Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №945/552/26 — Миколаївський апеляційний суд

17.07.26

33/812/313/26

Справа № 945/552/26

Провадження № 33/812/313/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шаманської Н.О.

за участю секретаря Колосовою О,М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником Ільїним Олександром Валерійовичем, на постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу,

в с т а н о в и в:

Згідно постанови судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2026 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607940 від 06 березня 2026 року, 06 березня 2026 року о 17 годині 06 хвилин, ОСОБА_1 , рухаючись по 117 км автодороги М14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», біля с.Сеньчине Миколаївського району Миколаївської області, керував транспортним засобом автомобілем марки «Nissan X-TRAIL» НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.

Постановою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 – Ільїн О.В. подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП оскільки не є доведеним факт повторності вчинення правопорушення. Наявна у матеріалах справи роздруківка таблиці «Адмінпрактика» з відомостями про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП не є належним та допустимим доказом у справі.

Крім того, посилався на недоведеність факту позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 607940 від 06 березня 2026 року, оскільки у матеріалах справи відсутня постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_2 зазначав, що працівниками поліції не було належним роз`яснено ОСОБА_1 його права.

В апеляційній скарзі захисник також посилався на неналежність доказу – відеозапису з нагрудної камери поліцейського, оскільки він містить розбіжності та невідповідності у часі, а саме:

1. Файл з назвою «NKBD0880» (відеореєстратор, встановлений у транспортному засобі поліцейських): розпочинається о 17:03:55 та триває 3 хвилини.

2. Файл з назвою «PEKX5815» (відеореєстратор поліцейських): розпочинається о 17:06:55 та триває 3 хвилини.

3. Файл з назвою «YDPA2799» (відеореєстратор поліцейських): розпочинається о 17:29:55 та триває 3 хвилини.

4. Файл з назвою «Z000000_00000020260306175133_0113» (відеозапис з портативного відеореєстратора (боді-камери) поліцейського): програмний час початку файлу – 17:51:34; безпосередньо відображений на відеозаписі час (таймстамп) – 17:52:45, при цьому, поліцейський на відеозаписі дослівно повідомляє: «година у нас зараз 17:37».

Таким чином, між фактичним часом подій, програмними даними файлів, часовими маркерами на відео та усними заявами працівника поліції існує очевидна і суттєва невідповідність. Внаслідок цього залишається незрозумілим і документально не підтвердженим, які саме події відбувалися в інші проміжки часу, що позбавляє ці записи ознак безперервності та належної послідовності.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Ільїн О.В. не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).

Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.1 «а» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Стаття 126 КУпАП передбачає відповідальність водіїв за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Так, ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частина 3 ст. 126 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, ч. 4 ст. 126 КУпАП – за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Судом встановлено, що 06 березня 2026 року о 17 годині 06 хвилин. ОСОБА_1 , рухаючись по 117 км автодороги М14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», біля с.Сеньчине Миколаївського району Миколаївської області, керував транспортним засобом автомобілем марки «Nissan X-TRAIL» НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.

Зазначене порушення підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607940 від 06 березня 2026 року та відеозаписом події, зафіксованої на нагрудну камеру працівників поліції, довідкою з Адмінпрактики про складення відносно ОСОБА_1 постанови № ЕНА/6749274 від 02 березня 2026 року за ч.4 ст. 126 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність факту позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 607940 від 06 березня 2026 року слід зазначити наступне.

З Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що постановою судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Зазначена постанова набрала законної сили та оскаржена в апеляційному порядку не була.

За такого, станом на 06 березня 2026 року (дата вчинення даного адміністративного правопорушення) ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік.

У матеріалах справи міститься довідка Адмінпрактики, з якої вбачається, що 02 березня 2026 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн (а.с.8). Копія вказаної довідки належним чином завірена печаткою СРПП ВП№5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. Вказана довідка не викликає у суду сумнівів щодо її достовірності.

В матеріалах справи відсутні відомості що оскарження ОСОБА_1 постанови про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.4 ст. 126 КУпАП та про результати такого оскарження.

За такого, посилання ОСОБА_2 на недоведеність факту повторності вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення спростовуються матеріалами справи.

ОСОБА_2 зазначав, що працівниками поліції не було належним роз`яснено ОСОБА_1 його права.

Однак, з відеозапису подій вбачається, що працівниками поліції було ознайомлено ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення, він повністю його прочитав, проте, ставити підпис та отримувати його відмовився. Крім того, одночасно зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607940, працівниками поліції відносно ОСОБА_1 складено ще один протокол про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 607947 від 06 березня 2026 року за ч.2 ст.130 КУпАП, з яким він також був ознайомлений.

Доводи апеляційної скарги про розбіжності у зазначенні часу, на відеозаписі подій не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі. Крім того, відеозапис містить декілька файлів, які є послідовними та узгоджуються між собою.

Крім того, відеозапис є не єдиним доказом у справі та в сукупності з іншими доказами, що є у справі, зокрема з даними протоколу про адміністративне правопорушення, обґрунтовано оцінені суддею місцевого суду.

Зважаючи на викладене, твердження особи, яка подала апеляційну скаргу, про те, що працівниками поліції порушено вимоги чинного законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів справи, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП щодо водія ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

За наведених обставин, відомості про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607940 від 06 березня 2026 року, не викликають сумнівів в їх достовірності, а тому в сукупності з іншими доказами можуть бути використані як докази факту винуватості в порушенні Правил дорожнього руху України та є підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності за вчинення таких дій.

Суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну та обґрунтовану постанову.

Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.

Тому підстав для скасування постанови Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 283, 294 КУпАП, суд-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником Ільїним Олександром Валерійовичем, на постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2026 року залишити без задоволення.

Постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Шаманська