Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №734/2380/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/2380/26

Провадження № 3/734/1387/26

ПОСТАНОВА

іменем України

17 липня 2026 року селище Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Лабаліна І.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №669635 від 19.05.2026, 19.05.2026 09:49 с. Лемеші, траса М01, 88 км., особа ОСОБА_1 керував тз Nissan Pathfinder д.н.з. НОМЕР_1 при цьому не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 20.02.2026 р. ЕНА 6693714.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1 «а» ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 пояснив, що є діючим військовослужбовцем. 19.05.2026 від командира отримав наказ невідкладно доставити військове майно до зони завдань за призначенням. Пояснив командиру, що у нього немає посвідчення водія. На це командир сказав, щоб він виконував наказ, а якщо будуть по дорозі якісь проблеми, телефонував йому. Замість нього нікому було виконати це розпорядження за браком водіїв. По дорозі його зупинили працівники патрульної поліції, яким він повідомив, що виконує невідкладний наказ та повідомив про це командира. Незважаючи на це поліцейські склали відносно нього протокол.

Захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Лабадіним І.О. до суду подано клопотання про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.4 ст.247 КУпАП у зв`язку із вчиненням даного адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності. Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 та на момент зупинки автомобіля не був одягнений у військову форму, у ході спілкування з поліцейськими пояснив, що керував автомобілем у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби. Як вбачається з відповіді військової частини НОМЕР_2 від 29.06.2026 на адвокатський запит, рядовий ОСОБА_1 з 01.05.2026 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 на посаді водія-електрика відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів. ОСОБА_1 19.05.2026 здійснював виконання бойових (спеціальних) завдань згідно поставленого бойового розпорядження. Задля безпеки особового складу під час виконання обов`язків військової служби, військовослужбовцям в/ч НОМЕР_2 дозволено використовувати заходи маскування, зокрема виконувати завдання не у військовій формі. Залучення військовослужбовця ОСОБА_1 19.05.2026 для перевезення військового майна обумовлена терміновістю і критичною необхідністю його доставки до визначеної зони виконання завдань за призначенням, яке знаходилось на значній відстані від пункту тимчасової дислокації підрозділу та відсутністю інших водіїв, які не задіяні у виконанні завдань. Для виконання зазначеного вище бойового завдання ОСОБА_1 використовував особистий транспортний засіб (автомобіль), маршрут виконання завдання пролягав по автодорозі Київ – Чернігів, у тому числі через населений пункт с. Лемеші. Несвоєчасна доставка ОСОБА_1 військового майна для забезпечення виконання завдань в районі ведення бойових дій під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини в умовах воєнного стану ставила під загрозу життя та здоров`я військовослужбовців, які перебували на бойових позиціях та своєчасність виконання поставлених завдань. Таким чином, 19.05.2026 військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 виконував термінове бойове (спеціальне) завдання командування, і невиконання якого могло спричинити невідворотні та тяжкі наслідки іншим військовослужбовцям під час ведення бойових дій.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Вищевказані у протоколі про адміністративне правопорушення дії, вчинені ОСОБА_1 під час воєнного стану в Україні, введеного на Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2023р. №64/2023, затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2023р. №2102-ІХ, який продовжений до теперішнього часу.

Положеннями пункту 2 вищезазначеного Указу Президента України було зобов`язано військове командування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Як вбачається з правових норм статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок, до якого входить, у тому числі, проходження військової служб, полягає у захисті Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. І це є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч.1 ст.2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Приписами пункту 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено обов`язок військовослужбовця виконати наказ командира сумлінно, точно та у встановлений строк. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 виконував термінове бойове (спеціальне) завдання командування, і невиконання якого могло спричинити невідворотні та тяжкі наслідки іншим військовослужбовцям під час ведення бойових дій, самостійно поїхав на автомобілі, щоб виконати невідкладний наказ.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Отже, отримавши наказ командування про виконання службових обов`язків, пов`язаних з захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, ОСОБА_1 як військовослужбовець повинен був сумлінно та своєчасно виконати цей наказ. І з огляду на наявні можливості та відповідну обстановку, ним було прийняте рішення про виконання наказу командира саме у той спосіб, який в подальшому став підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Такі дії ОСОБА_1 вчинив з метою виконання бойового розпорядження. При цьому заподіяна шкода (порушення Правил дорожнього руху) є менш значною, ніж відвернена шкода. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що небезпека вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, могла бути усунута іншими засобами, враховуючи обстановку воєнного часу та суворий обов`язок військовослужбовців дотримуватися приписів Дисциплінарного Статуту ЗСУ та виконувати накази командиру, які пов`язані з обороною України.

Відповідно до ст. 18 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно з п. 4 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

Таким чином, проаналізувавши усі встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених п. 4 ст. 247 КУпАП, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , оскільки дії вчинені ним у стані крайньої необхідності.

Керуючись ст. ст. 17,18, 126, 247, 283, 284, 287, 288 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити відповідно до п. 4 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із вчиненням даного адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Суддя