Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №208/9450/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/9450/25

провадження № 2/208/2430/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 червня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання – Золотоноші А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ частки в натурі, -

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідачів:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Смаль О.П. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ частки в натурі.

У своєму позові, з урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просить суд: виділити на праві приватної власності в натурі 1/4 частини житлового будинку та господарських споруд за адресом: АДРЕСА_1 , що складає квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею цієї квартири 55,8 кв.м., в тому числі житлової 28,3 кв.м., на технічному паспорті означені як «1/4 А-1» 1/2 частина прибудови «а-1»; прибудовою «а5-1»; верандою «а12-1», та з надвірними господарськими будівлями та спорудами: 1/4 літньої кухні-сарай «1/2 Б-1»; 1/2 вбиральні «1/2 Г-1»; 1/4 огорожі №1 та гараж «Д-1», припинивши при такому виділенні право спільної часткової власності та визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на це виділене майно.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає наступне:

ОСОБА_1 є власником 1/4 частини будинку за адресом: АДРЕСА_1 , що складає квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею цієї квартири 55,8 кв.м., в тому числі житлової 28,3 кв.м., на технічному паспорті означені як «1/4 А-1» 1/2 частина прибудови «а-1»; прибудовою «а5-1»; верандою «а12-1», та з надвірними господарськими будівлями та спорудами: 1/4 літньої кухні-сарай «1/2 Б-1»; 1/2 вбиральні «1/2 Г-1»; 1/4 огорожі №1 та гараж «Д-1».

Право власності виникло на підставі спадкування після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке довелося встановлювати в судовому порядку на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29.05.2024р..

Власниками інших частин будинку є відповідачі:

1/4 частина, а саме квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , в рівнях частках спільної власності. ОСОБА_8 і ОСОБА_9 зареєстровані також як співвласники цієї квартири, але вони померли.

1/4 частина, а саме квартира АДРЕСА_3 та 1/4 частина, а саме квартира АДРЕСА_4 належать ОСОБА_2 .

Через те, що відсутня реєстрація спадкового майна за відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на спадок після смерті їх членів сім`ї, які до сьогодні після своєї смерті зареєстровані співвласниками квартири АДРЕСА_1 , а також немає зв`язку з власниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , крім цього спільна власність зараз знаходиться в зоні активних бойових дій, і після його пошкодження позивач позбавлена можливості подати заяву на відшкодування вартості цього пошкодженого майна, між ними не виникає спору про порядок користування і володіння будинком, але стан на сьогодні позбавляє позивача вільно користуватись та розпоряджатись своєю часткою в цьому майні, тому позивач змушена звертатись з цим позовом до суду.

Кожний власник користується в цьому загальному житловому будинку окремими приміщеннями, ще за життя попередніх власників цей будинок було розподілено на окремі квартири.

Позивач прийняла спадок у вигляді окремої квартири під АДРЕСА_2 (про що вказано і в реєстраційних документах).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Смаль О.П. не з`явились, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позивач уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 та її представник – адвокат Молчанова Н.В. не з`явились, представник відповідача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю та просить вирішити справу на розсуд суду.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не з`явились, повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23 березня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

IІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст правовідносин з посиланням на докази.

Листом Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» № 810/01-02 від 06.09.2023 року (у відповідь на запит нотаріуса) проінформовано, що станом до 01.01.2013 року будинок АДРЕСА_1 належав:

- 1/4 частина, а саме квартира АДРЕСА_2 – ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Кудіновою В.І., старшим державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори від 28.06.1991 року в реєстрі за № 2962. в КП «БТІ» зареєстровано 26.07.1991 року в кн. 55 за реєстровим № 10297;

- 1/4 частина, а саме квартира АДРЕСА_1 – ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , видане представництвом Фонду держмайна України в м. Красноармійськ від 30.01.1996 року. В КП «БТІ» зареєстровано 02.02.1996 року в кн. 55 за реєстровим № 10297;

- 1/4 частина, а саме № 3 – ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Кудіновою В.І., старшим державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори від 08.05.1992 року в реєстрі за № 1316. В КП «БТІ» зареєстровано 24.06.1992 року в кн. 55 за реєстровим № 10297;

- 1/4 частина, а саме № 4 - ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого Богатовою І.Ю., приватним нотаріусом Красноармійського нотаріального округу Донецької області від 14.07.1998 року в реєстрі за № 3238. В КП «БТІ» зареєстровано 04.08.1999 року в кн.55 за реєстровим № 10297.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2024 року по справі №235/2344/24 визнано за ОСОБА_1 право власності на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/4 частину житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Технічна характеристика зазначеного домоволодіння: житловий будинок «А-1» з прибудовою «а-1», ганком аЗ-1, прибудовою а4-1, прибудовою «а5-1», прибудовою «а6-1», прибудовою «а8-1», прибудовою «а10- 1», навісом «а11-1», верандою «а12-1», загальною площею 199,6 квадратних метри, житловою площею 99,7 квадратних метри, господарські будівлі та споруди: «1/2 Б-1» літня кухня-сарай, «1/2 В-1» вбиральня, «1/2 Г-1» вбиральня, «Д-1» гараж, «Е-1» сарай, «Ж-1» гараж, І замощення, огорожа № 1, огорожа № 3, ворота № 4, ворота № 5, огорожа № 6. Технічна характеристика 1/4 частини домоволодіння право власності на яку визнано за ОСОБА_1 : 1/4 частина житлового будинку «1/4 А-1» з 1/2 частиною прибудови «а-1», прибудовою «а5-1», верандою «а12-1», загальною площею 55,8 кв.м., житловою площею 28,3 кв.м., господарські будівлі та споруди: 1/4 літньої кухні-сарай «1/2Б-1», 1/2 вбиральні «1/2Г-1», 1/4 огорожі № 1.

Згідно витягу №397050195 з Державного реєстру речових прав від 30.09.2024 р. ОСОБА_1 належить 1/4 частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 183,4 кв.м., житловою 99,7 кв.м., на підставі рішення суду, серія та номер: 235/2344/24, виданий 25.09.2025 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області.

Також, в матеріалах справи міститься технічний паспорт, складений 23.10.2023 року, щодо житлового будинку АДРЕСА_1 ; витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

ІV. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною першою ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини, цього майна у власність, учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Відповідно до Постанови № 7 від 04.10.1991 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

У постанові Верховного Суду України 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13, аналізуючи зміст норм статей 183, 358, 364 Цивільного кодексу України зробила висновок, що виділ часток (поділ) майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину майна із самостійним виходом або у разі, коли є технічна можливість переобладнання такого майна в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, тому при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з`ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, суд, вважає, що позовні вимоги позивача в частині виділення ОСОБА_1 на праві приватної власності в натурі 1/4 частини житлового будинку та господарських споруд за адресом: АДРЕСА_1 , що складає квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею цієї квартири 55,8 кв.м., в тому числі житлової 28,3 кв.м., на технічному паспорті означені як «1/4 А-1» з 1/2 частиною прибудови «а-1»; прибудовою «а5-1»; верандою «а12-1», та з надвірними господарськими будівлями та спорудами: 1/4 літньої кухні-сарай «1/2 Б-1»; 1/2 вбиральні «1/2 Г-1»; 1/4 огорожі №1; визнання за ОСОБА_1 право приватної власності на виділене майно; припинення право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині виділу в натурі та визнання права власності на гараж « ІНФОРМАЦІЯ_2 », оскільки рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2024 року по справі №235/2344/24 визнано за ОСОБА_1 право власності на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/4 частину житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Технічна характеристика 1/4 частини домоволодіння право власності на яку визнано за ОСОБА_1 : 1/4 частина житлового будинку «1/4 А-1» з 1/2 частиною прибудови «а-1», прибудовою «а5-1», верандою «а12-1», загальною площею 55,8 кв.м., житловою площею 28,3 кв.м., господарські будівлі та споруди: 1/4 літньої кухні-сарай «1/2Б-1», 1/2 вбиральні «1/2Г-1», 1/4 огорожі № 1.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

V. Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач з вимогою про повернення оплаченого судового збору не звертався, судовий збір залишається за позивачем.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 16, 181, 317, 319, 321, 355, 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 76, 81, 89, 141, 142, 206, 247, 268, 272-273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ частки в натурі, задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 ) в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна належну їй 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складає квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 55,8 кв.м., в тому числі житловою 28,3 кв.м., на технічному паспорті означені як «1/4 А-1» з 1/2 частиною прибудови «а-1»; прибудовою «а5-1»; верандою «а12-1», та з надвірними господарськими будівлями та спорудами: 1/4 літньої кухні-сарай «1/2 Б-1»; 1/2 вбиральні «1/2 Г-1»; 1/4 огорожі №1.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 ) право власності в цілому, як на окремий, виділений в натурі об`єкт нерухомого майна, у складі якого знаходяться житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складає квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 55,8 кв.м., в тому числі житловою 28,3 кв.м., на технічному паспорті означені як «1/4 А-1» з 1/2 частиною прибудови «а-1»; прибудовою «а5-1»; верандою «а12-1», та з надвірними господарськими будівлями та спорудами: 1/4 літньої кухні-сарай «1/2 Б-1»; 1/2 вбиральні «1/2 Г-1»; 1/4 огорожі №1.

Припинити право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 .

відповідач 1 - ОСОБА_2 , рік народження невідомий, РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_7 .

відповідач 2 - ОСОБА_3 , рік народження невідомий, РНОКПП – невідомий, остання відома адреса: АДРЕСА_8 .

відповідач 3 - ОСОБА_4 , рік народження невідомий, РНОКПП – невідомий, остання відома адреса: АДРЕСА_8 .

відповідач 4 - ОСОБА_5 , рік народження невідомий, РНОКПП – невідомий, остання відома адреса: АДРЕСА_8 .

Суддя Похваліта С. М.