Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №521/1921/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №521/1921/26

Суддя: Комлева О. С.

Номер провадження: 33/813/1076/26

Номер справи місцевого суду: 521/1921/26

Головуючий у першій інстанції Мурзенко М. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Козлової В.А.,

адвоката Савченко В`ячеслава Анатолійовича, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – Гончарук Ірини Анатоліївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Савченко В`ячеслава Анатолійовича, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ПостановоюХаджибейського районного суду м. Одеси від 24.04.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,0 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаною постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 24.04.2026 року, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності звернувся до суд із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративних правопорушень.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що працівниками поліції перед пропозицією огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння не повідомлено ОСОБА_1 про наявність в останнього конкретних ознак сп`яніння згідно з ознаками такого стану, що свідчило б про наявність у поліцейського підстав вважати, що перебуває в такому стані. При цьому, скаржником стверджується, що ОСОБА_1 з результатами Драгер не погодилась, про що також зазначила в протоколі про адміністративне правопорушення, що свідчить про незгоду особи з даними результатами.

Так, на думку скаржника, працівники поліції діяли всупереч ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, оскільки не встановлено згоди ОСОБА_1 з результати огляду, не роз`яснено процедуру проведення огляду, проігноровано незгоду особи з результатами огляду та не надано направлення на проходження огляду в медичному заклади,

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення адвоката Савченко В.А., перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Приймаючи оскаржувану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останньої в повній мірі підтверджується наявними матеріалами справи в своїй сукупності.

З огляду на наявні встановлені обставини справи та в подальшому досліджені апеляційним судом, судом першої інстанціях в повній мірі дотримано вищенаведені вимоги КУпАП, та як результат винесено законну та обґрунтовану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 580280 ОСОБА_1 31.01.2026 близько 20 год 00 хв в м. Одесі по вул. Головківська, 1, керувала транспортним засобом Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважна, не слідкувала за дорожньою обстановкою, не дотрималась безпечної швидкості та безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснила наїзд на припаркований автомобіль марки Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 , який в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_3 , що був припаркований попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 2.3б, п. 13.1., 13.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Апеляційна скарга в свою чергу будь-яких доводів спрямованих на спростування висновків суду першої інстанції в частині наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП не містить.

Разом з тим, 31.01.2026 відносно ОСОБА_1 також складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580241 згідно якого ОСОБА_1 близько 20 год 00 хв в м. Одеса по вул. Головківська, 1 керувала транспортним засобом Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_4 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням приладу Alcotest Drager 7510, прилад ARLM-0408, результат 2,03% проміле, чим порушила вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Перелік ознак алкогольного сп`яніння наведений в п. 3 розділу 1 Інструкції № 1452/735.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 6 розділ 2 Інструкція № 1452/735).

Працівниками поліції здійснювалася відеофіксація подій, що відбувалися в день складення протоколу та відеозаписам долучено до матеріалів справи в якості додатків, про що міститься відмітка в протоколі.

На відео 471942, що міститься на диску, вбачається фіксування спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , встановлення обставин ДТП, а також звернення до останньої із вимогою щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у відповідності до положень Інструкції № 1452/735, згідно положень якої у разі наявності у водія ознак в даному випадку алкогольного сп`яніння, працівники поліції звертаються до такої особи із вимогою щодо проходження відповідного огляду.

Факт наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, згідно наведеного в п. 3 розділу 1 Інструкції № 1452/735 переліку, вбачається з долучених відеозаписів подій.

Обов`язок щодо проходження водієм відповідного огляду на стан сп`яніння чітко закріплений вимогами ПДР України, які відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху повинні ґрунтуватися на вимогах даних правил.

З даного відеозапису також вбачається роз`яснення працівником поліції ОСОБА_1 порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, в тому числі й щодо можливості проїхати для проходження огляду до медичного закладу (20 год 20 хв), що в свою чергу спростовує доводи апеляційної скарги в даній частині.

В подальшому, як вбачається з відео, ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору Драгер із встановленими результатами огляду – 2,03 проміле, що в свою чергу підтверджує факт перебування останньої в стані алкогольного сп`яніння та керування транспортним засобом в даному стані. При цьому, фіксування вимоги особи, яка притягується до адміністративної відповідальності щодо проведення в подальшому відповідного огляду безпосередньо в медичному закладі на долучених відеозаписах подій не вбачається. З підстав викладено доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення працівниками поліції їй щодо виявлених ознак сп`яніння відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані з огляду на встановлення факту перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується роздруківкою з приладу Драгер та безпосередньо відеозаписами подій.

Апеляційним судом також відхиляються доводи апеляційної скарги в частині не вручення особі відносно якої складено протокол копії відповідного направлення на проходження огляду, оскільки положення КУпАП та безпосередньо Інструкції № 1452/735 не містять відповідної вимоги щодо обов`язкового вручення особі такого направлення.

Будь-яких інших належних та обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції скаржником не наведено.

Суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції щодо підтвердження наявними матеріалами справи в своїй сукупності факту наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останній адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Савченко В`ячеслава Анатолійовича, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 17 липня 2026 року.

Суддя О.С. Комлева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua