Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №490/3527/26 — Миколаївський апеляційний суд

17.07.26

33/812/298/26

Справа № 490/3527/26

Провадження № 33/812/298/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді Тищук Н.О.,

із секретарем – Чистою В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 , поданої його представником Родіоновою Вікторією Євгенівною

на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2026 року, якою провадження у справі про вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 636924 від 10 квітня 2026 року 14.02.2026 року о 20 год. 38 хв., за адресою: м. Миколаїв, просп. Центральний, 160, ОСОБА_2 , який є відповідальною посадовою особою за належне експлуатаційне утримання ВДМ м. Миколаєва, порушив вимоги ДСТУ 3587:2022 п. 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3 та п. 1.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), що виразилося в наявності ямковості по просп. Центральному біля буд. 160, що стало причиною ДТП за участю транспортного засобу "Tesla Model S", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок якого транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. За вказані дії передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2026 року провадження у справі про вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

З таким судовим рішенням не погодилась представник потерпілого Глінки В.В., Родіонова В.Є. та оскаржила його в апеляційному порядку з пропуском строку апеляційного оскарження. Зазначила, що ОСОБА_1 з оскаржуваною постановою ознайомився тільки 16 червня 2026 року після її оприлюднення. Неодноразово звертався за отриманням постанови, проте не отримував, також вказана постанова не надходила на електронний кабінет його представника. Просить поновити строк на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою зазначити, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 140 КУпАП. На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права. Вважає, що судом першої інстанції не було встановлено обставини справи, не надано оцінки доказам. Вважає, що судом першої інстанції були проігноровані докази, які доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 140 КУпАП. Вказує, що посадовою особою КП «ЕЛУ Автодоріг» не був виконаний обов`язок щодо попередження водія про небезпеку та що саме ОСОБА_2 є посадовою особою, відповідальною за проведення поточного ремонту вулиць доріг міста.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи наведені в апеляційній скарзі, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали адміністративного провадження, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте доказів отримання особою постанови матеріали справи не містять. Отже, суд апеляційної інстанції вважає зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Так, згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом першої інстанції закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, що на думку апеляційного суду не відповідає дійсним обставинам справи.

Так, вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 636924 від 10 квітня 2026 року 14.02.2026 року, у якому викладені фактичні обставини справи та суть правопорушення;

схемою місця ДТП від 14.02.2026 р., згідно якої автомобіль "Tesla Model S", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження, а саме пошкодження лівих переднього та заднього коліс внаслідок наїзду на вибоїну;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який зазначав, що ДТП сталося на проспекті Центральному, між вулицями 6-ю та 3-ю Слобідською. В крайній лівій смузі він потрапив в яму на дорозі, розміром приблизно 100х140 см, глибиною 15 см, внаслідок чого пошкодив переднє і заднє колеса, яму було неможливо побачити;

актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 14 лютого 2026 року, відповідно до якого експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97, а саме: покриття проїзної частини має яму 100х140см, глибиною 15 см, ожеледиця та ковзання відсутні, дорожні знаки відсутні, огородження місць проведення робіт відсутнє. За результатами обстеження ділянку визнано аварійно-небезпечною та такою, що є супутньою причиною ДТП;

рапортом про фіксацію повідомлення на службу 102 про ДТП;

фотофіксацією ями та дорожніх знаків на вказаній ділянці дороги.

Крім того, матеріали справи містять наказ КП «ЕЛУ Автодоріг» №210-01 від 25.12.2005 року, яким визначено саме головного інженера підприємства ОСОБА_2 , відповідальною особою за утримання дорожнього покриття в осінньо-зимовий період та про обов`язок останнього забезпечувати належне утримання дорожніх об`єктів в осінньо-зимовий період та посадову інструкцію головного інженера.

Довід ОСОБА_2 про те, що підприємством були встановлені дорожні знаки, які попереджали водіїв про вибоїну на дорозі, апеляційний суд оцінює критично, оскільки цей знак, як вбачається з матеріалів справи, був встановлений з порушенням діючих норм і стандартів встановлення дорожніх знаків, а саме стандарту ДСТУ 4100:2021 (Безпека дорожнього руху).

Згідно вказаного ДСТУ, висота встановлення дорожніх знаків від нижнього краю знака до поверхні дорожнього покриття в населених пунктах повинна становити від 2,0 м до 4,0 м. З фотозображення цього знаку вбачається, що висота встановлення не перевищує 1м, отже водії були позбавлені можливості в повній мірі бачити цей знак та своєчасно уникнути умов, що загрожують безпеці руху.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на другий знак, який присутній на фотозображенні поруч зі знаком «Вибоїна», а саме знак «Дорожні роботи». Наявність цього знаку спростовує пояснення ОСОБА_2 про те, що дорожні роботи зазначеної ділянки не проводились, а отже підприємство не було зобов`язано огороджувати ділянку ремонту.

Також апеляційний суд вважає неспроможними доводи ОСОБА_2 про несприятливі погодні умови і відповідно неможливість проведення ремонту дороги, оскільки в такому випадку існує обов`язок належним чином попередити водіїв про неналежний стан дорожнього покриття і виникнення умов, які загрожують безпеці руху до настання можливості усунення пошкоджень.

Отже, переглядаючи судове рішення, апеляційний суд встановив, що 14.02.2026 року ОСОБА_2 , який є відповідальною посадовою особою за належне експлуатаційне утримання ВДМ м. Миколаєва, порушив правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, що виразилося в наявності ями по просп. Центральному біля буд. 160 та стало причиною ДТП за участю транспортного засобу "Tesla Model S", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 і призвело до спричинення механічних пошкоджень транспортному засобу та завдало матеріальних збитків.

Отже, ОСОБА_2 порушено вимоги ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3 ДСТУ 3587:22, п. 5, п. 11 «Єдиних правил утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони», чим порушено вимоги п. 1.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Таким чином, на думку апеляційного суду, судом першої інстанції при розгляді справи було застосовано спрощений підхід та порушено принцип всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин, оскільки вирішуючи справу у межах наданих матеріалів, суд дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності підстав для закриття провадження за відсутністю складу правопорушення в діях особи.

Разом з тим, ч. 2 ст. 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

З аналізу вказаної норми слідує, що строки, передбачені ст. 38 КУпАП стосуються виключно накладення стягнення, тобто вирішенню питання накладення стягнення повинно передувати з`ясування наявності або відсутності в діях особи складу інкримінованого адміністративного правопорушення, та в разі виявлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, суд переходить до вирішення питання про накладення стягнення. Отже, без вирішення питання про вину особи, суд не може закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

У зв`язку із наведеним, постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню із постановленням апеляційним судом нової постанови про визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні зазначеного правопорушення та закриття провадження на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Поновити потерпілому ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником Родіоновою Вікторією Євгенівною задовольнити.

Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2026 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.140 КУпАП щодо ОСОБА_2 , скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.4 ст.140 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Тищук