Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №489/3200/26 — Миколаївський апеляційний суд

17.07.26

33/812/310/26

Справа № 489/3200/26

Провадження № 33/812/310/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шаманської Н.О.

за участю секретаря Колосової О.М.

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником Дементьєвою Юлією Сергіївною, на постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу,

в с т а н о в и в:

Згідно постанови судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2026 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 631842 від 04 квітня 2026 року 04 квітня 2026 року о 13:36 год у м. Миколаєві по вул. Космонавтів, 83, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Kia Clarus, д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, тобто ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП

Постановою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду захисник ОСОБА_1 – Дементьєва Ю.С. подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що суд першої інстанції ухвалив рішення без всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Посилалась на безпідставність зупинки транспортного засобу, за такого працівниками поліції грубо порушені вимоги ч.1, ч.3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». А перевірка чинності полісу обов`язкового страхування не є достатньою підставою для зупинки транспортного засобу.

Зазначала, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що у працівників поліції були достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив або мав намір вчинити правопорушення, яке могло б бути підставою для висування вимоги про пред`явлення документів (водійського посвідчення, страхового полісу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), а отже ОСОБА_1 не зобов`язаний був виконувати неправомірні дії поліцейського.

Крім того, зазначала, що довідка старшого інспектора УПП в Миколаївській області Савчука А. про те, що ОСОБА_1 не отримував (не має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами є неналежним доказом у справі, оскільки не містить обов`язкових реквізитів, які б надавали йому статусу офіційного.

Також звертала увагу на те, що у протоколі не зазначено конкретне місце вчинення правопорушення. Натомість зазначено 2 різні адреси: «м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81» та «м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 83». Посилаючись на зазначене, захисник вважає, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом у справі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).

Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.1 «а» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Стаття 126 КУпАП передбачає відповідальність водіїв за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Так, ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частина 3 ст. 126 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, ч. 4 ст. 126 КУпАП – за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Судом встановлено, що 04 квітня 2026 року близько 13 год 36 хв. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Kia Clarus, д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Миколаєві по вул. Космонавтів, 83, без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року. Зазначеними діями порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.

Зазначене порушення підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№631842 від 04 квітня 2026 року та відеозаписом події, зафіксованої на нагрудну камеру працівників поліції.

У матеріалах справи міститься постанова капрала поліції Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області серії ЕНА № 6931612 від 29 березня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відповідно до якої ОСОБА_1 в порушення вимог п.п.2.1а ПДР України, керував транспортним засобом Kia Clarus, д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії. Крім того, порушив п.п.31.4.3В ПДР України (не горіла фара ближнього світла в темну пору доби), п.п.2.9 ПДР України (був неосвітлений задній державний номерний знак) та п.п.2.1г ПДР України (відсутній поліс обов`язкового страхування наземних транспортних засобів).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Вітовського районного суду Миколаївської області від 18 травня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Миколаївській області про скасування зазначеної постанови. Проте, на даний час справа не розглянута.

Згідно довідки Управління патрульної поліції в Миколаївській області від 06 квітня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримував (не має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

З відеозапису, доданого до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 особисто повідомив працівникам поліції про відсутність у нього посвідчення водія, зазначив, що у 2018 році був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та позбавлений права керування. Водійське посвідчення повторно не отримував, лише планує зайнятись цим питанням.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність довідки Управління патрульної поліції в Миколаївській області від 06 квітня 2026 року не заслуговують на увагу, оскільки довідка відповідає вимогам щодо її змісту та складена уповноваженою на те особою.

Крім того, ОСОБА_1 не спростував факту відсутності у нього водійського посвідчення, а навпаки особисто підтвердив його.

Посилання в апеляційній скарзі на безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відхиляються апеляційним судом, оскільки підстави зупинення транспортного засобу не входять до предмету доказування у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення.

Щодо зазначення працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення різних адрес місця вчинення адміністративного правопорушення, слід зазначити наступне. Будинки по вул. Космонавтів, 81 і 83 очевидно розміщені поряд, а тому зазначення їх у протоколі не свідчить про недійсність або очевидну протиправність такого протоколу.

Суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну та обґрунтовану постанову.

Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.

Тому підстав для скасування постанови Інгульського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 283, 294 КУпАП, суд-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником Дементьєвою Юлією Сергіївною, на постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2026 року залишити без задоволення.

Постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Шаманська