у шлюбі з іншою жінкою, яка на даний час перебуває у декретній відпустці. На підтвердження надав копію довідки щодо статусу батька багатодітної сім`ї, довідки щодо неперебування на обліку в Державній службі зайнятості та неотримання допомоги по безробіттю, довідки відносно дружини - ОСОБА_4 , працюючої на посаді головного державного інспектора відділу митно-тарифного регулювання управління контролю та адміністрування митних платежів Південно-Східної митниці, щодо її перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Окремо звернув увагу, на відсутність у нього у власності жодного нерухомого майна чи транспортних засобів, що також вказує на його обмежений майновий стан.

Того ж дня позивачем подано відповідь на відзив, у якому вона заперечила правдивість тверджень відповідача щодо недостатності його рівня доходів, зокрема зазначила про наявність у його власності станом на кінець 2025 року квартири у м. Дніпрі та придбання у жовтні 2025 року автомобіля Honda Accord 2021 р. вип., який він згодом відчужив, на підтвердження чого додала скріншоти листування з відповідачем, у яких обговорюються обставини відчуження квартири та автомобіля Honda Accord днз НОМЕР_1 , набуття у власність іншого автомобіля марки Honda, днз НОМЕР_2 .

20 лютого 2026 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у яких він повторно заперечив наявність у його власності нерухомого майна або транспортних засобів, посилаючись на відсутність доказів зворотного. Окремо пояснив відсутність офіційних доходів тим, що до виходу дружини ( ОСОБА_4 ) у декретну відпустку з 26.09.2025 він здійснював фактичний щоденний догляд за малолітніми дітьми у сім`ї, що унеможливлювало його повноцінне працевлаштування. Зазначив, що на даний час він влаштувався на роботу з очікуваним нестабільним рівнем доходу до 8 000,00 грн. на місяць.

04 березня 2026 року відповідачем окремо подано заперечення на заяву про зміну предмету позову в частині вимоги щодо стягнення аліментів на утримання матері дитини, посилаючись на її правову та фактичну необґрунтованість. Зазначив що позивачка у 2025 році офіційно працювала в державному органі і на даний час також є матеріально незалежною, приймає участь у комерційній діяльності магазину в Instagram, у той час як відповідач не має матеріальної можливості сплачувати такі аліменти.

Того ж дня позивач подала відповідь на заперечення, у якій зазначила, що доводи про наявність у неї потенційного доходу є припущенням відповідача, адже публікації в Instagram були здійснені з метою особистої самореалізації та спроби розвитку особистого блогу, без укладання будь-яких договорів, без отримання винагороди чи іншого доходу. Сам по собі факт ведення сторінки в соціальній мережі не є доказом здійснення підприємницької або іншої оплачуваної діяльності. Окремо звернула увагу, що факт перебування дружини відповідача ( ОСОБА_4 ) у декретній відпустці саме з 26.09.2025 не є достовірно встановленим, адже зазначення вказаної дати у довідці обумовлено виключно реорганізацією Дніпровської митниці у Південно-Східну митницю у вказаний період часу. На підтвердження власних доводів позивач надала копію наказу про надання їй відпустки для догляду за дитиною до досягнення позивачкою 3-річного віку з 22.08.2025 по 17.10.2027 та відомості з реєстру застрахованих осіб щодо отриманих нею доходів та сплачених внесків.

Згодом позивач просила долучити до матеріалів справи відповідь Південно-Східної митниці щодо кількості фактично відпрацьованих дружиною відповідача - ОСОБА_4 у 2025 році днів, з якої вбачається, що у 2025 році ОСОБА_4 мала сумарно один робочий день. Позивач зазначила, що вказана інформація спростовує доводи відповідача про те, що ніби він був змушений до 26.09.2025 здійснювати фактичний щоденний догляд за малолітніми дітьми у сім`ї, адже з цих документів слідує, що його дружина - ОСОБА_4 і у період до 26.09.2025 фактично також не працювала.

На підтвердження вказаних доводів 04 травня 2026 року позивачем також подано клопотання про долучення до матеріалів справи копій наказів про відпустки дружини відповідача - ОСОБА_4 , зокрема наказу Дніпровської митниці від 16.11.2021 №333 кв про надання ОСОБА_4 відпустки з 17.11.2021 по 29.08.2024, відпусток з 13.12.2024 по 17.04.2025 (наказ від 13.12.2024 №949-кв), з 18.04.2025 по 20.05.2025 (наказ від 10.04.2025 №178-кв) та інших, які стосуються зазначеного періоду часу.

27 травня 2026 року відповідачем подано клопотання про встановлення актуальних анкетних даних позивача та перевірку її особи, в обґрунтування якого ОСОБА_2 зазначив, що у межах інших судових проваджень, в яких він бере участь, позивачем подавалась довідка з Реєстру територіальної громади від 26.03.2026 року. У зазначеній довідці заявником визначено « ОСОБА_6 », однак у відомостях про особу зазначено ОСОБА_7 , при цьому РНОКПП є однаковим. Таким чином, у різних офіційних документах, державних реєстрах та судових провадженнях одна й та сама особа використовує різні анкетні дані. Окремо відповідачем встановлено, що паспортний документ (ID-картка), копія якого подана позивачем до матеріалів справи, згідно з відкритими відомостями офіційного сайту Державної міграційної служби України значиться як недійсний. Такі дії на думку відповідача створюють перешкоди для належної ідентифікації учасника процесу, ускладнюють здійснення правосуддя, можуть впливати на законність та виконання майбутнього судового рішення, а також мають ознаки недобросовісного користування процесуальними правами. Враховуючи зазначене просив суд витребувати у відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану інформацію щодо всіх зареєстрованих змін імені позивача, а також щодо її актуальних анкетних даних. Витребувати у Державної міграційної служби України інформацію щодо дійсності паспортного документа, копія якого подана позивачем до матеріалів справи, а також щодо актуального документа, який посвідчує особу позивача. Встановити актуальні анкетні дані позивача на підставі офіційних відомостей державних реєстрів.

У відповідь на зазначене клопотання щодо «належної ідентифікації позивача», 11 червня 2026 року ОСОБА_8 на адресу суду подано клопотання, у якому зазначено, що 20 червня 2025 року у встановленому законом порядку нею було змінено прізвище з ОСОБА_8 на ОСОБА_8 , проте через обставини військового стану вона не здійснила негайний обмін паспорта громадянина України, продовжуючи користування паспортом на попереднє прізвище. 14 травня 2026 року нею було подано паспорт з метою обміну у зв`язку зі зміною прізвища, який відповідно вилучено працівниками ДМС, а новий паспорт на прізвище ОСОБА_8 вже надійшов до територіального підрозділу ДМС для видачі, проте позивач отримала травму - перелом кістки правої стопи, у зв`язку із чим позбавлена можливості особисто прибути до підрозділу ДМС. На підтвердження вказаних обставин надала копії медичної документації.

11 червня 2026 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи розміщених у відкритому доступі на сайтах пошуку роботи вакансій ТОВ «АМФ Україна» із зазначенням заробітної плати на рівні 20 000,00-35 000,00 грн. та вище за окремими виробничими посадами. Відповідно просила суд врахувати, що надана відповідачем довідка ТОВ «АМФ Україна» про його доходи у розмірі 8 000,00 грн. на місяць викликає обґрунтовані сумніви та потребує критичної оцінки у сукупності з іншими доказами, зокрема актом обстеження житлово-побутових умов від 09.12.2026 та інформацією про рівень оплати праці на вказаному підприємстві, розміщеною у відкритих джерелах.

19 червня 2026 року відповідачем ОСОБА_2 було заявлено клопотання:

1) зобов`язати позивачку надати суду докази, що підтверджують факт проживання спільної дитини ОСОБА_3 з позивачкою, а також докази здійснення нею щоденного догляду та матеріального забезпечення дитини, докази фактичних умов проживання дитини та осіб, які здійснюють догляд за нею;

2) з метою визначення реального майнового й фінансового стану позивачки дослідити її витрати на послуги таксі «Uklon», їх частоту, маршрути, вартість, задля чого витребувати від ТОВ «Уклон» або належного утримувача баз цього сервісу деталізовану інформацію щодо замовлення послуг перевезення (викликів таксі) позивачки за період з 08.11.2025 по 26.06.2026, точної дати та часу кожного виклику, маршрутів руху, суми коштів за кожне замовлення;

3) долучити до матеріалів справи копію довідки форми ОК-5 щодо відповідача та копію рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра від 05 червня 2026 року у справі №205/3500/26 щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку;

4) долучити до матеріалів справи копію ухвали Шевченківського районного суду м. Полтави від 15 червня 2026 року у справі №205/5314/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про припинення стягнення аліментів;

5) долучити до матеріалів справи та врахувати при подальшому розгляді скріншот з офіційного сайту компанії AMF, з якого слідує, що на офіційному сайті компанії останні відомості щодо наявних вакансій публікувались у грудні 2024 року, що на його думку спростовує дійсність поданих позивачкою скріншотів з сайту Work.ua із вакансіями цієї компанії у 2026 році. Окремо відзначив, що його посада має назву не збиральник меблів, а складальник готових виробів, що також має важливе значення для розгляду цієї справи.

01 липня 2026 року через канцелярію суду від дружини відповідача - ОСОБА_4 надійшла заява про її вступ у дану справу в якості третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору, а також позовна заява третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору, згідно якої ОСОБА_4 просила стягнути зі свого чоловіка - відповідача по справі, ОСОБА_2 , аліменти на свою користь, на утримання їх спільних малолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі половини заробітку (доходу) чоловіка, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття. В обґрунтування поданої заяви послалась на те, що вона разом із відповідачем по справі перебувають у шлюбі, мешкають разом з їх спільними дітьми у квартирі в АДРЕСА_1 , та оскільки ОСОБА_2 кошти на утримання цих трьох малолітніх дітей надає епізодично, отже вона бажає стягнути з нього аліменти на їх утримання в судовому порядку у цьому процесі. Вважає вказані вимоги взаємопов`язаними із вимогами позивача - ОСОБА_8 , а їх спільний розгляд - доцільним.

Присутній в судовому засіданні 02 липня 2026 року відповідач - ОСОБА_2 заявив що підтримує в повному обсязі вказану заяву своєї дружини ОСОБА_4 про стягнення з нього аліментів, та просить її задовольнити.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року у задоволенні вказаних заяв ОСОБА_4 відмовлено, роз`яснено право звернутися з даними позовними вимогами до суду в загальному порядку. Також вирішено низку клопотань щодо витребування доказів та їх долучення до матеріалів справи.

Протягом розгляду справи відповідачем неодноразово заявлявся відвід складу суду, у задоволенні якого ухвалами суду від 23.06.2026, 24.06.2026, 06.07.2026, 08.07.2026 було відмовлено.

Також відповідачем ОСОБА_2 неодноразово подавались клопотання про відкладення та перенесення розгляду справи, зокрема у зв`язку з необхідністю звернення за безоплатною вторинною правничою допомогою та з інших підстав (19.12.2025, 22.12.2025, 16.02.2026, 17.02.2026). Окрім того представником відповідача ОСОБА_2 також подавались клопотання про відкладення судових засідань (04.05.2026, 20.05.2026, 09.06.2026) у зв`язку із зайнятістю у інших процесах. Усі зазначені клопотання були задоволені судом, у зв`язку із чим відбувалось перепризначення судових засідань на інші дати.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Присутній в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Павловський Є.Г., а також присутня у окремих судових засіданнях представник позивача за довіреністю - його дружина ОСОБА_4 , проти задоволення позовних вимог у заявленому розмірі заперечили. Просили призначити аліменти на дитину у твердій грошовій сумі у мінімальному гарантованому законом розмірі, а саме 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та щодо стягнення аліментів на утримання позивачки як матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку - просили відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення присутніх учасників, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі, однак від стосунків мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Центрально-міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 16 листопада 2024 року, актовий запис №110 (т.2, а.с.139-140). Батьком дитини зазначено ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_6 .

В судовому засіданні на запитання суду позивач пояснила, що перебуваючи у відносинах з відповідачем, ще до народження ОСОБА_14 , вона змінила прізвище « ОСОБА_8 » на прізвище відповідача - « ОСОБА_8 ». З урахуванням подальшого погіршення відносин, після їх припинення, 20 червня 2025 року позивач змінила прізвище « ОСОБА_8 » на попереднє прізвище « ОСОБА_8 », про що свідчить актовий запис №26 від 20 червня 2025 року складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (т.2, а.с.148).

Дитина проживає разом із матір`ю, яка здійснює фактичний догляд за нею. Встановлюючи дану обставину судом прийнято до уваги доводи сторін та досліджені судом докази, з урахуванням наступного.

У судовому засіданні 19 червня 2026 року відповідач ОСОБА_2 заперечив факт проживання спільної дитини ОСОБА_3 з позивачкою, вимагав надати докази здійснення нею щоденного догляду та матеріального забезпечення дитини, докази фактичних умов проживання дитини та осіб, які здійснюють догляд за нею.

У відповідь на ці заперечення позивач зазначила, що відповідачу достеменно відомі обставини щодо фактичного місця проживання малолітньої дитини із нею, а також щодо особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною. Зокрема, службою у справах дітей проводилося обстеження умов проживання дитини зі складанням відповідного акта, а районною адміністрацією неодноразово надавалися письмові відповіді щодо зазначених обставин. Також вказала на те, що ОСОБА_2 , подано до адміністративного суду адміністративний позов про визнання протиправною бездіяльності відповідного суб`єкта владних повноважень, за яким відкрито провадження у справі № 160/8791/26.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває цивільна справа № 160/8791/26 за позовом ОСОБА_2 до Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради щодо ненадання ОСОБА_2 копії акта обстеження умов проживання дитини ОСОБА_3 ; 2) зобов`язати Службу у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради надати ОСОБА_2 копію акта обстеження умов проживання дитини, складеного за результатами обстеження житла за адресою де проживаю дитина ОСОБА_3 .

Також у своїх попередніх заявах по суті справи відповідач ОСОБА_2 прямо зазначав, що він активно намагається прийняти участь в утриманні дитини, бажав купити їжу та памперси, однак позивачка позбавила його будь-якої можливості спілкування з дитиною, вимагала від нього направити вказані речі Новою поштою, однак через обмежений фінансовий стан він не мав такої можливості (т.1, а.с.202).

Окрім того відповідачем надано копії офіційних відповідей на його письмові звернення до органів Національної поліції з приводу того, що його колишня дружина - ОСОБА_6 перешкоджає у спілкуванні зі спільною дитиною - ОСОБА_15 , у яких йому рекомендовано звернутись з цього приводу до Управління у справах дітей або до суду (т.1, а.с. 212 та на звороті). Також у матеріалах справи наявна відповідь Центральної адміністрації Дніпровської міської ради за результатами розгляду аналогічних звернень відповідача (т.1, а.с.207-209).

У провадженні суду під головуванням судді Чапали Г.В. також вже перебувала на розгляді справа №204/4401/26 про видачу обмежувального припису між тими ж сторонами, за результатами розгляду якої 22 квітня 2026 року судом ухвалено рішення про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_6 на строк один місяць.

Вказаним рішенням у справі №204/4401/26, ухваленим в судовому засіданні 22.04.2026 року, в якому були присутні заявниця - ОСОБА_8 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , а також представник заінтересованої особи за довіреністю, його дружина - ОСОБА_4 , встановлено зі слів самого ОСОБА_2 , що «спілкування із заявницею з його боку переслідує єдину мету - можливість спілкуватись з їх спільною дитиною, та хвилювання, що заявниця недостатньо добре за нею доглядає. Зокрема, у період вимкнення електроенергії, враховуючи що заявниця проживає в квартирі з електроплитою, він був занепокоєний неможливістю приготувати дитині їжу. Враховуючи наявність трьох інших дітей, та відповідного досвіду, він разом з дружиною мав намір допомогти заявниці. Попри його відповідальне ставлення, заявниця інколи навіть не надсилає йому на його прохання фото та відеозображення дитини, на підтвердження того, що із нею все добре. Це заставляє його додатково хвилюватись, та в такому стані проявляти надмірну імпульсивність».

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведених обставин, а також зважаючи на зміст висловленої стороною відповідача промови в судових дебатах, відповідно до якої він просив стягнути аліменти на утримання дитини у мінімальному розмірі, тобто не заперечуючи її право по суті, суд дійшов висновку, що факт проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із позивачкою та перебування на її утриманні, є встановленим, а заперечення відповідача, та сумніви з цього приводу, обумовлені виключно намаганням уникнути виконання батьківських обов`язків.

Отже судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо виконання обов`язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття, визначеного положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Причому обов`язком особистим і індивідуальним.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

інші обставини, що мають істотне значення.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача на її користь аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача щомісяця, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи, що відповідач перебуває у працездатному віці, суд вважає, що він спроможний надавати позивачу аліменти на утримання спільної дитини.

Вирішуючи питання про розмір стягнення аліментів, судом прийнято до уваги наступні обставини, підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідач ОСОБА_2 з 26 лютого 2025 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , про що Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 26 лютого 2025 року складено актовий запис №165 (т.2, а.с.108 на звороті).

Згідно наданих відповідачем копій свідоцтв про народження він є батьком дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2, а.с.104-108).

Згідно копії акту обстеження житлово-побутових умов родини ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , «житло у вигляді трикімнатної квартири розміщене на 10 поверсі 10 поверхового будинку. Умови проживання гарні. В достатній кількості меблів та побутової техніки. В помешканні зроблений сучасний ремонт. Загальний дохід родини за місяць близько 15 000,00 грн. Зі слів членів родини вони мають бажання, щоб донька чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є ОСОБА_6 , проживала разом із ними. Мати ОСОБА_14 самовільно вирішила усунути батька дитини від здійснення ним батьківських обов`язків та перешкоджає у спілкуванні зі спільною дитиною. Житлова площа приміщення дозволяє проживання ще однієї дитини» (т.2, а.с.101).

Згідно довідки ТОВ «АМФ Україна» від 11.05.2026 №АУ000000006, відповідач ОСОБА_2 працює у ТОВ «АМФ Україна» з 26.02.2026, обіймає посаду «складальник виробів з деревини». Дохід за період з 01.03.2026 по 30.04.2026 склав 19 004,03 грн. (т.2, а.с.100).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 щодо відповідача, станом на 18.06.2026 загальний дохід відповідача за 2026 рік від ТОВ «АМФ Україна» склав 28 619,47 грн. До цього останній дохід відповідача був нарахований у 2022 році від Південно-Східної митниці у розмірі 202 611,45 грн. (т.2, а.с.225-228).

З наданих позивачкою скріншотів сайту work.ua з переліком вакансій ТОВ «АМФ Україна» вбачається розміщення вакансій «складальник меблів» (вакансія від 29.05.2025), опис вакансії - потрібен збиральник меблів, зарплатня від 18 000,00 грн. (т.2, а.с.129-130). Посилаючись на вказані обставини позивач наполягала на тому, що заробітна плата відповідача відображена у довідці, на рівні близько 8 000,00 грн. на місяць, та формі ОК-5, не відповідає рівню реальних зарплат на вказаному підприємстві.

Відповідач заперечуючи це, зазначив, що його посада має назву не збиральник меблів, а складальник готових виробів, та надав копію скріншотів з офіційного сайту компанії AMF, з якого слідує, що на офіційному сайті компанії останні відомості щодо наявних вакансій публікувались у грудні 2024 року (т.2, а.с.241-242). Вказане на його думку спростовує дійсність поданих позивачкою скріншотів з сайту Work.ua із вакансіями цієї компанії у 2026 році.

Оцінюючи вказані докази суд виходить з того, що факт розміщення або не розміщення переліку вакансій на офіційному сайті компанії не позбавляє її можливості розмістити вказані оголошення на профільних сайтах. При цьому виходячи з офіційних відомостей Головного управління статистики у Дніпропетровській області за 2026 рік середньомісячна заробітна плата штатних працівників по районах Дніпропетровської області у І кварталі 2026 року склала 28 279,00 грн. (http://www.dneprstat.gov.ua/statinfo/dn/).

Також суд зважає на високий рівень кваліфікації відповідача, який згідно відомостей форми ОК-5 з 2010 року до 2022 року працював на Південній митниці, Дніпропетровській митниці Міндоходів, Дніпропетровській митниці ДФС, Дніпровській митниці Держмитслужби, Південно-Східній митниці (т.2, а.с.225), що свідчить про його потенційні можливості знайти високооплачувану роботу.

Окрім того, згідно вимог ч. 1 ст. 182 СК України, судом досліджено наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, а також доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Так, згідно відповіді Головного сервісного центру МВС щодо транспортних засобів, які у період з 01.01.2024 року по теперішній час були зареєстровані за ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_2 на підставі договору від 16.10.2025 став власником транспортного засобу Honda Accord 2021 року випуску, колір білий, днз НОМЕР_1 , вартість якого визначена у розмірі 875 000,00 грн. (т.1, а.с.167-169). Згодом на підставі договору дарування від 13.12.2025 року, тобто через 10 днів після відкриття провадження у даній справі, відповідач ОСОБА_2 відчужив вказаний автомобіль на користь своєї дружини ОСОБА_4 , при цьому вартість автомобіля визначено у розмірі 100 000,00 грн. (т.1, а.с.170).

Також згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 26.11.2025, тобто на наступний день після надходження позовної заяви у даній справі до суду та до електронного кабінету відповідача, відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору дарування на користь дружини ОСОБА_4 здійснено відчуження квартири у м. Дніпрі загальною площею 69,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.161; т.2, а.с.198-199).

Вказані обставини відповідають змісту скріншотів листування позивачки з абонентом «ОСОБА_18» (ІНФОРМАЦІЯ_12) яке містить обговорення відчуження квартири, автомобіля Honda Accord білого кольору та набуття замість нього іншого автомобіля марки Honda темного кольору, а також скріншотів оголошень на сайті OLX щодо продажу автомобіля Honda Accord 2021 року випуску, днз НОМЕР_1 (т.1, а.с.70-88).

Судом також досліджувались обставини участі відповідача в утриманні дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на потребу утримання яких відповідач посилається як на підставу зменшення розміру його аліментних зобов`язань перед позивачкою.

Зокрема з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.09.2023 року у справі №205/3490/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини з батьком, стягнення аліментів на утримання дитини та розірвання договору про визначення місця проживання дитини, умов її утримання та участі батьків у її вихованні від 30.08.2022 р. - задоволено. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 разом із батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 05.04.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

З ухвали Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25 червня 2026 року у справі № 205/8078/26 вбачається, що представник ОСОБА_4 - адвокат Косовська А. О., через систему «Електронний суд», звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій просила суд видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання їх спільних малолітніх дітей: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Також рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 05 червня 2026 року у справі № 205/3500/26 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини - задоволено частково. Ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/10 (однієї десятої) частки з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 17.03.2026, і до досягнення дитиною ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З останніх двох судових рішень вбачається, що після відкриття провадження у даній справі дружиною відповідача було ініційовано відкриття проваджень у цивільних справах щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання спільних дітей та дружини, що суперечить як обставинам їх спільної участі у даному цивільному процесі, де ОСОБА_4 представляла інтереси ОСОБА_2 на підставі виданої ним та нотаріально посвідченої довіреності, копія якої наявна в матеріалах справи (т.1, а.с.156), так і обставинам безоплатного відчуження відповідачем на її користь автомобіля та квартири.

Зазначене в комплексі, на думку суду свідчить про недобросовісне використання можливостей цивільного процесу з метою штучного зменшення розміру фінансових можливостей відповідача сплачувати аліменти на користь позивача у даній справі.

Отже враховуючи наведені обставини, зокрема матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших дітей, дружини, оцінюючи витрати на придбання рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також інші обставини, що мають істотне значення, суд вважає справедливим та об`єктивним стягнення з відповідача у даній справі аліментів у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

При цьому суд вважає за необхідне відзначити, що згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не є незмінним, та може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позивач звернулась із позовом 25 листопада 2025 року.

Беручи до уваги викладене, та той факт, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов`язок з утримання дитини належним чином та у рівній мірі нести витрати на дитину, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 25 листопада 2025 року на користь матері ОСОБА_7 , та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 , що на думку суду буде достатнім та справедливим розміром аліментів.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання як матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку у твердій грошовій сумі в розмірі 15 000,00 грн. тобто надання утримання (аліментів) дружині, з якою проживає дитина, які регулюються положеннями ст.ст. 75, 80, 84 Сімейного кодексу України, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно з ч. 4 ст. 84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Суд застосовує вказані норми, виходячи з того, що право дружини на утримання у цей період є безумовним (окрім умови спроможності чоловіка платити) та спрямоване на забезпечення інтересів матері та дитини в найбільш вразливий період їхнього життя.

При визначенні розміру аліментів суд керується ст. 80 СК України, яка передбачає можливість присудження аліментів у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі.

Також суд застосовує за аналогією ст. 182 СК України та загальні засади регулювання сімейних відносин (ст. 7 СК України - справедливість, добросовісність, розумність), враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище платника і одержувача аліментів, наявність інших утриманців та витрат.

Позивач просить суд стягнути аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 15 000,00 грн. Суд, зважаючи на заперечення відповідача, частково погоджується з його доводами про те, що стягнення аліментів у такому розмірі призведе до надмірного фінансового навантаження на відповідача.

Тому з урахуванням встановлених обставин, а саме: розміру доходів відповідача, перебування на його утриманні інших неповнолітніх дітей, а також необхідності дотримання балансу інтересів сторін (щоб аліменти не були надмірним тягарем, але при цьому забезпечували гідний рівень життя матері з дитиною), суд вважає що справедливим розміром аліментів у даній справі буде стягнення з відповідача 2500,00 грн. щомісячно, починаючи з 28 лютого 2026 року (дата подання заяви про зміну предмету позову) до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 включно.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Оцінюючи у сукупності усі інші аргументи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відносяться до предмета спору та є явно необґрунтованими.

У судовому засіданні 09 липня 2026 року суд відповідно до вимог ст. 244 ЦПК України перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши ухвалення та проголошення судового рішення на 14 липня 2026 року.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та коштів (аліментів) на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (РНОКПП - НОМЕР_4 , місце зареєстрованого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (РНОКПП - НОМЕР_5 , місце зареєстрованого проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (РНОКПП - НОМЕР_4 , місце зареєстрованого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (РНОКПП - НОМЕР_5 , місце зареєстрованого проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 2500,00 грн. щомісячно, з 28 лютого 2026 року до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трьох річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 включно.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 17.07.2026.

Суддя